- •Історія економіки та економічної думки Навчальний посібник
- •Рекомендовано до друку вченою радою Тернопільського національного економічного університету грудня 2009 р.
- •1.1. Предмет і методологія історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук. Економічний мейнстрім
- •1.2. Розвиток історії економіки та економічної думки як науки і навчальної дисципліни
- •1.3. Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку
- •1.4. Мета і завдання курсу «Історія економіки та економічної думки»
- •Навчальний тренінг
- •Розділ 1. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій Тема 2.
- •2.1. Господарство та господарська діяльність у первіснообщинному суспільстві. Неолітична революція
- •Господарство суспільств первісної історії України
- •Навчальний тренінг
- •Питання і завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Тема 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій
- •3.1. Становлення господарської сфери суспільств
- •Економічний розвиток ранніх (локальних, «доосьових») давньосхідних цивілізацій визначають такі характеристики.
- •3.2. Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії
- •3.3. Господарський розвиток стародавнього Єгипту та його
- •Відображення в економічній думці.
- •3.4. Суспільство Кріто-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку.
- •3.5. Господарство населення доби бронзи та раннього заліза первісного суспільства на території України
- •Навчальний тренінг
- •Питання і завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Тема 4.
- •4.1. «Осьовий час» і формування сучасних цивілізацій
- •4.2. Східна цивілізація та її характеристика в «осьовий час».
- •4.3. Західна цивілізація та господарський розвиток
- •4.3.1. Господарство та економічна думка Стародавньої Греції
- •4.3.2. Господарство та економічна думка Стародавнього Риму.
- •4.4. Господарство населення на території України в «осьовий час».
- •Навчальний тренінг
- •Тема 5 Господарство та економічна думка суспільств середньовіччя Європи (кінець V−XV ст.)
- •Загальні характеристики економічного розвитку
- •Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації.
- •5.2.1. Періодизація, типологізація та загальні риси феодальної системи господарства. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів
- •5.2.2. Еволюція аграрної екноміки
- •5.2.3. Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства.
- •5.3. Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI−XV ст.). Пам’ятки економічної думки.
- •5.3.3. Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII ст. – перша половина XIV ст.).
- •Господарський розвиток українських земель під владою Польші та Литви, його відображення в документальних джерелах.
- •Навчальний тренінг
- •Формування Новоєвропейсько-Північноатлантичної (Європейської) цивілізації. Вплив цивілізаційних факторів на господарство країн європейської цивілізації.
- •6.2. Становлення ринкового господарство у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини.
- •6.3. Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи та сша.
- •6.4. Виникнення класичної політичної економії.
- •6.4.1. Базові ідейно-теоретичні та методологічні засади
- •6.4.2. Зародження класичної політичної економії. В. Петті. П. Буагільбер.
- •6.4.3. Економічна школа фізіократів. Ф. Кенє. А. Тюрго
- •6.4.5. Становлення економічної теорії як науки.
- •6.5. Виникнення соціалістичних ідей.
- •Утвердження ринкового господарства. Еволюція класичної політичної економії
- •Особливості розвитку ринкового господарства
- •7.2.1. Економічний розвиток Великої Британії. Дослідження ринкового господарства у працях д. Рікардо, т. Мальтуса, н. Сеніора, Дж. С. Міля
- •7.2.2. Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях ж.-б. Сея, к.Ф. Бастіа, с. Сісмонді
- •7.2.3. Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток «старої» історичної школи
- •2.4. Економічний розвиток сша. Значення ліберальної теорії г.Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні
- •7. 3. Розвиток соціалістичних економічних ідей
- •7.3.1. Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму.
- •7.3.2. Марксистське економічна теорія.
- •Тема 8.
- •8.1. Значення політичного чинника для розвитку господарства українсь-ких земель. Регіонально-територіальний характер економіки України
- •8.2. Економічний розвиток українських земель
- •8.2.1. Розвиток аграрної економіки
- •8.2.2. Розвиток міст.
- •8.2.3. Розвиток промисловості. Мануфактурний період української промисловості
- •8.2.4. Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель
- •8.2.5. Фінансово-грошові системи на території України
- •8.2.6. Господарство Запорізької Січі.
- •8.3. Меркантилізм в суспільно-економічній думці України.
- •8.4. Господарство України
- •Промисловість Східної та Західної України.
- •8.4.2. Організація та економіка сільського господарства
- •8.4.3. Аграрні реформи в 1848 р. І 1861 р.
- •8.4.4. Внутрішня і зовнішня торгівля.
