6.5. Виникнення соціалістичних ідей.

Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

В історії економічної думки виділяють два основні етапи розвитку соціалістичних утопічних економічних ідей:

• ранній утопічний соціалізм, виражений у фантастичних проектах видатних мислителів ХV–XVII ст. Т. Мора, Т. Кампанелли, Ш. Мельє, Т. Мюнцера та ін. Передумовами виникнення даних проектів стали: розклад феодалізму, первісне нагромадження капіталу, яке супроводжувалося розоренням селянства та зубожінням переважної більшості населення. Тому саме у творах ранніх соціалістів-утопістів відображена ідеологія антифеодального протесту, прагнення до усунення феодальних привілеїв та залежностей, утвердження справедливого і щасливого суспільства;

• пізній утопічний соціалізм (XVII–ХІХ ст.), який базується на ідеях вдосконалення і перебудови капіталістичного суспільства і найбільш відомими представниками якого були К. А. Сен-Сімон, Ш. Фур'є, Р. Оуен. Передумовами, які вплинули на формування їх ідей, були завершення промислового перевороту, масове розорення селянства, майнове розшарування суспільства, зростання безробіття, погіршення становища робітничого класу, загострення соціальних суперечностей тощо.

Якщо теорії раннього утопічного соціалізму були більш прагматичними і переважно досліджували господарські реалії та матеріальні умови економічної діяльності, то в концепціях пізніх соціалістів-утопістів створюються фантастичні проекти швидкої побудови справедливого суспільства, спираючись на тогочасні суспільні інституції ― державу, науку, мораль, політику і наявну економічну базу.

Для більшості соціалістичних утопічних учень характерними є такі спільні риси:

• емоційна критика феодалізму та капіталізму за їх неспроможність забезпечити справедливий розподіл багатства та неефективне використання матеріальних і людських ресурсів;

• заперечення приватної власності та вільної конкуренції як основи експлуатації та соціальної нерівності;

• розуміння розвитку людського суспільства як історичного процесу, що проявляється в заміні існуючого ладу більш прогресивним і справедливим;

• здійснення не лише опису ідеального суспільства, але і намагання нав'язати людям обов'язковий образ дій і поведінки, регламентацію їх життя;

• відмова від насильницьких, революційних методів побудови ідеального суспільства і віра у можливість трансформації існуючого суспільного ладу в ідеальне суспільство за рахунок виховання населення, пропаганди і поширення соціалістичних ідей;

• для представників раннього утопічного соціалізму були характерними критика недоліків існуючого устрою та приватної власності з позиції моралі і тяжіння до примітивної ідеалізації суспільного життя, заснованого на рівності потреб і здібностей;

• великий вплив на зміну економічної думки у пізньому середньовіччі здійснили процес первісного нагромадження капіталу і швидке соціальне розшарування суспільства внаслідок розвитку мануфактурного виробництва, великих географічних відкриттів і пограбування колоній. Все це посилило прагнення до створення соціальних утопій зі “справедливим” політичним, економічним та соціальним устроєм суспільства.

Одним з найвидатніших представників раннього утопічного соціалізму був англійський письменник-гуманіст, державний діяч Томас Мор (1478–1535). В 1516 р. Т. Мор опублікував свою знамениту книжку „Утопія” („утопія” ― благодатне місце, що його ніде не існує), яка дала назву новій течії суспільної думки. В ній здійснена вперше критика капіталізму, а саме процесу первісного нагромадження капіталу як першооснови всіх суспільних суперечностей і майнової нерівності.

В „Утопії” викладена і утопічна модель ідеального суспільства, основними характерними рисами якої є:

• відсутність приватної власності;

• відсутність грошей і торгівлі, прямий продуктообмін між містом і селом;

• зрівняльний розподіл, відсутність соціальної нерівності;

• строга регламентація та обов'язковість праці для всіх, поєднання занять фізичною та розумовою працею;

• сімейно-ремісничий уклад господарського життя; землеробство як основа господарської діяльності; організація сільськогосподарських робіт за принципом трудової повинності;

• наближена до республіки форма державного устрою, всезагальні вибори посадових осіб, рівність жінок з чоловіками у всіх правах, свобода совісті тощо.

Ранні ідеї утопічного соціалізму розвивав італійський мислитель Томазо Кампанелла (1568–1639), монах-домініканець, один із лідерів боротьби за звільнення Італії від гніту іспанської монархії. У творі „Місто сонця” (1623) він запропонував проект ідеальної утопічної держави, в основі якої має бути загальнонародна власність на майно (крім індивідуального житла) та господарство натурального типу. Його суспільство ― це конгломерат сільськогосподарських общин, до роботи в яких залучаються всі громадяни, а споживання має бути суспільним, виходячи із потреб.

