- •Предмет і завдання патофізіології, зв’язок з іншими науками, значення для клініки. Патофізіологія як навчальна дисципліна.
- •Основні поняття нозології: здоров’я, хвороба, патологічний стан, патологічний процес, типовий патологічний процес, патологічна реакція.
- •Основні напрями вчення про хворобу (гуморальний, солідарний, целюлярний), їх сучасний стан.
- •8. Класифікація етіологічних чинників, поняття про фактори ризику. „Хвороби цивілізації”.
- •Принципи етіотропної, патогенетичної і симптоматичної терапії.
- •Визначення поняття “патогенез”. Патологічні (руйнівні) і пристосувально - компенсаторні (захисні) явища в патогенезі (на прикладах гострої променевої хвороби, запалення, крововтрати).
- •Причинно-наслідкові зв’язки, роль circulus vitiosus в патогенезі; поняття про головну та побічні ланки патогенезу. Специфічні та неспецифічні механізми розвитку хвороб.
- •Поняття про недоношеність та затримку росту плода: етіологічні чинники та наслідки для дитини
- •Закономірності розвитку механічної травми. Травматичний шок. Синдром тривалого розчавлення.
- •Патогенетичне обгрунтування застосування методу терапевтичної гіпотермїі новонароджених при асфіксії.
- •Механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання на організм. Радіочутливість тканин. Загальна характеристика форм променевого ураження.
- •Патогенний вплив надмірної та недостатньої інсоляції ультрафіолетовими променями. Фотосенсибілізація.
- •Андреєва
- •Дія на організм високого та низького атмосферного тиску. Патогенез синдромів компресії і декомпресії. Вибухова декомпресія.
- •Інфекційний процес, загальні закономірності розвитку. Механізми захисту організму від інфекції.
- •Етіопатогенез та прояви кістозного фіброзу (cystic fibrosis, муковісцидоз) у дитячому віці
- •Старіння. Структурні, функціональні та біохімічні прояви старіння. Прогерія. Сучасні теорії старіння.
- •1) Період переходу зародка від стадії дроблення до диференціювання на три зародкових листки, що закінчується імплантацією (1-й тиждень);
- •2) Період закладки органів, у тому числі й плаценти, - період плацентації й великого органогенезу (3—8-й тижні).
- •Особливості реактивності у дитячому віці.
- •Роль фізіологічної системи сполучної тканини в резистентності організму до дії патогенних агентів (вчення о.О. Богомольця). Біологічні бар’єри, їх класифікація.
- •Вересов
- •Характеристика первинних імунодефіцитів, які пов’язані з дефектами фагоцитозу (спадкові нейтропенії).
- •Визначення та класифікація первинних імунодефіцитів.
- •Характеристика комбінованих первинних імунодефіцитів.
- •Характеристика гуморальних первинних імунодефіцитів.
- •Характеристика клітинних первинних імунодефіцитів.
- •Види імунної недостатності. Етіологія, патогенез первинних і вторинних імунодефіцитів. Типові прояви імунної недостатності у дитячому віці.
- •Етіологія, патогенез сніДу. Патофізіологічна характеристика періодів віл-інфекції. Типові клінічні прояви. Принципи профілактики і терапії віл-інфекції.
- •Особливості перебігу віч-інфекції у дітей.
- •Класифікація імунних реакцій за механізмами пошкодження клітин або їх дисфункції (за Кумбсом і Джелом).
- •Вікові особливості механізмів адаптивного (набутого) імунітету у новонароджених та дітей раннього віку.
- •Вікові особливості механізмів вродженого імунітету у новонароджених та дітей раннього віку
- •Визначення поняття “алергія”, принципи класифікації алергічних реакцій. Мультифакторіальна природа алергічних захворювань. Класифікація і характеристика алергенів.
- •Алергія у дітей. Визначення атопії. Види алергічних реакцій у дитячому віці.
- •Волошин
- •Алергічні реакції 2 типу (цитотоксичні, опосередковані антитілами), за Кумбсом і Джелом. Етіологія, патогенез, клінічні прояви.
- •Алергічні реакції 3 типу (опосередковані імунними комплексами), за Кумбсом і Джелом. Етіологія, патогенез, клінічні прояви місцевих та системних реакцій. Сироваткова хвороба.
- •Алергічні реакції 4 типу (опосередковані клітинами), за Кумбсом і Джелом. Етіологія, патогенез, клінічні прояви.
- •Алергічні реакції 5 типу (клітинні дисфункції, опосередковані антитілами). Етіологія, патогенез, клінічні прояви.
- •Визначення псевдоалергічних реакцій та їх відмінності від алергічних. Визначення індивідуальної непереносимості харчових продуктів у дітей.
- •Аутоімунні реакції/хвороби: загальна характеристика, принципи класифікації, сучасні уявлення про етіологію і патогенез.
