Тема 1. Майбутній педагог: загальна характеристика, права та обов 'язки

У результаті набуття нового соціального статусу—студента вищого закладу освіти — у молоді виразно формується почуття відповідальності за свою поведінку, навчальну діяльність і громадську роботу. Поступивши до вищого закладу освіти, обравши шлях самостійного життя, молоді люди особливо ці¬кавляться майбутнім. Погляди на майбутнє, в основному, оптимістичні, але багато залежить від того, чи вдало обрана професія.

У цьому плані важливим є ставлення майбутніх вчителів до отримання нових знань у процесі навчання. Таке ставлення у студентів проявляється по-різному. До першої групи можна віднести студентів, які бажають знати все, сповнені жадоби до всього нового, незалежно від галузі знань. Такі студенти успішно навчаються з усіх передбачених навчальним планом предметів, окремі навіть паралельно навчаються на двох факультетах. Вони відвідують наявні в закладі гуртки, різноманітні виховні заходи, читають художню і науково-популярну літературу, дивляться телепередачі, відвідують музеї, театри, вистав¬ки і т. д. Попри це вони намагаються брати активну участь у громадському житті закладу освіти і за його межами.

До другої групи відносяться студенти, які захоплюються певною галуззю знань, багато читають, слідкують за новинками; у них досить глибокі знання в цій галузі, але водночас такі студенти розуміють, що потрібно знати й інші предмети, оволодівати професією, тому намагаються старанно вивчати всі дисципліни, передбачені навчальним планом, хоча вони не є об'єктами їх захоплення.

До третьої групи відносяться студенти, які, надавши перевагу певному захопленню, забувають про все інше. Якщо з предмета захоплення у них гли¬бокі і ґрунтовні знання, то з решти—спостерігається їх бідність і обмеженість. Нерідко такі студенти потрапляють до числа посередніх або навіть невсти-гаючих. Саме ці студенти вимагають спеціального виховного впливу у плані спонукання їх до самоосвіти та самовиховання.

Залежно від того, як студенти ставляться до навчальної дисципліни (захоп¬люються зовнішньою теоретичною і практичною стороною предмета, важли¬вістю теорії для практики, пов'язаної з обраною професією), умовно їх можна розділити на три групи.

Структура інтересів першої групи студентів характеризується захопленням зовнішньою стороною навчальної дисципліни. Інтереси студентів цієї групи — пасивного споглядального характеру. Основною причиною, що заважає цим студентам перейти на вищу стадію розвитку інтересу, є низький рівень мо¬рально-вольових якостей особистості—почуття обов'язку і відповідальності, працелюбства, дисциплінованості.

РОЗДІЛ V. Самостійна робота студентів у системі підготовки до педагогічної діяльності

Друга група студентів не є однорідною за своїм складом. Студенти першої підгрупи (приблизно 35%) захоплюються не тільки зовнішньою стороною навчального предмета, а й практичною спрямованістю. Вони особливо уважні на лекціях, коли викладач демонструє застосування теорії та законів на прак¬тиці. Студенти цієї підгрупи люблять школу, охоче її відвідують, швидко прив'я¬зуються до учнів, особливо активні на практичних заняттях, виявляють спосте¬режливість і зацікавленість роботою школи. їхні інтереси достатньо глибокі і стійкі.

Друга підгрупа студентів (20%) цікавиться теоретичною стороною навчаль¬ної дисципліни, проблемами, які вирішує наука. На лекціях і семінарських заняттях студенти виявляють інтерес до вивчення теорії дисципліни. Загальним елементом структури пізнавального інтересу студентів цієї групи є творче ставлення до предмета. Якщо у першої підгрупи студентів потрібно формувати інтерес до теоретичної сторони предмета, то у другої—до практичної.

Третя група студентів виявляє однаковий інтерес як до теорії, так і до прак¬тики. Вказані обставини дозволяють спрямовувати виховну роботу щодо роз¬витку пізнавальних інтересів студентів.

Для організації процесу виховання і самовиховання студентів важливо зна¬ти, як вони ставляться до обраної ними педагогічної професії. Цілком очевид¬но, що юнаки і дівчати, які вступили до вищого педагогічного закладу освіти випадково, не маючи чіткого уявлення про педагогічну професію і не во¬лодіючи педагогічними здібностями, зазвичай, погано вчаться, не проявляють інтересу до практичної навчально-виховної роботи з дітьми. При негативному ставленні до обраної професії не може бути й мови про високий рівень про¬фесійно-педагогічної діяльності.