Основні риси утопічної моделі ідеального суспільства Т. Кампанелли:

• відсутність приватної власності, майнової нерівності, злиднів та експлуатації;

• відсутність грошей, натуральний продуктообмін;

• зрівняльний розподіл благ;

• примусова обов'язкова праця, розподіл обов'язків відповідно до здібностей кожного;

• державний устрій, заснований на поєднанні духовної і світської влади.

Представником раннього утопічного соціалізму був і Томас Мюнцер (1490–1525), німецький мислитель-бунтівник, який закликав насильницьким шляхом змінити існуючий лад і встановити “тисячоліття царства Христа”.

Утвердження „царства Божого” на землі можливе в результаті насильницького знищення феодального устрою. Суди і влада повинні перейти до братства бідняків, а земля має бути передана селянам. Саме простий народ, як стверджував Т. Мюнцер, є носієм божественної справедливості, здатним побудувати безкласове суспільство, засноване на засадах рівності і справедливості.

У суспільстві „царства Божого” не існуватимуть державна влада, класові відмінності, приватна власність та нерівність. Загальний добробут населення буде невпинно зростати на основі спільного майна.

Усі соціальні утопії раннього періоду описували наївні проекти суспільства, які ґрунтувалися на спільній власності, з відсутніми товарним виробництвом і грошима, на зрівняльних засадах розподілу благ. Мислителі мріяли створити суспільство, де люди будуть звільнені від бідності, злиднів і гноблення і зможуть розвивати свою особистість.

Навчальний тренінг

Основні поняття та терміни

Індустріальна економіка. Протоіндустріальна економіка. Ринкова економіка. Просте товарне виробництво. Розвинене товарне виробництво. Науково-технічний прогрес. Перша наукова революція. Мануфактурне виробництво. Проста і складна кооперація праці. Приватна капіталістична власність. Великі географічні відкриття. «Трикутна» торгівля. Первісне нагромадження капіталу. Національний ринок. Світовий ринок. Меркантилізм. Протекціонізм. Фритредерство. Субвенція. Субсидія. Сільськогосподарська ферма. Феодально-кріпосницьке господарство. Меркантилізм. Ранній монетарний меркантилізм. Пізній меркантилізм. Теорія грошового балансу. Теорія торговельного балансу. Політичне економія. Предмет політичної економії. Трудова теорія вартості. Фізіократи. Теорія природного порядку Ф. Кене. Теорія кругообігу Ф. Кене. Чистий продукт. Теорія цінності. Методологія А. Сміта. Економічна людина. „Невидима рука ринку”. Споживна вартість. Мінова вартість. Продуктивна та непродуктивна праця. Теорія абсолютних переваг у міжнародній торгівлі.

Питання та завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Які цивілізаційні фактори вплинули на розвиток господарства країн європейської цивілізації в період розкладу феодалізму?

2. Які причини та економічні наслідки великих географічних відкриттів? Як вплинула “революція цін” на зміну класової структури європейських держав?

3. Що являє собою первісне нагромадження капіталу? Яку роль воно відіграло в господарському розвитку європейських країн?

4. Які зміни у господарській сфері свідчили про становлення ринкової економіки? Які нові господарські форми виникли на етапі переходу до ринкової економіки?

5. Охарактеризуйте розвиток продуктивних сил мануфактурної економіки.

6. Дати визначення мануфактури, її типів. Розкрити особливості мануфактурного розвитку в країнах Західної Європи та США.

7. Чому Нідерланди в XVII ст. ― «взірцева» ринкова держава? Які причини втрати економічного лідерства в XVIII ст.?

8. Поясніть, чому Велика Британія ― класична країна первісного нагромадження капіталу. Розкрити особливості процесу первісного нагромадження капіталу в країнах Західної Європи, США, Центральної та Східної Європи.

9. Поясніть зміст аграрного перевороту в Англії в XVI–XVIII ст. Порівняти розвиток сільського господарства в Англії, Франції, Німеччині.

10. Яке значення буржуазних революцій XVI–XVII ст. для становлення індустріальної економіки? Порівняти причини і наслідки Нідерландської та Англійської буржуазних революцій.

11. Проаналізуйте зміст політики меркантилізму та протекціонізму.

12. Визначте закономірності та особливості генези індустріальної економіки у країнах Західної, Центральної та Східної Європи.

13. Які причини зумовили дуалізм аграрної економіки в Європі? Як змінилася роль селянського господарства у феодальному маєтку. Яка різниця між феодальним маєтком XIV–XV ст. і XVI–XVIII ст. Сформуйте модель доменіально-відробіткового маєтку. Чому фільваркова система господарства створювала чинники розкладу феодальної економіки?

14. Що досліджували фізіократи?

15. Чому В. Петті називають економістом перехідного періоду та критиком меркантилізму?

