10. Визначення поняття “патогенез”. Патологічні (руйнівні) і пристосувально - компенсаторні (захисні) явища в патогенезі (на прикладах гострої променевої хвороби, запалення, крововтрати).

Патогенез - це вчення про механізми розвитку, перебігу і завершення хвороби. У вузькому розумінні терміном “патогенез” позначають механізми розвитку хвороб і патологічних процесів.

Руйнівні і захисні явища у патогенезі.

1. Власне патологічні зміни і явища, процеси пошкодження і руйнування. Вони ведуть до порушень гомеостазу і виявляють себе змінами структури, функції і метаболізму в організмі та окремих його складових частинах. Ушкодження в широкому розумінні слова - це порушення структурної, функціональної та біохімічної організації живих систем. Воно виникає на різних рівнях - молекулярному, клітинному, тканинному, органному, системному і на рівні організму в цілому.

Патологічні зміни при гострій променевій хворобі. Головною ланкою патогенезу радіаційних уражень є ушкодження клітин. У його основі лежать прямі і непрямі механізми патогенної дії іонізуючої радіації. Прямі механізми.

Під прямою дією опромінення розуміють безпосередній його вплив на макромолекули й надмолекулярні структури клітин. Енергія іонізуючої радіації, що перевищує енергію внутрішньомолекулярних зв’язків, спричиняє іонізацію молекул, розрив найменш міцних зв’язків, утворення вільних радикалів тощо. Найуразливішими до прямої дії є молекули ДНК.

· Непрямі механізми. При проходженні променів через клітину відбувається іонізація атомів і молекул, що знаходяться на їхньому шляху. Оскільки основним компонентом клітини є вода, то саме її молекули зазнають іонізації і стають джерелом вільних радикалів водню і гідроксилу. Цей процес отримав назву радіолізу води.

Патологічні зміни при запалені. Головними змінами є ушкодження тканин, яке виявляє себе поєднаним порушенням місцевого кровообігу, крові та сполучної тканини, які порушують діяльність органів і тканин та організму в цілому.

Патологічні зміни при крововтраті. У патогенезі гострої крововтрати центральне місце посідають порушення загальної гемодинаміки – зменшення об’єму циркулюючої крові (гіповолемія) і зумовлене цим падіння артеріального тиску (гіпотензія), кисневе голодування, гостра постгеморагічна анемія, негазовий ацидоз, порушення екскреторної функції нирок.

2. Захисні, пристосувальні, компенсаторні реакції і процеси. Вони спрямовані на запобігання і усунення порушень гомеостазу, що виникають під впливом патогенних факторів і руйнівних процесів в організмі. Ці реакції, будучи протилежністю власне патологічним змінам, направлені проти патогенних чинників і зумовленого ними ушкодження. Результатом їх реалізації є досягнення станів адаптації і компенсації.

Адаптація - це пристосування організму і його структур до мінливих умов зовнішнього середовища. Вона забезпечує збереження гомеостазу і запобігає ушкодженню.

Компенсація - це стан, що розвивається як результат реалізації реакцій та процесів, спрямованих на відновлення порушеного внаслідок дії патогенних факторів гомеостазу. Компенсація усуває наслідки ушкодження.

Захисні реакції організму при гострій променевій хворобі. Природний захист клітин від дії іонізуючого випромінювання забезпечується двома основними чинниками:

· Системами репарації ДНК. їх дія спрямована на ліквідацію прямих ефектів радіації.

· Механізмами антиоксидантного захисту. Вони покликані “загасити”, обмежити процеси вільнорадикального окиснення, що складають основу оксидаційного стресу і перекисне окислення ліпідів, іншими словами, непрямі ефекти радіації.

Захисні реакції організму при запаленні.

Спрямовані на локалізацію, ізолювання, розведення та знищення патогенного агента, а також на відновлення (репарацію) ушкодженої ним тканини. Включає в себе:

· Збільшення вмісту в крові «білків гострої фази запалення»;

· Лейкоцитоз;

· Гарячка.

Захисні реакції організму при крововтраті.

Залежно від строків виникнення їх поділяють на термінові і відстрочені. За призначенням розрізняють такі групи механізмів компенсації.

· Спрямовані на зменшення об’єму судинного русла (централізація кровообігу). Термінова реакція, провідне значення мають рефлекси.

· Спрямовані на збільшення об’єму циркулюючої крові. Відстрочені реакції. Включають в себе:

- Перехід тканинної рідини в кровоносні судини;

- Посилення реабсорбції води та іонів натрію в нирках;

- Вихід крові з депо в кровоносне русло.

· Спрямовані на відновлення складу периферичної крові. Відстрочені реакції.

Спрямовані на захист від гіпоксії