Тема 1. Загальна характеристика середнього

Загальноосвітнього навчального закладу

Чільне місце мають посісти проблеми праці, власна творчість учнів (духовно-мистецька, технічно-виробнича, конструкторська, народні промисли і ремесла,дизайн, археологічно-краєзнавчий пошук, архітектура, музика, народний театр. У базовій школі повинні домінувати інтегральні цикли: суспільно-гуманітарний (мова, історія, українознавство з елементами права, культури, філософії, психології, мистецтва); етики з розкриттям її української природи; природничо-математичний (політична й економічна географія, екологія, математика, космологія,фізика), інформативно-виробничий (інформатика, менеджмент, аграрне чи промислове вислове виробництво, винахідництво).

Кожна базова середня школа може складати й реалізовувати плани з урахуванням місцевих і регіональних особливостей та потреб, але обов'язково на основі загальнодержавних програм і вимог з урахуванням всеукраїнського і міжнародного досвіду Українознавство має навчити учнів розуміти історичну місію України.

Загальноосвітній заклад III ступеня (повна середня школа (Х-ХІІ класи)) може бути традиційним й у формах гімназій, коледжів, ліцеїв, а також спеціальних начальних закладів, що дають професійну освіту.

3 2003-2004 навчального року в практику середньої загальноосвітньої школи України втілюється "Концепція профільного навчання", яка ґрунтується на основних положеннях "Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)" і спрямована на реалізацію "Національної доктрини розвитку освіти в Україні".

«Концепція профільного навчання" розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання у старшій загально-освітній школі.

Потреба переходу до профільного навчання обумовлена вимогами вищих та професійно-технічних навчальних закладів.

Профільне навчання — це форма диференційованого навчання, яка забезпечуе глибоке засвоєння системи навчальних предметів певного напряму і достатній рівень оволодіння навчальних дисциплін.

Воно передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення.

Головною метою профільного навчання є забезпечення рівного доступу учніської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової професійної підготовки; неперервної освіти упродовж життя; виховані особистості, здатної до саморегуляції, професійного зростання й мобільності в мовах реформування сучасного суспільства. Ця форма навчання спрямована на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної,

Розділ ІІ. Загальноосвітній навчальний заклад як основне місце професійної діяльності майбутнього вчителя

дослідницько-пошукової діяльності, розвиток інтелектуальних творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвизку та самоосвіти.

Основними напрямами та профілями навчання учнів старшої школи є:

— соціально-гуманітарний напрям. До нього належать такі профілі: іноземних мов, історико-філологічний, історико правознавчий, історико-географічний;

— ириродничо-математичний напрям. Включає профілі математики і комп'ютерної техніки, хіміко-біологічний, фізи ко-математичний, математико-економічний;

— фізкультурно-військовиіі напрям. Представлений фізкультурно-озд-ровчичим і військовим профілями;

— художньо-естетичний напрям. До нього належать профілі образотворчого мистецтва, художніх народних промислів, вокально-хоровий, вокальио-інструментальний тощо;

— виробничо-технічний напрям. Включає профілі: механізації, будівельний, електротехнічний, агротехнічний, косметико-перукарський.

Профільне навчання запроваджується з 10 класу. Підготовка до нього розпочинається у початковій школі. Полягає вона у виборі вчителями та батьками додаткових занять, спрямований на інтелектуальний та фізичний розвиток дітей. На підготовчо-розвивальному етапі проводять дослідження психологічних можливостей учнів. У початковій школі домінує розвивальна спрямованість навчальних занять за рахунок спеціальних уроків, які сприяють оптимальному розвитку виявлених природних задатків учнів і підготовку їх до вибору в основній школі факультативних курсів.

На підготовчо-орієнтаційному етапі (основна школа) створюють умови для самостійного вибору учнями додаткових годин з метою глибшого вивчення предметів інваріантної частини навчального плану та факультативних курсів, які доповнюють або поглиблюють навчальні дисципліни інваріантної частини плану. На цій основі діти готуються до вибору навчального закладу старшої школи (ліцею, гімназії, реальної школи, професійно-технічного училища, навчального закладу І—II рівня акредитації).

Згідно із "Положенням про індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти" школа організовує індивідуальне навчання для осіб, які:

• виявили бажання навчатися індивідуально (з урахуванням побажання батьків або осіб, які їх замінюють);

• мають високі навчальні можливості;

• не можуть відвідувати школу за станом здоров'я;

• не спроможні засвоїти навчальний матеріал в обсязі базового рівня у визначені державою терміни.