За характером педагогічної спрямованості усіх студентів першого курсу можна розділити на чотири групи. Перша з них (34,7%) — юнаки і дівчата з чітко вираженим позитивним ставленням до професії вчителя. Вони прояв¬ляють інтерес до професії вчителя, його діяльності як викладача-предметника і як класного керівника. Провідні мотиви вибору професії у них — інтерес до роботи з дітьми, спілкування з ними та зацікавлення предметом викладання. Студенти цієї групи проявляють вищу, аніж усі інші, поінформованість про різні напрямки діяльності вчителя, їхнє ставлення до професії ґрунтовно аргу¬ментоване.

Див.: Солодухо С.Д. Подготовка студентов к воспитательной работе по формированию познавательньїх иитересов школьников // Подготовка студентов к воспитательной работе в школе. — Минск, 1971. — С. 68-69.

Див.: Захаренко Д.М. О профессионально-педагогической направленности первокурсников педвуза // Подготовка студентов к воспитательной работе в школе. — Минск, 1971. — С. 14-16.

Тема І. Майбутній педагог: загальна характеристика, і-^ава таобов'язки

Друга група (19,2%) — студенти з позитивним ставленням до професії вчителя. При цьому на перший план вони висувають лише один аспект ді¬яльності вчителя—викладання, навчання, проведення уроків. Провідним мо¬тивом вибору ними професії є любов до предмета, бажання його вивчати, а згодом і викладати. Як і в студентів першої групи, любов до предмета в них поєднується з любов'ю до дітей. Любов до дітей виступає на фоні основного — любові до предмета, до викладацької роботи. Вже на першому-другому курсах такі студенти помітно розширюють коло своїх інтересів, проявляючи при цьому послідовно зростаючу активність у виконанні завдань з практики на громад¬ських засадах та інтерес до дисциплін психолого-педагогічного циклу.

Третя група (26,4%)—студенти з позитивним ставленням до одного з про¬філюючих предметів факультету. Вони вибирають насамперед не професію вчителя, а предмет, який треба вивчати. Провідним мотивом вступу до вищого педагогічного закладу освіти у них є прагнення вивчати улюблений предмет, працювати за обраним фахом. Під час навчання більшість з них не проявляють належного інтересу до педагогічних дисциплін, не читають наукової і науково-популярної психолого-педагогічної літератури. Вони мало і без бажання працюють у школі, стороняться учнів, рідше за інших відвідують школу або взагалі ухиляються від роботи з учнями на громадських засадах, хоча заліки та іспити з інших дисциплін навчального плану складають успішно.

До четвертої групи (14,5%) відносяться ті, хто не виявляє якоюсь мірою професійно-педагогічної спрямованості. У педагогічному закладі їх захоплює, передусім, життя в середовищі студентської молоді (11,4%), а також те, що вищий педагогічний заклад дає широкий вибір майбутньої роботи (11,6%). У них частково неправильне уявлення про значення і деякі сторони педагогічної професії. Формування професійно-педагогічної спрямованості цієї групи студентів—справа складна і на практиці, як засвідчують спостереження, мало ефективна.

Б.Г. Анан'єв розробив типологію студентства, в основу якої були покладені такі критерії: ставлення до навчання, наукова і громадська активність, загальна культура і відчуття колективізму.

Тип 1. Студент, що відмінно навчається з профілюючих, загальнотеоре¬тичних, суспільних дисциплін. Займається науково-дослідницькою роботою. Має високу культуру. Бере активну участь у громадській роботі. З колективом пов'язаний різнобічними інтересами. Це—ідеал сучасного студента.

Тип 2. Студент добре навчається. Вважає отримання спеціальності єдиною метою навчання у вищому навчальному закладі. Суспільними дисциплінами цікавиться у межах програми. Пов'язаний з колективом навчальними і профе¬сійними інтересами. Бере активну участь у громадській роботі. Оцінюється викладачами та колегами як хороший студент.

РОЗДІЛ V. Самостійна робота студентів у системі підготовки до педагогічної діяльності

Тип 3. Студент, що відмінно навчається, розглядає науку як основну сферу інтересів і діяльності. Виявляє інтерес до суспільних наук як засобу пояснення дійсності і своєї поведінки. Має високу загальну культуру. Активний у гро¬мадській діяльності, з колективом пов'язаний широкими науковими інтере¬сами. Студент цього типу — майбутній учений. Серед цих студентів є такі, хто займається тільки наукою, всі ж інші заняття вважає марною тратою часу. Саме про них говорять — "раціоналіст XXI століття".

