Тема 1. Особливості педагогічної діяльності

батьками, домагається єдності педагогічних вимог до учнів з боку школи й родини.

Учитель бере участь в організації позакласної роботи в школі як складеної навчально-виховної роботи, однієї з форм організації дозвілля дітей. Він допомагає дитячому самоврядуванню у проведенні цієї роботи в позаурочний час.

Позашкільна роботапроводиться педагогами у позашкільних освітньо-виховних закладах — державних й громадських організаційно — та інструктивно-методичних установах із позашкільної роботи з дітьми та підлітками. Є позашкільні заклади загального типу (палаци й будинки школярів, дитячі парки) і спеціалізовані (дитячі бібліотеки, театри, спортивні школи, станції юних натуралістів, техніків, туристів, дитячі залізншді, морські та річкові пароплавства, лісництва).

Професійним обов'язком вчителя є постійне підвищення кваліфікації. Це— головна умова творчої діяльності і зростання педагогічної майстерності. Основи для формування професійної майстерності педагогів закладаються під час їх підготовки у вищому педагогічному закладі освіти. Завершується формування педагога-майстра у процесі самостійної практичної діяльності. Це передбачає як засвоєння нових досягнень психолого-педагогічної науки у процесі самоосвіти, так і аналіз та осмислення власного досвіду роботи і досві¬ду колег. Не випадково видатні педагоги минулого підкреслювали, що учитель залишається вчителем, поки сам постійно вчиться.

У процесі методичної роботи підвищується науковий рівень вчителя; покращується його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій, їх реалізації; відбувається постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних наук і методик викладання навчальних дисциплін, вивчення та впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду; контролюється творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання; удосконалюються навички самоосвітньої роботи вчителя; надається кваліфікована допомога з теорії та практичної діяльності.

Педагогічна наука може розвиватися лише за умови збагачення її новими фактами, здобутими у процесі пошуково-дослідницької роботи, тобто здійснення наукових досліджень. Хороший учитель, щоб краще й глибше оволодіти своїм навчальним предметом, знайомиться з новою науковою літературою у своїй галузі, слідкує за розвитком даної науки за кордоном, аналізує основну методичну літературу, уважно опрацьовує науково-методичні журнали зі свого предмета, вивчає досвід навчально-виховної роботи своїх колег за фахом, експериментально перевіряє доцільність запровадження у власну практику педагогічних новацій. Працюючи над науковим матеріалом, вчитель завжди

РОЗДІЛ І. Педагогічна діяльність і особистість педагога.

намагається педагогічно його переосмислити, виявити те, що саме і як він зможе застосувати у школі для вдосконалення своєї навчально-виховної діяльності, для пробудження і поглиблення інтересу учнів до навчального предмета.

Успішне здійснення навчально-виховного процесу в школі залежить насамперед від якості керівництва педагогічним колективом, яке здійснюється директором школи, його заступником з навчальної роботи і організатором позакласної та позашкільної роботи. Щоб успішно управляти педагогічним і учнівським колективом, організовувати їх на виконання завдань, які вирішує сучасна школа, керівникам треба знати не тільки психологію дітей і дорослих та педагогіку, а й програму дій працівників школи. Вони повинні мати, передусім, організаторські здібності та бути взірцем для своїх колег-учителів. Визначальними якостями керівника педагогічного колективу є також нетерпимість до проявів зазнайства і самозаспокоєння, відчуття нового, творчий підхід до шкільних проблем. Успішна робота керівництва школи забезпечується повсякденною підтримкою кожного творчого починання і педагогічних шукань. Кращим керівникам шкіл властиві висока професійна майстерність та глибока компетентність серед вчителів у питаннях педагогічної теорії і практики, почуття поваги до колективу, непохитна віра в його творчі можливості, уміння захопити своїм прикладом.1

Яким би з розглянутих видів педагогічної діяльності, на думку Н. Кузьміної, вчитель не займався, він має бути готовим до виконання таких функцій: конструктивної, комунікативної, організаторської та гностичної.

Конструктивна функція, як уміння прогнозувати навчально-виховний процес, включає три основні види проектувальної діяльності:

1. Конструктивно-змістовна діяльність; полягає у відборі змісту навчально-виховного матеріалу та в його конструюванні;

2. Конструктивно-операційна діяльність; її суть — у плануванні структури дій вчителя і учня;

3. Конструктивно-матеріальна діяльність; полягає у проектуванні навчально-матеріальної бази для навчання і виховання учнів.

Комунікативна функціяпередбачає встановлення взаємовідносин:

а) з окремими учнями, малими групами і учнівськими колективами;

б) з батьками учнів;

в) з окремими учителями і зі всім шкільним колективом.

Комунікативна діяльність дозволяє враховувати і задовольняти запити й інтереси учнів, правильно розуміти та оцінювати інформацію про ефективність спрямованого на учнів виховного впливу, варіювати методи навчання й виховання залежно від реальної життєвої та педагогічної ситуації.

'Див.: Деякі питання школознавства. — К.: Радянська школа, 1966. — С. 143.