Тема 2. Педагогічне спілкування

3. Різноманітна громадська робота з людьми, у процесі якої набувається досвід комунікативної діяльності (лекції, бесіди); профспілкова робота.

4. Створення системи ситуацій, що формують досвід подолання негативних накладок у спілкуванні і сприяють розвитку товариськості.

Значні можливості для формування культури педагогічного спілкування закладені у спеціальному тренінгу. У процесі занять студентська група може стати "учнівським класом", а кожен її член послідовно виконувати роль учителя.

Майбутнім учителям пропонується виконання спеціальних вправ:

• вправи на послідовність виконання педагогічних дій: увійти в аудиторію, відчинити вікно, написати на дошці дату, сісти за стіл, відкрити класний журнал, вийти з аудиторії;

• вправи на послідовність тих самих елементів педагогічних дій із введенням неочікуваних завдань: сісти за стіл, відкрити книжку (раптовий стук у двері)— реагуйте і дійте;

• вправи на виправдання поз у процесі педагогічної діяльності: за завданням викладача по сигналу всі студенти займають відповідні пози, які згодом мають обгрунтувати;

• вправи на розвиток міміки, пантоміміки: тренування перед дзеркалом у зображенні здивування, хвилювання, гніву, сміху, іронії і т. п.

Важливі і спеціальні вправи з формування інших складових педагогічного спілкування. З ними детальніше майбутні вчителі познайомляться під час вив¬чення курсу методики виховної роботи в школі.

Для визначення активності навчання студентів техніки педагогічного спілку¬вання виділяють наступні уміння:

а) керувати своєю поведінкою і настроєм;

б) розуміти почуття і настрій партнера по спілкуванню;

в) у процесі розмови бачити і чути себе і свого співрозмовника;

г) у конфліктній ситуації зберегти витримку і почуття гумору;

ґ) у процесі розмови враховувати тактику: як розпочати розмову, як її закінчити;

д) стимулювати співрозмовника до розмови;

е) за рахунок емоційності впливати на точку зору, позицію партнера;

є) встановлювати правильні стосунки з учнями;

ж) ясно й чітко виражати свої думки;

з) дивитися на світ очима своїх учнів;

и) регулювати внутріколективні взаємовідносини учнів;

і) моделювати майбутнє спілкування з учнями.

РОЗДІЛ IV. Педагогічна практика студентів і педагогічне спілкування

Запитання і завдання.

1. Охарактеризуйте зміст роботи студента під час безвідривної педагогічної прак-

тики у школі.

2. Що характерне для літньої педагогічної практики студентів?

3. Яке місце у підготовці майбутнього вчителя займає педагогічна практика на

передвипускному і випускному курсах?

4. Розкрийте особливості етапів педагогічного спілкування.

5. Що являють собою стадії педагогічного спілкування?

6. Які стилі спілкування ви знаєте?

7. Які особистісні риси педагога сприяють ефективному педагогічному спілку-

ванню? Чи властиві вони Вам?

8. Розкрийте логіку і технологію формування в собі вміння професійного спіл-

кування.

9.3 метою вивчення організації педагогами творчого спілкування з учнями нама¬гайтесь діяти за наступною програмою:

1) відвідайте уроки кількох учителів і постарайтесь за тональністю спілкування,

настроєм дітей, загальною атмосферою уроку і поведінкою вчителя визначити

характер його взаємовідносин з дітьми. Своїми враженнями поділіться з коле-

гами-практикантами і постарайтесь створити цілісну картину цих взаємо-

відносин;

2) аналізуючи уроки, намагайтесь виявити, як вчитель спілкується з дітьми, якими прийомами користується, чи допомагають вони вирішувати навчально-виховні завдання;

3) постарайтесь ніби "приміряти" манеру спілкування з учнями різних учителів до себе і встановити, що в "технологи" цього спілкування відповідає вашій індивідуальності, а що — ні;

4) побувайте на виховних заходах у досвідчених педагогів і зверніть увагу на те,

як вони враховують настрій дітей, їх індивідуальні особливості і т. п., яким

чином це позначається на спілкуванні;

5) порівняйте атмосферу на уроці у кількох вчителів і визначте, чим вона відріз-

няється, вкажіть причини таких відмінностей;

6) під час педагогічної практики перед вами будуть постійно виникати нестандартні

педагогічні ситуації. Шукайте творчі "ходи" у спілкуванні з дітьми.

10. Під час педагогічної практики поспостерігайте за собою:

1) чи здатні ви вислухати учня до кінця, чи з'являється у вас бажання перебити

його і висловити власну точку зору?

2) чи можете ви слухати учня, якщо тема розмови не є для вас цікавою?

3) чи можете ви визначити, що розмова, розпочата вами, не є цікавою для вашого співрозмовника? Якщо таке відчуття виникає, то чи здатні ви швидко змінити тему бесіди?

4) чи можете ви подолати почуття роздратування до співбесідника-дитини або

довколишніх, якщо їх дії не відповідають вашому настрою і планам?