Тема 3. Організація професійного самовиховання майбутніх педагогів

3. Ставлення вчителя до учнівського колективу. Повага до учнівського

колективу як важливого чинника всебічного розвитку учня.

— Спиратися на учнівський колектив у будь-якій педагогічній справі, раху¬ватися з його думкою.

—Сприяти формуванню, розвитку і зміцненню учнівського колективу і ко¬лективістських якостей учнів.

— Використовувати учнівський колектив як важливу умову і засіб впливу на особистість учня.

—Рахуватися з правом учнівського колективу вирішувати свої внутрішні справи.

— Бачити рівень розвитку учнівського колективу і вклад окремих учнів у його розвиток.

—Бути непримиренним до помилкових форм колективізму, до прояву інди¬відуалізму, що руйнує колектив учнів.

4. Ставлення вчителя до батьків учнів.

Піклування про організацію педагогічної співпраці з батьками учнів. —Усвідомлювати моральну відповідальність перед батьками учнів за якість навчання і виховання їхніх дітей.

— Шукати педагогічні контакти з батьками учнів, бути відповідальним за доброзичливість стосунків з ними, домагатися єдності педагогічного впливу обох сторін.

— Сприяти формуванню в учнів поваги до своїх батьків.

—Нести відповідальність за педагогічні погляди батьків учнів, сприяти їх удосконаленню.

— Бути педагогічно вимогливим до батьків учнів щодо виховання дітей, ставити до них вимоги тільки обгрунтовані, педагогічно доцільні.

—Не ображати батьківської любові до дітей, терпляче і поважливо стави¬тись до критичних зауважень батьків, бачити в їхніх діях ділову форму допомоги у вихованні дітей.

5. Ставлення вчителя до своїх колег.

Повага до колеги як товариша по роботі, підтримка його авторитету як важ¬ливого фактора спільного педагогічного впливу на дітей.

— Бути поважливим і тактовним з кожним учителем, незалежно від статі і віку, індивідуальних особливостей і педагогічної майстерності.

— Не прагнути піднести авторитет свого предмета за рахунок принижен¬ня інших навчальних предметів.

—Бути уважним і доброзичливим до колег, які шукають нові шляхи і засоби виховання й навчання, допомагати їм своїми знаннями і досвідом.

РОЗДІЛ V. Самостійна робота студентів у системі підготовки до педагогічної діяльності

— Бути особливо уважним до майстра педагогічної праці, допомагати створенню сприятливих умов для його творчості, переймати й поширювати його досвід.

— Допомагати молодшим і менш досвідченим колегам в удосконаленні їхніх педагогічних умінь і навичок, не допускати чванства своїм педагогічним досвідом та майстерністю.

— Бути непримиримим до фактів антипедагогічної поведінки своїх колег.

6. Ставлення вчителя до педагогічного колективу. Відповідальність

учителя за педагогічну ефективність діяльності педагогічного колективу.

—Узгоджувати свої педагогічні погляди і дії з діями своїх колег, домагатись єдності педагогічних вимог і впливів на учнів.

—Вчитись у колективу, збагачувати свої педагогічні знання і вміння пози¬тивним досвідом усього колективу.

—Узгоджувати свої зусилля у пошуках нових методів і засобів педагогіч¬ного впливу на учнів із зусиллями всього колективу заради успіху спільної справи навчання й виховання, засуджувати прагнення працювати одинцем.

— Робити свій внесок до педагогічного досвіду колективу, пропонувати колективу все краще, чим володіє вчитель, не допускати будь-яких педагогіч¬них "секретів і таємниць" від членів свого колективу.

—З повагою ставитись до традицій колективу, які мають педагогічну цін¬ність, боротися з традиціями і звичаями, морально і педагогічно недоцільними.

— Нести відповідальність за рівень розвитку педагогічного колективу як суб'єкта педагогічної дії.

— Боротися з антипедагогічними поглядами і діями в колективі, бути особисто відповідальним за все, що здійснюється в ньому.

— Залишатися непримиренним до всіх форм лжеколективізму та інди¬відуалізму, що підривають можливості навчально-виховного процесу.

7. Ставлення вчителя до себе.

Постійна робота вчителя над собою, удосконалення себе як особистості, що є головним фактором педагогічного впливу на учнів.

— Піклуватися про свою моральність, ідейно-теоретичний та інтелекту¬альний розвиток, про підвищення рівня своєї культури як необхідної умови педагогічного впливу особистості і підвищення її педагогічної майстерності.

— Бути прикладом для учнів, здійснювати постійний контроль за мораль¬ною стороною своєї поведінки, керувати своїми емоціями.

—Піклуватися про свій авторитет—важливий фактор педагогічного впливу на учнів.

—Бути самокритичним і вимогливим до себе, тверезо оцінювати відповід¬ність своїх знань, умінь і навичок потребам виховання й навчання підростаю¬чого покоління.