Тема 1. Особливості педагогічної діяльності

Організаторська функціяполягає в реалізації і корекції проектів конструктивної діяльності. Вона спрямована на формування морально-ціннісних установок вихованців і наукового світогляду, їхніх відносин до праці, явищ природи і суспільства, ідеалів та інших мотивів поводження; прищеплювання стійкого інтересу до навчальної діяльності і науки, до виробництва і професійної діяльності, що відповідає схильностям і можливостям дітей; організацію спільної творчої діяльності, мета якої—розвиток соціальних значимих якостей особистості.

Гностична функція спрямована на:

а) вивчення окремих учнів і класів;

б) оцінку методів навчання й виховання (визначення сфери ефективного

застосування кожного з них);

в) вивчення методичних вказівок (їх практична оцінка, розмежування в них

об'єктивного і суб'єктивного);

г) аналіз власного досвіду і досвіду інших учителів, узагальнення його

і перенесення ефективних форм, методів і прийомів у практику своєї роботи;

ґ) вивчення, самоосвіта і самовиховання своєї особистості.

У процесі педагогічної діяльності можуть виникати труднощі, викликані зовнішніми умовами самої діяльності, а також недоліками освітньої, моральної і фізичної непідготовленості людини до діяльності та її ставлення до цієї діяльності. Педагогічні труднощі умовно можна поділити на:

1. Об'єктивні — безпосередньо пов'язані з педагогічною діяльністю, але не залежать від учителя (стан навчальної бази, робочого місця та ін.), а також пов'язані з умовами життя і побуту педагога.

2. Об'сктивно-суб'єктивні — що залежать як від самого педагога, так і від інших факторів (недостатня педагогічна підготовка, відсутність підтримки і допомоги з боку колективу).

3. Суб'єктивні — що залежать від характеру педагога, мотивів діяльності (випадковість вибору професії) та від інших психологічних особливостей його особистості (за Н. Кузьміною).

З метою активізації творчої професійної діяльності, стимулювання фахової та загальної освіти педагогічних працівників, посилення мотивації якісної праці, підвищення професійної відповідальності за результати навчання і виховання в закладах освіти здійснюється атестація педагогічних працівників. Періодичність проведення атестації — один раз у п'ять років. Не підлягають атестації молоді спеціалісти, стаж роботи яких менший 3-ох років, педагоги, які працюють в даному освітньому закладі менше року, перебувають на тривалому лікуванні, жінки, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною. Спеціалісти, які навчаються заочно, можуть атестуватися за бажанням.

РОЗДІЛ І. Педагогічна діяльність і особистість педагога.

Якщо педагогічний працівник відмовляється проходити чергову атестацію, йому встановлюється кваліфікаційна категорія, на ступінь нижча від попередньої. Для педагогічних працівників, які вирішили підвищити кваліфікаційну категорію, проводиться позачергова атестація.

Атестація педагогічних працівників проводиться атестаційними комісіями, які створюються при загальноосвітніх навчально-виховних закладах, відділах та управліннях освіти. За рішенням атестаційної комісії педагогічним працівникам встановлюються наступні кваліфікаційні категорії: "спеціаліст вищої категорїг"спеціаліст І категорії ', "спеціаліст II категорії*", "спеціаліст"; можуть також присвоюватись педагогічні звання "старший вчитель", "вчитель-методист", "вихователь-методист", "педагог-організатор", "методист" та інші. Вимоги до кваліфікаційних категорій та педагогічних звань наведено у "Типо¬вому положенні про атестацію педагогічних працівників України".