65. Експериментальне моделювання атеросклерозу. Патогенетичне значення дисліпідемії.

Перший етап - холестероловий — бере свій початок від класичних експериментів М.Анічкова і С. Халатова, які у 1912 році вперше відтворили атеросклероз у кролів уведенням всередину холестеролу (через зонд або домі­ шуючи його до звичайного корму). Виражена ліпідна інфільтрація артерій розвивалася через 4-6 місяців при щоденному використанні 0,25- 0,5 г холестеролу на 1 кг маси тіла. При цьому істотно підвищувався рівень холестеролу в си­ роватці крові (у 3-5 разів, якщо порівнювати з вихідними значеннями), що стало підставою для припущення про провідну патогенетичну роль у розвитку атеросклерозу гіперхолестеролемії.

У людини принципово можливими механіз­мами підвищення рівня холестеролу в крові є такі:

1)надмірне надходження холестеролу в організм у складі їжі (аліментарна гіперхолестеринемія);

2)надто посилений синтез цієї сполуки в са­мому організмі;

порушення виведення холестеролу з організму в складі жовчі;

4) зменшення використання холестеролу пе­риферичними клітинами.

Отже, на першому етапі розвитку ліпідної (плазмової) теорії атеросклерозу вона зводилася до положення “без холестеролу немає атеросклерозу'’.

Про важливе значення холестеролу для організму свідчать такі факти:

1.щодня з їжею в організм людини надходить 300-500 мг холестеролу;

в організмі синтезується (в основному в печінці) ще 700-1000 мг холестеролу щодо­би;

2.кожна клітина організму, за невеликим винятком, має власні системи синтезу хо­ лестеролу, здатні забезпечувати потреби клітин у цій речовині без надходження її ззовні.

Така висока надійність забезпечення організму холестеролом пояснюється його важливими функціями. Серед них:

1) мембранна функція. Холестерол є важливим компонентом плазматичних мембран усіх клітин. Його наявність у мембранах забезпечує такі їхні властивості: (а) механічну міцність; (б) рідинний стан ліпідів мембрани; (в) проникність мембран для іонів і метаболітів; (г) електроізоляційні властивості; (д) активність деяких мембранних ферментів; (е) здатність мембран до злиття;

2) метаболічні функції. Холестерол є попередником цілого ряду сполук, що виконують важливі функції в організмі. Серед цих речовин:

• жовчні кислоти. На утворення їх викорис­ товується 600 мг холестеролу щодоби;

• стероїдні гормони (глюко- і мінералокортикоїди, чоловічі й жіночі статеві гормони). їхній синтез вимагає близько 40 мг холестеролу щодоби;

вітамін D3. Синтезується в шкірі під дією ультрафіолетового випромінювання з 7-де- гідрохолестеролу.

Другий етап розвитку ліпідної (плазмової) концепції атеросклерозу отримав назву ліпо- протеїнового. Після того, як стало відомо, що транспорт ліпідів, у тому числі й холестеролу, здійснюється у складі ліпопротеїнів, виявилося, що для розвитку атеросклерозу має значення не стільки гіперхолестеролемія, скільки кількісні

зміни ліпопротеїнів плазми крові. Основою концепції стало положення: “без атерогенних ліпопротеїнів немає атеросклерозу”.

Оозви­ ток атеросклерозу пов’язаний зі збільшенням у крові рівня багатих на холестерол ,(ЛПНЩ) і дуже низької (ЛПДНЩ) густини.

Зростання плазмової концентрації ліпопро- теїнових міцел цих типів може бути зумовлено як (а) збільшенням їх утворення, як правило, при великому надходженні в організм холес­теролу і тригліцеридів (аліментарна гіперліпротеїнемія), так і (б) порушенням їх вилучення з крові й утилізації клітинами периферичних тканин.

Перший механізм пов’язаний з переїданням, надмірним вмістом жирів у раціоні людини, а в експерименті відтворюється введенням тва­ ринам холестеролу або тригліцеридів.

Другий механізм є провідним у розвитку спадкового атеросклерозу, зокрема пов’язаного із сімейною гіперхолестеролемією .В основі цієї недуги лежить збільшення в крові концентрації ЛПНГ, зумовлене спадковими порушеннями рецепторного апарату клітин, що забезпечує надходження й утилізацію ними зовнішнього холестеролу.