Тип 4. Студент, що встигає у навчанні. Активно цікавиться суспільними науками. Науково-дослідницькою роботою, як правило, не займається. Загальна культура обмежена професійними інтересами. Виключно активний у гро¬мадській роботі і в житті колективу, інтереси якого розглядає як власні. Це активний громадський діяч. Його поважають за чесність, принциповість, єдність слова і справи. Він завжди в гущавині життя. Вчиться на "4" і "5".

Тип 5. Студент, що встигає у навчанні з усіх дисциплін. Наушво-дослідниць-кою роботою не займається. Розглядає спеціальність і культуру як основну сферу своїх інтересів і діяльності. У суспільному, громадському житті не бере активної участі. З колективом його поєднують культурні та розважальні інте¬реси. У студентському колективі він — визнаний ерудит, знавець сучасного мистецтва, за його порадою інші студенти читають ті чи інші книжки. Іноді це заважає навчанню, але такий студент добре навчається і сумлінно ставиться до майбутньої професії.

Тип 6. Студент погано навчається, має низьку успішність. Науково-дослідницькою роботою не займається. Пасивний спосовно участі у громад¬ській діяльності. Відпочинок і розваги розглядає як головну сферу своєї діяль¬ності. З колективом пов'язаний головним чином інтересами відпочинку. Це посередній студент, який вважає себе "оригіналом", іноді морально не стійкий. До вищого навчального закладу він вступив тому, що це "модно", "всі йдуть". Свою професію не любить і цінує її лише як джерело існування. Навчається з мінімальним зусиллям; де є можливість, використовує шпаргалку.

Кожна з означених груп вимагає відповідної виховної роботи зі спонукання майбутніх педагогів до роботи над собою, формування мотивів самовдоскона¬лення, розробки програми самовиховання, озброєння спеціальними прийомами.

У процесі професійної підготовки майбутніх педагогів важливо враховувати їхні професійні плани. Наявність такого плану у кожного студента засвідчує його здатність до самовдосконалення. Показниками активного характеру і діє-

Див.: Ананьев Б.Г. К психофизиопогии студенческого возраста: Современьїе психолого-педагогические проблеми внсшей школи. — Ленинград, 1974. — С. 5-8.

Тема І. Майбутній педагог: загальна характеристика, права та обоє 'язки

вості життєвої програми особистості виступають система інтересів, побажань і прагнень, здатність до виконання намічених цілей; комплекс основних ділових якостей; єдність слова і діла, самостійність, ініціативність, відповідальність, працездатність, уміння доводити розпочату справу до кінця і т. д.

У характеристиці майбутнього педагога важливим компонентом є рівень самооцінки, який виражає його ставлення до себе. Вона показує, як студент оцінює себе: соматичний облік, фізичні можливості, розумові здібності, вчинки, мотиви поведінки, моральні якості і т. д. За своїм рівнем самооцінка може бути високою, середньою і низькою. З точки зору адекватності, тобто відповідності фактичним даним особистості, вона буває неадекватно високою або завище¬ною, неадекватно низькою або заниженою. Така невідповідність часто призво¬дить до психологічних зривів, внутрішніх і зовнішніх конфліктів особистості самої з собою і з іншими членами колективу. Особистість із завищеною само¬оцінкою часто низько оцінює інших людей, а із заниженою — переоцінює їх.

Відповідно до "Положення про вищий навчальний заклад" особи, які нав¬чаються у них, мають право на: вибір форми навчання; безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту; трудову діяльність у позанавчальний час, додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням; користування навчальною, науко¬вою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу; участь у науково-дослідних, дослідно-конструк¬торських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представ¬лення своїх робіт для публікацій; участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, при¬значення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення; надання пропо¬зицій щодо умов і розмірів плати за навчання; участь в об'єднаннях громадян; обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом; участь у формуванні індивідуального навчального плану; моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні й активну участь у науково-дослідній роботі; захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства; безкоштовне користування у вищих навчальних закладах бібліотеками, інфор¬маційними фондами, Послугами навчальних, наукових, медичних та інших підрозділів вищого навчального закладу; канікулярну відпустку тривалістю не менше восьми календарних тижнів. Окрім того, студенти вищих навчальних закладів, які навчаються за денною (очною) формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті, а також на забезпечення гуртожитком у по-

РОЗДІЛ V. Самостійна робота студентів у системі підготовки до педагогічної діяльності

рядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Студенти вищих навчаль¬них закладів мають також право на отримання стипендій, призначених юридич¬ними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших сти¬пендій відповідно до законодавства.

Особи, що навчаються у вищих навчальних закладах, зобов'язані: додер¬жуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчаль¬ного закладу; виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану.