11.3.4. Поширення в Україні марксистського економічного вчення

Марксистські економічні ідеї в Україні розвивалися на благодатному ґрунті соціалістичних теорій громадівців і народників. Марксистська полі­тична економія почала поширюватися в Україні, починаючи з 70—80-х років XIX ст. серед прихильників теорії трудової вартості та її логічного продовження — теорії додаткової вартості К. Маркса. Серед них варто на-зватитакихучених.якС. Подолинський,Г. Цехановецький,М. Косовський, але особливе місце займав М. Зібер.

Приват-доцент, а пізніше професор Київського університету Микола Зібер (1844—1888) зробив чи не найбільший внесок у поширення марк­систського економічного вчення в Україні. Це підтверджується хоча б тим, що навіть К. Маркс у передмові до четвертого видання І тому "Капіталу" згадує київського професора М. Зібера як одного з популяризаторів і про­довжувачів свого вчення.

М. Зібер з марксистських позицій досліджував широке коло економіч­них про блем. Зокрема, у праці "Нариси первісної економічної культури" (1883) він велику увагу приділив вивченню закономірностей економічного розвитку первісного суспільства, виникненню та еволюції різних форм власності, великого і дрібного виробництва в землеробстві. М. Зібер довів, що через общинну форму власності пройшли усі народи Землі, а на ґрунті общинного землеволодіння виникла приватна власність. Виходячи з цього, він заперечив тезу народників про унікальність економічного шляху Росії, якій властива общинна власність на землю, і наголосив, що російська економіка розвивається на основі дії об'єктивних і за­гальних законів і неминуче прийде до капіталізму.

Проте серед українських економістів 70‑80-х років М. Зібер найбільш відомий як популяризатор і захисник економічного вчення К. Маркса. Ще у магістерській дисертації "Теорія цінності й капіталу Д. Рікардо у зв'язку з пізнішими доповненнями та роз'ясненнями", яку він захистив у 1871 р., Зібер доводив, що теорія вартості і капіталу К. Маркса є прямим продовженням і розвитком теорії Сміта — Рікардо за нових умов. Протягом 1876—1882 рр. Зібер пише й публікує кілька статей під загальною назвою "Економічна теорія Карла Маркса", в яких викладає і коментує зміст І тому "Капіталу". У 1885 р. побачила світ його праця "Давід Рікардо і Карл Маркс у їхніх суспільно-економічних дослідженнях", в якій продов­жується широка популяризація марксистської політичної економії.

Як коментатор і популяризатор марксистського економічного вчення М. Зібер намагається показати антагоністичні суперечності капіталістично­го виробництва, всіляко відстоює теорію трудової цінності та теорію додат­кової вартості, детально аналізує розвиток форми вартості і процес виник­нення грошей, характеризує їх функції.

Значну увагу у своїх працях М. Зібер приділяв аналізу категорій капіта­лу та прибутку. Теорію додаткової вартості К. Маркса він називає найви­щим досягненням людської економічної думки. Український економіст повністю сприйняв вчення марксизму про закономірність зміни суспільно-економічних формацій, проте заперечував його революційні висновки. Но­вий суспільний лад — соціалізм, на його думку, здійсниться внаслідок по­ступового еволюційного розвитку капіталізму, в якому відбудеться соціалізація виробничих відносин. Він сподівався також, що новий колективістський соціальний устрій виникне на основі міжнародної домовленості урядів провідних капіталістичних країн.

Навчальний тренінг

Основні терміни та поняття

Аграрно-індустріальна країна. Індустріалізація. Структура народного господарства. Галузева структура промисловості. Монополія. Синдикат. Концерн. Кооперативний рух. Кооператив. Кооперація. Парцеляція. Хутір. Відруб. Столипінська аграрна реформа. Фермерська та відробіткова системи організації сільськогосподарського виробництва.

Контрольні запитання та завдання

1. Охарактеризувати передумови, хід і результати індустріального розвитку Східної України. Як вчені оцінюють рівень промислового розвитку Західної України?

2. Пояснити необхіднвсть, напрямки і результати Столипінської аграрної реформи.

3. Дати порівняльний аналіз процесу індустріалізації та моделі розвитку підприємницького сільського господарства в Україні та одній із західноєвропейських країн за вибором студента.

4. Дати характеристику фінансово-грошових систем на території Украни.

5. Порівняти розвиток господарства українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій другої половини XIX – початку XX ст.

Рекомендована література

20. Белоусов Р. Две крестьянские реформы: 1861 и 1907 гг. // Экономист. – 1992. – № 12. – С. 73–81.

21. Економічна історія України / За ред. Б. Лановика. – К., 2004.

22. Економічна історія України: Навчальний посібник / За ред. М. О. Уперенка. – Х., 2004.

23. Злупко С. М. Економічна історія України: Навч. посіб. – К., 2006.

24. Історія народного господарства Української РСР. У трьох томах і чотирьох книгах. Т. 1. – К., 1983.

25. Ковальчак Г. Економічний розвиток західноукраїнських земель. – К., 1988.

26. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Економічна історія України і світу: Підручник. – К., 2005.

27. Леоненко П., Юхименко П. Економічна історія: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2004.

28. Лортикян Э. История экономических реформ: Мировой опыт второй половини XIX–XX вв. – Харьков, 1999.

29. Родіонова Л. Українське товариство «Сільський господар». 1899–1944. Історія. Досвід. – Тернопіль, 2000.

30. Ходченко О. Основні аспекти діяльності державних кредитних установ Росії та України в другій половині XIX ст. – на початку XX ст. // Економіка України. – 2004. – № 3. – С. 68–72.

31. Хонігсман Я. С. Проникнення іноземного капіталу в економіку Західної України в епоху імперіалізму (до 1918 р.). – Л., 1971 .

32. Якименко М., Краснікова О., Селіхов Д. Приватизація селянської надільної землі в Україні 1906–1917 рр.: причини, зміст, наслідки // Економіка України. – 2004. – №. 1 – С. 62–70.

33. Якименко М. Становлення селянського (фермерського) господарства в Україні після скасування кріпосного права (1861–1918 рр.) // Український історичний журнал. – 1996. – № 1. – С. 3–14.