Тема 2. Вимоги до особистості учителя

Компоненти педагогічної майстерності. Педагог повинен постійно працювати над удосконаленням своєї педагогічної майстерності, формувати наступні її компоненти:

1. Професійні знання. Вони складають фундаментальну основу педагогічної майстерності і включають три блоки навчальних дисциплін: соціальні, психолого-педагогічні, фахові.

2. Педагогічна техніка. Передбачає наявність трьох груп умінь:

• здійснювати навчально-виховний процес, виховну роботу;

• взаємодіяти з учнями, керувати ними у процесі різноманітної діяльності;

• управляти собою, своїм емоційним станом, тілом, мовою, що проявляється , формі поведінки.

Педагогічні вміння допомагають формуванню професійної позиції вчителя, и и чічопаленню педагогічної техніки, дають можливість отримати результат, адек-и їїмиіі цілі,задуму.

3. Педагогічні здібності. Можна виділити наступні основні здібності до педагогічної діяльності: комунікативність, креативність, рефлексія, перцептивні, ти-: іектуальні, організаторські.

4. Педагогічна моральність. Передбачає гуманістичну спрямованість - особистості вчителя і включає його ціннісні орієнтації, ідеали, інтереси. Вона пі втілюється у педагогічній позиції вчителя, визначає вибір конкретних завдань навчально-виховного процесу, впливає на взаємостосунки з учнями, визначає гуманістичну стратегію педагогічної діяльності.

5. Професійно та індивідуально вагомі якості.Властивості та якості особистості підвищують продуктивність педагогічної діяльності або, навпаки, перешкоджають її організації, знижують її ефективність. До професійно вагомих якостей слід віднести доброзичливість, об'єктивність, вимогливість, самостійність,, самоконтроль, порядність, оптимізм, наявність педагогічних здібностей.

6. Зовнішня культура. Педагог завжди на очах в учнів, тому цей вид культури відіграє суттєву роль у його роботі. Зовнішню культуру складають: зовнішній

вигляд, мова, форми невербального спілкування із студентами та колегами. Цю культуру формують: одяг, зачіска, макіяж, осанка.

Названі основні компоненти-характеристики складають основу професійної її Гі с герності педагога і разом взяті створюють передумови для перетворення і м ілгогічної діяльності у мистецтво.

Етапність формування педагогічної майстерності. У своєму розвитку и чагогічна майстерність проходить певні ступені.

Див.: Пионова Р.С. Педагогика вьісшей школьї: Учебное пособие. — Минск, 2002. — С 242-243.

РОЗДІЛ І. Педагогічна діяльність і особистість педагога

Перший ступінь — професіоналізм. Ним володіє випускник вищої школи, готовий до педагогічної діяльності.

Пізніше педагог починає самостійну роботу в навчальному закладі, де продовжується процес його професійного зростання, вдосконалення, але більш інтенсивно й цілеспрямовано. Ефективність цього процесу залежить від установки на самоосвіту і самовиховання, від наявності відповідної програми. Крім того, педагог може вчитися у педагогів-майстрів, аналізувати роботу більш досвідчених колег, відвідувати семінари, курси, брати участь у наукових, методичних і практичних конференціях.

Поступово психолого-педагогічна культура вчителя підвищується. Окрім репродуктивної діяльності, він займається педагогічним моделюванням, пошуком нових елементів у навчально-виховному процесі, його вдосконаленням.

Це другий ступінь — педагогічна майстерність — постійне прагнення до творчості. Одночасно розвиваються педагогічні здібності, якості і властивості, багатим стає методичний арсенал. Але розвиток структурних компонентів педагогічної майстерності відбувається нерівномірно. До педагога-майстра звертаються за порадою, досвідом менш зрілі колеги.

Третім ступенемпедагогічної майстерності є педагогічне новаторство. Викладач-новатор вносить принципово нові ідеї у навчально-виховний процес, розробляє нові методичні системи, створює нові педагогічні технології. Стати педагогом-новатором допомагають високий рівень теоретичної і практичної підготовки, інтелектуальні здібності, творчий склад розуму.

Досягнення найвищого рівня педагогічної майстерності—тривалий і складний процес. Не всім викладачам вдається його досягнути, але до цього всім бажано прагнути.1

В оволодінні педагогічною майстерністю можна виокремити кілька рівнів:

• елементарний — наявні окремі якості професійної діяльності: володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання; продуктивність навчально-виховної діяльності є низькою;

• базовий — володіння основами педагогічної майстерності: педагогічні дії гуманістично зорієнтовані, стосунки з учнями і колегами розвиваються на позитивній основі, добре засвоєно предмет викладання, навчально-виховний процес організовано методично впевнено і самостійно;

• досконалий—чітка спрямованість дій учителя, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні; вчитель самостійно планує та організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи на меті розвиток особистості школяра;

1 Див.: Пионова Р.С. Педагогика вьісшей школьї: Учебное пособие. — Минск, 2002. — С. 243-245.