- •Характеристика універсальних механізмів пошкодження клітин: о2-залежні (дія кисню та його похідних – вільних радикалів; перекісне окислення ліпідів).
- •Характеристика універсальних механізмів пошкодження клітин: кальцій-залежні механізми пошкодження клітин.
- •Характеристика універсальних механізмів пошкодження клітин: електролітно-осмотичний і ацидотичний механізми пошкодження.
- •Механізми пошкодження клітин викликані активацією протеолізу, денатурацією білків та генетичного апарату клітини.
- •Некроз та апоптоз, їх характерні ознаки. Екзо- та ендогенні індуктори апоптозу. Шляхи та механізми апоптозу.
- •1)Фаза ініціювання: послідовна активація каспаз.
- •2)Фаза вбивання («екзекуції»):
- •Запалення: визначення поняття, принципи класифікації. Характеристика гострого та хронічного запалення. Загальні прояви та місцеві ознаки запалення. Етіологія запалення.
- •Патогенез гострого запалення, стадії. Поєднання патологічних та пристосувально-компенсаторних змін в динаміці гострого запалення. Альтерація, види, причини, механізми.
- •Козубенко
- •Голодування: визначення поняття, класифікація. Зовнішні та внутрішні причини голодування. Характеристика порушень основного обміну і обміну речовин у різні періоди повного голодування (з водою).
- •Патофізіологія неповного та часткового (якісного) голодування. Види, причини та механізми найбільш важливих проявів. Поняття про лікувальне голодування. Наслідки голодування у дитячому віці.
- •Білково-калорійна недостатність, форми. Патогенез основних клінічних проявів. Квашиоркор: аліментарна білкова недостатність дитячого віку: причини, механізми, прояви.
- •Гіпоксія: визначення поняття, класифікація, етіологія, патогенез. Обмін речовин та пристосувально-компенсаторні реакції при гіпоксії. Механізми гіпоксічного ушкодження клітин
- •Етіологія і патогенез екзогенної гіпоксічної гіпоксії. Гірська та висотна хвороба. Зміни газового складу та рН крові.
- •Етіологія і патогенез дихальної (респіраторної) гіпоксії. Зміни газового складу та рН крові.
- •Класифікація, етіологія і патогенез циркуляторної гіпоксії. Зміни газового складу та рН крові.
- •Крива дисоціації оксигемоглобіну – причини та патогенетичне значення порушень насичення гемоглобіну киснем (роль патологічних форм гемоглобіну – HbS, HbH, HbBart). Ефект Бора.
- •Етіологія і патогенез тканинної гіпоксії. Причини порушення утилізації кисню. Зміни газового складу та рН крові.
- •Порушення в системах організму при гіпоксії. Компенсаторно-пристосувальні реакції, значення експресії hif-1 – генетично-запрограмованої відповіді на гіпоксію.
- •Системні та місцеві механізми екстреної адаптації к гіпоксії. Механізми довготривалої адаптації к хронічній гіпоксії.
- •Патофізіологічні основи профілактики та лікування гіпоксічних станів. Гіпербарична оксигенація (гбо). Можливі негативні наслідки кисневої терапії.
- •Механізми більш високої стійкості новонароджених до гіпоксії порівняно з дорослими.
- •1.Розрахунок потреби в енергії за рівнянням Харріса - Бенедикта.
- •2.Метод непрямої калориметрії.
- •3.Моніторування показників споживання кисню і виділення вуглекислоти.
- •Мартиненко
- •Класифікація, причини і механізми розвитку гіпоглікемічних станів. Патогенез та прояви гіпоглікемічної коми. Профілактика та невідкладні заходи при гіпоглікемії у дітей.
- •113. Класифікація та етіопатогенез синдрому неонатальної гіпоглікемії.
- •Поняття про діабетичну ембріо- та фетопатію. Їхні патогенез та наслідки для дитини.
- •Етіологія та патогенез діабетичного кетоацидозу у дітей, хворих на цукровий діабет.
- •Патогенез клінічних проявів діабетичного кетоацидозу у дітей, хворих на цукровий діабет. Основні напрямки терапії діабетичного кетоацидозу.
- •Ускладнення хронічної гіперглікемії (цукрового діабету). Причини та механізми різних видів ком при цукровому діабеті. Віддалені ускладнення діабету.
- •Експериментальне моделювання цукрового діабету. Принципи профілактики і терапії його основних типів. Профілактика ускладнень цукрового діабету.
- •Етіологія і патогенез первинних (спадкових) і вторинних гіперліпопротеїнемій.
- •Ожиріння: визначення поняття, класифікації; етіологія і патогенез окремих форм. Експериментальне моделювання ожиріння. Медичні проблеми, пов’язані з ожирінням.
- •Етіологія та класифікація синдромів генетичного ожиріння у дітей
- •Позитивний і негативний баланс азоту. Види гіперазотемії. Зміни білкового складу крові. Спадкові порушення обміну амінокислот.
- •Порушення пуринового та піримідинового обміну. Етіологія, патогенез подагри.
- •2 Семестр
- •3. Дефіцит ферментів циклу глютатіону (глютатіонсинтетази, глютатіонредуктази, глютатіонпероксидази).
- •2. Трофічні порушення в тканинах – мікротравми, некрози. Виникають як при оборотній так і при необоротній серпоподібності
- •Класифікація анемій, пов’язаних з порушеннями еритропоезу (дефіцитні, дисрегуляторні, гіпо-, апластичні та ін.), загальна характеристика причин і механізмів розвитку.
- •I. За походженням анемії, пов'язані з порушеннями еритропоезу:
- •II. За причинами виникнення виділяють такі групи анемій:
- •III. Залежно від сутності процесів, що лежать в основі розвитку анемій,
- •Залізодефіцитні анемії. Етіологія, патогенез, зміни периферичної крові. Поняття про залізорефрактерні анемії.
- •1. Порушення синтезу гемоглобіну, як наслідок зменшення його концентрації в крові і розвиток анемії
- •2. Зменшення утворення цитохромів у мітохондріях веде до розладів клітинного дихання (порушується утилізація кисню)і розвитку тканинної гіпоксії.
- •1. Гематологічний синдром. Охоплює порушення з боку периферичної
- •3. Синдром трофічних порушень. Виявляється такими ознаками, як сухість і
- •2) Зменшення вмісту піридоксальфосфату - активної форми вітаміну в6, унаслідок
- •3) Блокада свинцем сульфгідрильних груп ферментів, що беруть участь у синтезі гема, при побутовому й виробничому отруєнні свинцем.
- •2. Фолієводефіцитна анемія
- •2. Порушення всмоктування вітаміну b12:
- •Гіпо- та апластична анемія. Етіологія, патогенез, прояви.
- •1. Набуті
- •2. Спадкові - анемія Фанконі ( захворювання аутосомно-рецесивного типу успадкування, виникає внаслідок порушення систем репарації
- •Лейкоцитоз, принципи класифікації. Причини та механізми розвитку реактивного та перерозподільного лейкоцитозу (на прикладі зсувів після прийому їжі).
- •1) Перерозподіл лейкоцитів в крові – перехід лейкоцитів із пристінкового пулу в циркулюючий, так збільшується кількість лейкоцитів в одиниці об’єму крові.
- •Механізм фізіологічного лейкоцитозу новонароджених. Особливості лейкоформули в дітей різного віку
- •Шпиньова
- •Нейтрофільний, еозинофільний, базофільний, лімфоцитарний і моноцитарний лейкоцитоз (при яких патологічних процесах та захворюваннях виникає кожен з цих видів).
- •Поняття про ядерний зсув нейтрофільних гранулоцитів, його різновиди. Регенераторний індекс. Навести приклади лейкоцитарних формул при різних видах зрушень вліво.
- •Лейкемоїдні реакції. Принципи класифікації, відмінності від лейкозів. Хвороба Філатова.
- •Лейкопенії. Причини та механізми розвитку, наслідки для організму. Агранулоцитоз. Етіологія, патогенез. Основні клінічні прояви.
- •III. За патогенезом розрізняють:
- •IV. Виділяють цілийряд клініко-гематологічних синдромів, для яких лейкопенія є провідною ознакою. Серед них агранулоцитоз, гіпопластична анемія, геморагічна алеикія̆.
- •1. Ушкодження кровотворних клітин. При цьому розвивається так звана
- •Уявлення про гемобластози. Лейкози. Класифікація лейкозів. Загальні особливості захворювання у дитячому віці.
- •Етіологія лейкозів: фізичні, хімічні, біологічні фактори. Віруси, що викликають лейкози у людей.
- •Патогенез гострих і хронічних лейкозів. Картина крові при гострих та хронічних лейкозах; системні порушення в організмі при лейкозах.
- •Лейкози у дітей: найбільш часті форми, клінічні прояви, патогенетичне обґрунтування можливих напрямків лікування.
- •Механізми тромбоцитарно-судинного та коагуляційного гемостазу. Можливі механізми порушень.
- •I. Геморагічні гемостазіопатії — геморагічні діатези.
- •III. Тромбофілічні гемостазіопатії — тромбози і тромбоемболії.
- •Методи визначення гемостазу. Тромбоеластографія: методика визначення, прояви гіпер- та гіпокоагуляції.
- •2.К (відповідає іі початку ііі фази згортання крові) .Виміряти від кінця r до розширення кривої на 20 мм. K подовжується у разі відсутності тромбіну і фібриногену.
