Тема 2. Самостійна робота студента

невелику перерву для активного відпочинку, суть якого полягає у зміні виду діяльності.

Після цього слід знову взятися за вирішення попереднього завдання.

6. Під час роботи не допускайте перевтоми. Не економте часу за рахунок сну і прийому їжі. З метою попередження втомлюваності, враховуючи свої індивідуальні особливості, встановіть для себе правила чергування розумової і фізичної праці.

7. Привчіться систематично аналізувати організованість і продуктивність своєї діяльності, враховуючи усі витрати часу і вишукуючи його резерви.

8.У процесі творчої діяльності не пропускайте періодів натхнення, коли все легко і швидко.

Результативність самостійної роботи студентів значною мірою залежить від уміння організовувати її викладачем. Резерв часу можна одержати за належ¬ного рівня організації навчальної праці студентів, дотримуючись таких правил:

— конкретно і чітко формулювати мету діяльності і поведінки студентів; —завжди використовувати найбільш доцільні методи і прийоми навчальної

роботи, які відповідають визначеній викладачем меті;

— вміло використовувати і обирати доцільні засоби діяльності студентів; —вчити планувати працю студентів на близьку, середню і далеку перспективу;

— передбачати систематичне нормування, регламентування, обрахування обсягу праці студента у часі; вчити майбутніх спеціалістів враховувати і контро¬лювати процес і результат праці;

— організувати навчально-пізнавальну діяльність майбутніх спеціалістів і їх поведінку;

— вчити студентів прогнозувати і передбачати витрати часу на одержання кінцевого результату;

—виробляти критерії для стимулювання навчально-пізнавальної, наукової, творчої діяльності студентів;

— привчати студентів опанувати та використовувати досягнення сучасної науки з питань організації праці та економії часу, які перетворюються в основну виробничу силу.

Див.: Аверин Н.А., Львов Б.С. Как научить учиться. — К., 1988. — С.29-30.

Див.: Мельник Т.В., Олещук В.В. Особливості наукової організації праці викладача вузу // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Педагогічна технологія у сучасному вузі". — Луцьк: Вежа, 1995. — С. 23-24.

РОЗДІЛ V. Самостійна робота студентів у системі підготовки до педагогічної діяльності

Тема 3. Організація професійного самовиховання майбутніх педагогів

Досвід навчально-виховної діяльності вищих педагогічних закладів освіти переконує: ефективно вирішити питання підготовки майбутніх учителів можна лише за умови, що в цьому процесі братимуть активну участь самі студенти. Професійне самовдосконалення майбутнього педагога — це свідомий, ціле¬спрямований процес підвищення рівня своєї професійно-педагогічної компе¬тенції і розвитку професійно значущих якостей відповідно до зовнішніх соціальних вимог, умов професійної педагогічної діяльності і власної програми розвитку. В основі цього процесу лежить психологічний механізм постійного подолан¬ня внутрішніх суперечностей між наявним рівнем професіоналізму ("Я—реальне професійне") і деяким уявним його станом ("Я — ідеальне професійне"). Професійно-педагогічне самовдосконалення майбутнього педагога відбу¬вається у двох взаємопов'язаних формах — самоосвіті і самовихованні, які взаємно доповнюють один одного. Основним змістом самоосвіти, як зазна¬чалося вище, є удосконалення наявних у студента знань, умінь і навичок з метою досягнення бажаного рівня професійно-педагогічної компетенції. Самовиховання виступає як активна, цілеспрямована діяльність студента із систематичного формування і розвитку в собі позитивних та усунення негативних якостей особистості.

Самовиховання проходить інколи непомітно для самої людини. Вона розви¬ває сильні сторони своєї натури, долає недоліки і не завжди усвідомлює, що займається самовихованням. Зрозуміло, що таке неусвідомлене самовихо¬вання, зазвичай, має епізодичний характер, відбувається без чіткого плану і розгорнутої програми, що не може не знизити його результативності. Наба¬гато вищою ефективністю характеризується цілеспрямоване усвідомлене само¬виховання.

Вивчення 92 студентів першого курсу факультету іноземних мов Терно¬пільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка показало, що самовихованням певною мірою займаються 84,8 % студентів, але систематично і цілеспрямовано — тільки 42,3 %. Першокурсники, які займаються самовихованням, намагаються сформувати в себе такі позитивні риси, як цілеспрямованість—38,5 %, дисциплінованість — 32,1 %, упевне¬ність — 16,6 %, працьовитість — 15,4 %, доброту — 14,1 %, наполегливість— 11,5%, чесність — 10,3 %, витримку — 10,3 % та інші позитивні якості.

Див.: Психологи* и педагогика. Учсбное пособие / Под ред. К.А. Абупьхановой. — Москва: Совершенство, 1998. — С.232.