Тема 1. Принципи побудови системи освіти україни

Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта — основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального та економічного розвитку суспільства і держави.

Закон України "Про освіту" (Ст. 3) гарантує громадянам України право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право забезпечується:

—розгалуженою мережею закладів освіти, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;

— відкритим характером закладів освіти, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;

—різними формами навчання—очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.

Законом України "Про освіту" визначено наступні основоположні принци¬пи освіти нашої держави:

• доступність для кожного громадянина усіх форм типів освітніх послуг, що надаються державою (передбачає вільний вибір громадянами будь-якого типу навчального закладу на рівних умовах, рівне право на навчання чоловіків і жінок та реалізується через можливість безоплатного навчання і забезпечення студентів стипендією);

• рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, та¬ланту, всебічного розвитку (усі види навчально-виховної (в тому числі обрані самостійно) діяльності в закладах освіти сприяють всебічному розвитку осо¬бистості студентів);

РОЗДІЛ VI. Система освіти в Україні

• гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей (навчально-виховний процес повинен орієнтуватися на зміцнення єдності народу, людини і держави, сприяти самопізнанню та самореалізації індивіда; кожен педагог, учень, студент має право, в рамках своєї компетенції, брати участь у вирішенні проблем навчально-виховного процесу, вибору нав¬чального закладу та індивідуальних форм досягнення мети);

• органічний зв 'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями (реалізується через національну спрямованість виховання і перед¬бачає необхідність оволодіння історією і культурою свого народу, рідною мо¬вою, прищеплення шанобливого ставлення до них);

• незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій (реалізація забезпечується конституційною вимогою про недо¬пустимість втручання у навчально-виховний процес закладу освіти політичних, громадських та релігійних об'єднань);

• науковий, світський характер освіти (навчальний заклад дає учням і студентам комплекс всесторонніх наукових знань про природу, суспільство, науку, культуру, формуючи науковий світогляд, моральні, естетичні правові тощо цінності; релігійні предмети у навчальних закладах викладаються лише на прохання батьків і у факультативній формі);

• інтеграція з наукою і виробництвом (освітня діяльність повинна ґрунту¬ватися на основі наукових здобутків та поєднуватися з виробництвом, оскіль¬ки останнє є засобом всебічного розвитку молоді);

• взаємозв'язок з освітою інших країн (освітня діяльність грунтується на загальносвітових наукових здобутках щодо вдосконалення змісту і технологій навчання, підготовки кваліфікованих спеціалістів, а також передбачає організа¬цію співпраці із іноземними колегами);

• гнучкість і прогностичність системи освіти (означає варіативність, саморегуляцію і безперервне оновлення національної освіти, її адаптацію до нових вимог найближчого етапу розвитку суспільства);

• єдність і наступність системи освіти (система освіти України грунтується на принципі послідовності і наступності навчання в усіх ланках);

• безперервність і різноманітність освіти (реалізується шляхом узгодження та координації навчально-виховної діяльності нарізних ступенях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку громадян до можливого переходу на наступні ступені, потребують зв'язку між загальною середньою, професійно-технічною, вищою та післядипломною освітою, а та¬кож формування потреби і здатності особистості до самоосвіти);