- •8.4.5. Інансово-грошові системи на території України.
- •8.5. Поширення ідей економічного лібералізму в українській економічній літературі. Розвиток ідей класичної політичної економії.
- •Тема 9.
- •9.1. Загальні тенденції господарського розвитку країн Європейської цивілізації. Перша хвиля глобалізації
- •Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії
- •9.2.1. Теоретико-методологічні засади маржиналізму і неокласичної економічної теорії. Попередники маржиналізму
- •9.2.2. Австрійська школа. Теорія граничної корисності
- •9.2.3. Математична школа в економічній теорії.
- •Ринок споживчих товарів і послуг
- •Домашні господарства
- •Особливості господарської системи Великої Британії.
- •Перетворення сша на провідну індустріальну державу світу. Американська школа маржиналізму.
- •9.5. Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму.
- •7.2.3. Соціальний напрям у політичній економії
- •9.6. Економічний розвиток Франції
- •7. Становлення капіталістичної економіки Японії
- •Навчальний тренінг
- •Тема 10.
- •Утвердження ринкових форм господарства в Україні
- •10.1.1. Загальна характеристика індустріального розвитку економіки України.
- •10.1.2. Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні.
- •Аграрні відносини та стан сільського господарства.
- •Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин.
- •1. 5. Фінансова та банківсько-грошова системи на території Украни
- •Основні напрями економічної думки України. Місце
- •10.2.1. Вітчизняні класифікації економічної теорії та економічної науки. Питання предмета, методології та кризи політичної економії
- •10..2.2. Становлення теорії акціонерного підприємництва.
- •Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях
- •10.2.4. Аграрні проблеми та ідеї кооперації у працях
- •10.2.5. Демократична економічна думка м. Павлика та і. Франка.
- •11.3.4. Поширення в Україні марксистського економічного вчення
- •Тема 11.
- •11.1. Економічні наслідки Першої світової війни. Зростання
- •Зародження інституціонального напряму економічної думки
- •11.4. Світова економічна криза (1929–1933 рр.)
- •11.5. Виникнення кейнсіанства. Теоретична система Дж. М. Кейнса
- •11.6. Розвиток неокласичних теорій
- •11.6 Еволюціяна теорія Шумпетера.
- •11.7. Виникнення, сутність та методологічні засади неолібералізму.
- •11.8. Економічний розвиток європейських країн і сша в період Другої світової війни та її вплив на структуру господарства.
- •Навчальний тренінг
1.2. Розвиток історії економіки та економічної думки як науки і навчальної дисципліни
Основні етапи розвитку історії економіки як науки. У процесі розвитку вона змінила кілька назв: «Економічна історія», «Історія світової економіки», «Історія господарського побуту», «Історія народного господарства», «Історія економіки».
Початковий етап еволюції історико-економічних знань сучасна економічна наука окреслює працями видатних філософів, істориків та політичних діячів Стародавньої Греції (Ксенофонта, Платона, Аристотеля) та Стародавнього Риму (Варрона, Вітрувія, Плінія Старшого). Їх твори охоплювали історико-економічні фрагменти, використані з метою узагальнення та аналізу господарського досвіду.
Зародження і становлення спеціальних історико-економічних досліджень відбулось протягом XVI − першої половини XIX ст. З’являються галузеві історико-економічні праці. В 1514 р. у Франції було видруковано «Трактат про ассе» Гільома Бюде, у 1546 р. ― Г. Агріколи «Про родовища і рудники в старі та нові часи», на початку XVII ст. ― І. Лафема «Історія торгівлі Франції», І. Верденгагена «Трактат про ганзейські республіки». Питання з історії економіки та господарського побуту розробляли представники концепції меркантилізму, англійської та французької шкіл класичної політичної економії, школи фізіократів. Автори використовували історико-економічні факти, їх порівняльний історико-економічний аналіз з метою узагальнення господарського досвіду, як підгрунтя теоретичних висновків.
Економічна історія як самостійна наука (традиційна економічна історія) сформувалась у другій половині XIX ст., виділившись з політичної економії. Значний вплив на її розвиток мали праці таких науковців, як А. Тойнбі, Дж. Єшлі, Ф. де Куланж Нума Дені, К. Бюхера, М. Вебера, В. Зомбарта, К. Маркса, М. Ковалевського, П. Виноградова, І. Кулішера. Сформувалися англійська, французька, німецька та російська школи економічної історії, визначився її понятійний апарат. Це була виключно описова дисципліна, позбавлена міцної теоретичної бази.