16. Проаналізуйте вчення А. Сміта за планом: трактування предмета і завдання політичної економії; основні положення методолог ії; розроблення питань функціонування товарного виробництва (теоретичні позиції про трудову теорію вартості, про продуктивну і непродуктивну працю, природу. походження та функції грошей, про капітал, його структуру та відтворення); трактування проблем економічної політики (організація землеробства, результати фінансової та протекціоністської діяльності). Яка роль А. Сміта та його вчення в історії економічної думки?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Зробити порівняльний аналіз методологічних та ідейно-теоретичних засад меркантилізму та класичної політичної економії, поглядів В. Петті та

П. Буагільбера.

Зразки тестових завдань

Тест 1. Як французький меркантиліст А. Монкретьєн визначав предмет політичної економії?

а) Політична економія – наука про економічні закони і принципи.

б) Політична економія – наука про економічний вибір раціонального господарюючого суб’єкта.

в) Політична економія – наука про багатство, торговий баланс і державний протекціонізм.

г) Політична економія – наука про виробничі (економічні) відносини людей.

Тест 2. Яке із наступних визначень вартості належить В. Петті?

а) Вартість визначається кількістю праці, витраченої на виробництво золота і срібла.

б) Вартість блага визначається його корисністю.

в) Вартість визначається кількістю суспільно необхідної праці, витраченої на виробництво товару.

г) Вартість блага визначається його граничною корисністю.

Першоджерела

1. Кейнс Дж.М. Заметки о меркантилизме, законах против ростовщичества, деньгах, оплаченных марочным сбором, і теориях недопотребления // Кненс Дж. М. избранные экономические произведения: Пер. с англ. – М.: Экономика, 1993.

2. Кенэ Ф. Физиократия, 1767 // 25 ключевых книг по экономикею. – Изд-во «Урал-LTD», 1999.

3. Петти В. Трактат о налогах и сборах // Петти В., Смит А., Риккардо Д., Кейнс Дж., Фридмен М. Класика єкономической місли: соч. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000.

4. Петти В., Кенэ Ф., Смит А., Риккардо Д., О методе политической економии (выдержки из произведений) // Развитие метода политическоъ екномии. – М.: Экономика, 1986.

5. Сміт А. Добробут націй. Дослілження про природу та причини добробуту націй / Пер. з англ. – К.: Port-royal? 2001.

6. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов // Антология экономической классики: В 2 т. – М.: МП «Эконов», 1991. – Т. 1.

Рекомендована література

1. БлаугМ. економічна теорія в ретромпективі: Пер. с англ. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001.

2. Леоненко П. Економічна історія: Навч. посіб. – К., 2004.

3. Боєв Ю. О., Боєва С. Ю. Економічна історія: Західна Європа, Японія, США: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2004.

4. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм. XV–XVIII ст. Т. 1–3. – К., 1995.

5. Гринчуцький В., Родіонова Л. Економічна історія зарубіжних країн. Курс лекцій. – Тернопіль, 2004.

6. Злупко С.М. Основи історії економічної теорії. – К.: Знання, 2005.

7. Історія економічних учень : Підручник / За ред Л.Я.Корнійчук. – К.: КНЕУ, 2004.

8. Історія економічних учень : Підручник: у 2 ч. – Ч.1 / За ред. В.Д.Базилевича. – 2-ге вид. – К.: Знання, 2005.

9. Леоненко П. Економічна історія: Навч. посіб. – К., 2004.

10. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М.: Дело, 2000.

11. Островский А.В. История цивилизации. – СПб.: Изд–во Михайлова В.А., 2000.

12. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996.

13. Родіонова Л.А. Економічна історія. Навчальний посібник. – Тернопіль, 2007.

14. Юхименко П.І. Економічна історія: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Вікар, 2006.

Тема 7

Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки (кінець XVIII – середина XIX ст.)

Програмна анотація

7.1. Утвердження ранньіндустріального ринкового господарства. Еволюція класичної політичної економії.

2. Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та їх висвітлення в економічній думці.

7.2.1. Економічний розвиток Великої Британії. Дослідження ринкового господарства у працях Д.Рікардо, Т. Мальтуса, М.Сеніора, Дж. С. Мілля.

7.2.2. Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях Ж.Б. Сея, Ф. Бастіа, С.Сісмонді, П.Ж. Прудона.

7.2.3. Розвиток господарства Німеччини. Зародження системи національної політичної економії у працях Ф. Ліста. Розвиток «старої» історичної школи.

7.2.4. Економічний розвиток США. Значення ліберальної теорії Г.Ч. Кері для розвитку капіталізму у країні.

2. Розвиток соціалістичних економічних ідей.

7.3.1. Економічні ідеї пізніх соціалістів –утопістів.

2. Марксистська економічна теорія.