Тема 1. Майбутній педагог: загальна характеристика, права та обов'язки

ться з першого дня навчання у вищому навчальному закладі. Ці труднощі пере¬живаються студентами тижнями, місяцями і довше. Але поступово студент пристосовується до нових умов і може всі свої сили спрямовувати на здобуття знань.

Важливою рисою юнацького віку є становлення самостійності. Молоді люди прагнуть самі до всього докопатися, все зрозуміти, вирішити, що є доб¬рою передумовою для організації самоосвіти і самовиховання. Відчуття зрі¬лості, своїх можливостей інколи спричиняє критичне ставлення до авторитетів. У таких випадках вони інколи бувають несправедливими щодо оцінки дорослих. Все це пов'язано з емоційним ставленням до проблем, що хвилюють молодь. Згодом все ніби стає на свої місця.

Самостійність юнацтва проявляється також і в критичному підході до питань теорії і практики. Молода людина намагається усвідомити кожне явище, висло¬вити про нього власну думку, аналізувати мотиви поведінки людей. Вже вимагає доказів, обгрунтування пропонованих положень, намагаючись творчо вирішу¬вати поставлені завдання. Все, що не доведено, не осмислено ними, не може стати їх переконаннями.

Для другого періоду юності характерні максималізм і категоричність в оцінках, які не завжди є свідченням принциповості. Інколи ця категорич¬ність переходить у негативне ставлення до думки дорослих, особливо старших людей, до несприйняття їх порад. За відсутності належного виховного впливу ця особливість студентської молоді може призводити до конфліктів, оскільки юності притаманна підвищена соціальна активність.

У старшому юнацькому віці формується морально-психологічний ідеал людини, який регулює її навчання і поведінку. За даними нашого дослідження, з опитаних нами 364 студентів першого курсу 16,6% мають чітке уявлення про ідеал і прагнуть до самовдосконалення відповідно до нього. У 33,2% студентів ідеал ще нестійкий і поняття про нього нечітке. На жаль, 50% студентів не задумувались над своїм ідеалом і конкретного уявлення про нього не мають.

Старшому юнацькому віку притаманна любов, яка позначається на всьому житті і діяльності студентства. Захопленість поглинає багато часу на зустрічі і мрії, вимагає нового ставлення до зовнішності, що породжує потреби модно одягатися та ін. Любов, з одного боку, відвертає від навчання, а з іншого — виконує важливі психологічні функції — робить людину благороднішою, мрійливою, чуйною, спонукає до самовдосконалення.

Студентський вік характеризується для певної частини молоді створенням сім'ї. Спостереження переконують, що до випускного курсу значна частина студентів створюють свої сім'ї. Це відповідає інтересам суспільства, хоча для

РОЗДІЛ V. Самостійна робота студентів у системі підготовки до педагогічної діяльності

них самих складає багато труднощів. І хоч студентські подружжя змушені вирішувати багато додаткових побутових та економічних проблем, їх розпо¬рядок дня стає більш організованим і впорядкованим.

В активізації пізнавальної діяльності студентів, в організації їх роботи над удосконаленням своєї особистості важливо використати властивий для стар¬шого юнацького віку оптимізм, який проявляється в бадьорості і життєра¬дісному настроєві, упевненості в собі, у своїх можливостях, у переконаності в тому, що мрії обов'язково збудуться.

Особистість старшого юнацького віку має права громадянина своєї країни, може обирати і бути обраною в органи управління. Щодо ставлення до суспільних процесів активізується участь у молодіжних організаціях, вироблення політичної культури, формується політична свідомість, ставлення до релігії. Усі ці чинники можуть стати стимуляторами самовдосконалення студентської молоді.

На сучасному етапі розбудови нашої держави неабияке значення має проблема формування політичної культури підростаючого покоління взагалі і студентської молоді зокрема. Спеціальне дослідження І. Козубовської з цього питання показало, що за рівнем політичної культури студентів-майбутніх педа¬гогів можна віднести до таких груп:

— перша, яка характеризується наявністю певних політичних знань, ще недостатніх для формування стійких переконань і успішної практичної суспіль¬но корисної діяльності;

—друга, що характеризується наявністю необхідних політичних знань, які не перетворилися у стійкі переконання;

— третя, яка характеризується наявністю необхідних політичних знань і переконань, але відсутністю активної суспільно корисної діяльності;

—четверта, для якої характерна активна суспільно-політична діяльність на фоні недостатніх політичних знань, помилкових поглядів і переконань, у резуль¬таті чого сама діяльність часто набуває антисоціальної спрямованості;

—п'ята група, що характеризується наявністю глибоких суспільно-політич¬них знань, переконань у поєднанні з активною політично-громадською діяль¬ністю. На жаль, саме ця група, по відношенню до якої можна говорити про високий рівень політичної культури, виявляється найменш чисельною.

Знання організаторами виховного процесу, інформації, до якої з означених груп відносяться конкретні студенти, дає можливість диференціювати виховний вплив залежно від рівня політичної культури майбутніх педагогів, спонукаючи їх до роботи з формування у себе відповідних політичних якостей.

Див.: Козубовська І.В. Формування політичної культури майбутніх учителів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін та педагогічної практики // Формування світоглядних позицій вчителя у процесі навчання і виховання. — Дрогобич, 1990. — С. 49-50.