У межах економічної історії наприкінці XIX – на початку XX ст. сформувалася школа (напрямок) аналізу економічної динаміки, що вивчала довготермінові тенденції розвитку економіки й економічного зростання. Представниками цієї школи були М. Туган-Барановський, М. Кондратьєв, Е. Варга, С. Джевонс, А. Афтальон, Й. Шумпетер. У 1917 р. у США було створено Національне бюро економічних досліджень, що займалося проблемами аналізу економічного циклу, у тому числі кількісного аналізу економічного розвитку.
Школа «Аналів» сформувалася у Франції в першій половині XX ст. Найвидатніші представники цієї школи: М. Блок, Л. Февр, Ф. Бродель, Л. Каміль. Вони акцентували увагу на вивченні чинників економічного розвитку (клімату, географії, демографічної ситуації), шляхів сполучення, торгівлі тощо. Видавали журнал «Анали: економіка, суспільство, цивілізація».
Школу «нової економічної історії» або кліометрії (50–60-і рр. XX ст.) представляють переважно американські вчені А. Конрад, Дж. Мейер, С. Енгерман, Р. Фогель, Д. Норт. Вони широко використовували статистичні методи дослідження за допомогою ЕОМ, моделювання, аналогії й альтернативи для пояснення минулого, економічну теорію для вивчення економічної історії.
Напрямок «історична економіка» виник у 70-х рр. XX ст. як синтез нової економічної історії й аналізу довготермінових тенденцій економічного розвитку. Він охоплює широке коло історико-економічних проблем, серед яких домінують проблеми економічного зростання, а саме: роль в економічному розвитку науково-технічного прогресу та технологічних революцій, фінансової системи, трудових відносин і ринку робочої сили, держави. Найвідоміші представники цього напряму ― Ф. Бродель, У. Ростоу, М. Фрідмен.
Економічна історія займає важливе місце в економічних дослідженнях. Так, у Великобританії з 1926 р. діє Товариство економічної історії, що видає журнал «Economic history Review» і серійне видання «Дослідження з економічної історії». Починаючи з 60-х рр. XX ст. регулярно проводяться міжнародні конгреси з економічної історії, працюють численні центри (у тому числі Паризький і Ліонський центри економічної та соціальної історії) з організації та координації досліджень з історико-економічної проблематики. З 1962 р. активно працює Міжнародна асоціація економічної історії. У Римі з 1972 р. видається загальноєвропейський журнал «The Journal of European economic history». Друкуються документи епохи середньовіччя та «нового часу», монографії із загальних питань історії економіки, її окремих сфер, галузей, інститутів тощо.
Радянська історико-економічна наука ― це класова, партійна наука, методологічною основою якої був марксизм-ленінізм. Вагомий внесок у дослідження історії економіки зробили С. Архангельський, І. Гладков, В. Кузишин, А. Люблінська, П. Лященко, К. Пажитнов, Ф. Полянський, В. Семенов, С. Сказкін, С. Струмілін, П. Хромов, А. Чистозвонов, В. Чунтулов, І. Штаєрман та інші.
В Україні над історико-економічними проблемами працюють відомі вчені В. Гринчуцький, Т. Дерев’янкін, М. Звєряков, С. Злупко, С. Мочерний, О. Онищенко, Ю. Пахомов, М. Уперенко, А. Чухно, В. Юрчишин.
Формування історії економічної думки як науки було започатковано в XIX ст. У 1826 р. англійський історик політичної економії Дж. Р. Мак-Куллох з точки зору рікардіанської ортодоксії опублікував «Історичний нарис виникнення науки політичної економії», у 1845 р. ― першу анотовану бібліографію економічної теорії. Ірландський вчений Дж.К. Інгрема опублікував «Історію політичної економії» (1888 р.), що ґрунтувалася на критиці англійської політичної економії з позицій історичної школи. Впродовж кінця XIX − XX ст. з’явилися дослідження економічної думки Ш. Жида і Ш. Ріда, А. Грея, Й. Шумпетера. М. Блауга, Є. Жамса, Б. Селігмена, Т. Негоші, Р. Халброннера та ін.
Утвердження економічної історії та історії економічної думки як самостійних наук обумовило їх викладання в європейських вищих навчальних закладах як окремих навчальних дисциплін. Економічна історія та історія економічної думки ― це обов’язкова складова підготовки економістів, юристів, політологів, соціологів на Заході. Кафедри економічної історії працюють в усіх університетах Європи. У США економічна історія злилася з економічною теорією в одну дисципліну.