Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_2_укр_педіатрія_питання_до_екзамену.docx
Скачиваний:
362
Добавлен:
19.06.2020
Размер:
3.31 Mб
Скачать
  1. Екстремальні стани, визначення поняття, види екстремальних станів.

Екстремальні стани - це стани організму, що характеризуються надмірною напругою або виснаженням пристосувальних механізмів. Екстремальні стани можуть розвиватися первинно при дії на організм різноманітних надзвичайних подразників (наприклад, травм, екзогенних інтоксикацій, різких коливань температури повітря й концентрації кисню) або стати результатом несприятливого перебігу наявного захворювання (наприклад, недостатності кровообігу, дихальної, ниркової або печінкової недостатності, анемії та ін.).

Найбільш важливими екстремальними станами і такими, що найчастіше зустрічаються, є шок, колапс, кома

  1. Шок. Визначення поняття, етіологія шокових станів. Види шоків.

Шок - це екстремальний стан, який виникає внаслідок дії на організм патогенних факторів надзвичайної сили і для якого характерним є порушення гемодинаміки з критичним зменшенням капілярного кровообігу (тканинної перфузії) та прогресуючим порушенням усіх систем життєзабезпечення організму.

Основні прояви шоку:

1. порушення мікроциркуляції та периферичного кровообігу (бліда або мармурова, холодна, волога шкіра)

2. центральної гемодинаміки (зниження артеріального тиску (АТ)).

3.зміни з боку ЦНС, психічного статусу (загальмованість, прострація)

4.порушення функції інших органів (нирок, печінки, легень, серця тощо).

Етіологія. Будь-які патогенні фактори, здатні порушувати гомеостаз. Екзогенні чи ендогенні, але надзвичайної сили.

Види:

1. первинний гіповолемічний (у тому числі геморагічний)

  1. травматичний

  2. кардіогенний

  3. септичний

  4. анафілактичний

  5. опіковий

Шокові реакції ССС: тахікардія (рідко брадикардія, скоріше у термінальній фазі), гіпотензія, зниження амплітуди та слабке наповнення пульсу, зменшення наповнення яремних вен (але при тампонаді серця, тромбоемболії легеневої артерії та напруженому пневмотораксі — збільшення), коронарний біль.

  1. Загальні елементи патогенезу шокових станів. Порушення нейро-ендокринної системи, порушення системної гемодинаміки та мікроциркуляції. Клітинні порушення при шоках. «Шокові» органи.

  2. Особливості розвитку різних видів шоку: гіповолемічного, кардіогенного, септичного, анафілактичного, травматичного. Crash-синдром.

  3. Колапс. Етіологія, патогенез.

Колапс - форма гострої судинної, чи серцево-судинної недостатності, що проявляється швидким і значним зниження АТ нижче критичного рівня (САТ 80-60 мм.рт.мт, ДАТ - 40 і нижче мм.рт.ст.)

Види:

1) від причини: постгеморагічний, дегідратаційний, токсичний, токсико-інфекційний, кардіогенний (іноді аритмічний), ортостатичний, панкреатичний, радіаційний, та ін.

2) за гемодинамічними варіантами: гіповолемічний, кардіогенний, ангіогенний.

Причини - дисоціація між ОЦК і ємністю судинного русла, що розвивається так швидко, що компенсаторні механізми не встигають нормалізувати зниження АТ.

  • -  гіповолемічний - при масивній крововтраті, втраті плазми, механізми компенсації або не встигають спрацьовувати, або є недостатніми.

  • -  кардіогенний - прояв гострої недостатності серця з різким ослаблення систолічної функції лівого шлуночка.Різке зменшення ХОК та зниження АТ.

  • -  ангіогенний - раптове збільшення ємності судинного русла внаслідок первинної вазоконстрикторної недостатності зі значним зменшенням тонусу венозного відділу або системною гіпотонією артеріол. Якщо переважає зниження тонусу вен - ортостатичний колапс.

  1. Кома. Визначення поняття, класифікація. Роль порушень енергозабезпечення головного мозку, осмотичних розладів, іонного та кислотно – основного гомеостазу в патогенезі коми.

  2. Патогенез різних видів ком: при механічних травмах, метаболічних ком (діабетичних, печінкової, уремічної).

  3. Значення гіпоглікемічної коми в практиці лікаря-педіатора, її ознаки та міри запобігання.

  4. Особливості шоку у дітей.

  5. Особливості гіповолемічного шоку у дітей.

  6. Особливості септичного шоку у дітей.

  7. Особливості анафілактичного шоку у дітей.