Тема 2. Вимоги до особистості учителя

Емоції педагога проявляються, передусім, у наперед продуманій поведінці, відповідних емоціях "мажорного" чи "мінорного" характеру Таке "перевтілення вчителем здійснюється для того, щоб вплинути на учня, змусивши його пережити ту чи іншу ситуацію. Окрім того, вчителю необхідно виявляти емоції у несподіваних ситуаціях педагогічного процесу. Таке виявлення емоцій потребує розвинутого педагогічного самовладнання, витримки, вміння моментально вибирати шляхи адекватного реагування на ситуацію, правильно її вирішувати.

Для успішної роботи з дітьми вчителю потрібні такі вольові якості, як целеспрямованість, ініціативність, дисциплінованість, самовладання, вимогливість, до себе та інших. Особливо важливі для педагога витримка, здатність до гальмування у поєднанні зі швидкою реакцією і винахідливістю, емоційною рівновагою, умінням володіти своїми почуттями.

IIрофесія вчителя вимагає великого нервового і фізичного напруження,а тому ставить певні вимоги до його здоров'я. Праця педагога передбачаєрозвиток голосу, добрий зір, вміння довго стояти, багато ходити, вільно і легкорухатись. "Можна і треба розвивати зір, просто фізичний зір, — писав А. Макаренко. — Це конче потрібно для вихователя. Треба вміти читати на людському обличчі, на обличчі дитини, і це читання може бути навіть описане у спеціальному курсі. Нічого мудрого, нічого містичного немає в тому, щоб по обличчю дізнаватись про деякі ознаки душевних рухів."

У цьому контексті цікавою є думка П. Блонського про те, що "учитель, нмш нервовий сам і нервує дітей, сьогодні вимагає одного, завтра іншого, а післязавтра нічого не вимагає, дуже дезорганізовує дітей."

Для ефективної діяльності вчителю потрібна така риса, як педагогічна спостережливість. Спостерігаючи за учнями на всіх етапах уроку і в усіх ті її х їх діяльності, вчитель отримує інформацію про вікові та індивідуальні моливості учнів, їхнє розуміння навчального матеріалу, ставлення до навчання і вчителів, стосунки між учнями та їх поведінку, настрої і психічні стани дітей, їх реагування на зауваження та оцінку успіхів у навчанні й поведінці. постережливий учитель виховує спостережливість в учнів. А це, на думку К. Ушинського, сприяє розумовому розвитку дітей.

Для ефективної організації навчально-виховної діяльності вчитель має бути уважним. Так, під час уроку йому необхідно тримати в полі зору всіх учнів класу, особливо тих, кому властива підвищена рухливість і недостатній рівень

1. Макаренко А.С. Твори: В 7-ми т. — К.: Рад. школа, 1953-1955. — Т. 5. — С. 247.

2. Блонский П.П. Избраннне педагогические произведения. — М.: Изд. АПН РСФСР, 1961. — С. 466

РОЗДІЛ І. Педагогічна діяльність і особистість педагога

уваги; концентрувати свою увагу на розвитку теми, зміні різних видів навчальних завдань і засобів; зосереджувати свою увагу на написаному, щоб не допустити помилок у словах, формулах, обчисленнях тощо. Ф. Гоноболін вважає, що "увага вчителя до роботи і внутрішнього світу учнів, зазвичай, переростає в уважність як моральну рису особистості".

У творчій діяльності вчителя важлива роль належить натхненню та інтуїції. Натхнення — піднесення творчих потенцій людини, яке характеризується "ясністю свідомості, появою потоку думок і образів, швидкою і високою продуктивністю мислення''.

Натхнення приходить до людини у результаті її значних зусиль, роботи над своєю психікою, націленості на предмет дослідження, постійного обдумування і переживання його. Натхнення є таким психічним станом, коли одночасно задіяні усі сфери психіки — розум, почуття, сприймання, інтуїція тощо.

Творча праця вчителя характеризується й інтуїцією. Вона виявляється в особливому відчутті правильного напрямку діяльності, бажаних її результатів, неусвідомленому переконанні, що саме так, а не інакше треба діяти.

Вчені характеризують інтуїцію таким чином: а) в акті творчості процеси, що приводять до інтуїтивного пізнання, не усвідомлюються; б) інтуїція, зазвичай, виявляється у поєднанні з натхненням, емоційними і афективними стана¬ми, пов'язаними з піднесенням духовних і фізичних сил у процесі творчості; в) замисел, ідея часто формуються тоді, коли увага суб'єкта зосереджена на чомусь іншому; г) інтуїтивне розуміння найчастіше властиве обдарованим, але ще мало ерудованим людям; ґ) процес інтуїтивного пізнання є важливим стимулом для самоудосконалення; д) інтуїція має доцільний характер, вона є результатом хоч і несвідомих, але високоінтелектуальних процесів; е) процес інтуїтивного розуміння, утворення ідеї або задуму відбувається, зазвичай, швидко, але не завжди блискавично — це залежить від багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Вчитель повинен володіти педагогічною майстерністю, якої набуває у процесі своєї практичної діяльності і оволодіння педагогічним досвідом. "Майстерність вихователя не є якимось особливим мистецтвом, — писав А. Макаренко, — що вимагає таланту, але це спеціальність, якої треба на¬вчитись, як треба навчити лікаря його майстерності, як треба навчити музиканта." Успіх учителя в оволодінні педагогічною майстерністю залежить від наявності в нього педагогічних здібностей.

1. Гоноболин Ф.Н. Внимание и его воспитание. — Москва: Педагогика, 1972. — С. 133.

2. Платонов К.К. Проблема способностей. — Москва: Наука, 1972. — С. 167.

3. Див.: Налчаджан А.А. Некоторьіе психологические и философские проблеми интуитивного познания. — Москва: Мьісль, 1972. — С. 5.

4. Макаренко А.С. Твори: В 7-ми т. — К.: Рад, школа, 1953-1955. -- Т. 5. — С. 246.