- •Порушення тромбоцитарно-судинного гемостазу. Вазопатії. Механізми та клінічні приклади.
- •Етіологія та патогенез тромбоцитопеній та тромбоцитопатій. Механізми порушень адгезії, агрегації тромбоцитів, вивільнення тромбоцитарних гранул.
- •1.Тромбоцитопенії, пов'язані з порушенням утворення тромбоцитів. Джерелом кров'яних пластинок у червонному кістковому мозку є мегакаріоцити.
- •2.Тромбоцитопенії, зумовлені посиленим руйнуванням тромбоцитів. Причини цього:
- •3.Тромбоцитопенії споживання виникають у результаті посиленого використання тромбоцитів на утворення тромбів.
- •Порушення коагуляційного гемостазу: причини та механізми порушень окремих фаз згортання крові. Порушення системи антикоагулянтів та фібринолізу.
- •II фаза
- •III фаза.
- •Якименко
- •Прояви та ускладнення інфаркту міокарда. Некротично-резорбційний синдром, синдром Дресслера.Прояви інфаркту міокарда:
- •1. Больовий синдром.
- •4. Резорбційно-некротичний синдром.
- •Можливі наслідки ішемії міокарду. Реперфузійний синдром, етіологія та патогенез.
- •Гостра серцева недостатність, етіологія, основні прояви.
- •Порушення ритму серця. Види аритмій.
- •Особливості проявів, причини розвитку аритмій у дітей. (Причини, з яких найчастіше зустрічаються у дітей аритмії).
- •Синдром подовженого інтервалу qt. Екг прояви, ускладнення (поліморфна шлуночкова тахікардія, або «піруетна тахікардія»), етіологія, можливі клінічні наслідки, лікування.
- •Порушення автоматизму. Класифікація, патогенез, прояви.
- •Екстрасистоли: механізм виникнення ектопічних вогнищ збудження, види екстрасистол та основні особливості екг при різних видах екстрасистол.
- •Порушення провідності. Блокади та основні електрокардіографічні прояви атріовентрикулярних блокад і, іі, ііі ступеню. Повна атріовентрикулярна блокада, синдром Морганьї-Адамса-Стокса.
- •Одночасне порушення автоматизму та провідності. Тремтіння, миготіння передсердь. Миготлива артимія. Фібриляція шлуночків.
- •Артеріальна гіпертензія: визначення поняття, принципи класифікації. Первинна та вторинна артеріальна гіпертензія. Гемодинамічні варіанти артеріальної гіпертензії.
- •IV. Порушення функції нирок:
- •V. Порушення гормонального стану:
- •VI. Порушення водно-сольового обміну:
- •VII. Моделі генетично обумовленої артеріальної гіпертензії.
- •Первинна артеріальна гіпертензія як мультифакторіальне захворювання. Етіологія гіпертонічної хвороби, характеристика факторів ризику.
- •1)Екзогенні фактори:
- •2)Ендогенні фактори:
- •6) Паління (регулярне паління принаймні одну сигарету за день).
- •Стадії гіпертонічної хвороби та її патогенез. Роль ренин-ангіотензин-альдостеронової системи в патогенезі артеріальної гіпертензії.
- •Причини та механізми розвитку вторинних (симптоматичних) артеріальних гіпертензій.
- •2) Захворювання нирок
- •3) Хвороби надниркових залоз:
- •Артеріосклероз: визначення поняття, класифікація. Загальна характеристика різних форм артеріосклерозу (типова локалізація, прояви, ускладнення).
- •Атеросклероз. Етіологія атеросклерозу: фактори ризику, причинні фактори. Роль пошкодження ендотелію на начальних етапах патологічного процесу.
- •Експериментальне моделювання атеросклерозу. Патогенетичне значення дисліпідемії.
- •Стадії та патогенез атеросклерозу. Теорії атерогенезу. Стадійність клітинних реакцій в процесі розвитку метазапалення при атеросклерозі.
- •Патогенез синдрому відкритої артеріальної протоки у новонароджених. Принципи лікування
- •Особливості та механізми змін гемодинаміки новонародженого при переході від фетального кровообігу до неонатального.
- •70.Особливості кровообігу плода
- •Недостатність зовнішнього дихання, визначення поняття, класифікація, прояви.
- •Причини та механізми порушень альвеолярної вентиляції. Клінічні прояви та приклади.
- •Обструктивні та рестриктивні порушення альвеолярної вентиляції. Клінічні прояви та приклади.
- •Причини та механізми порушень дифузії газів через альвеоло-капілярну мембрану. Клінічні прояви та приклади.
- •Причини та механізми порушень загального та регіонарного вентиляційно-перфузійного співвідношення у легенях.
- •Порушення регуляції зовнішнього дихання. Брадипное, тахіпное, гіперпное, апное.
- •Періодичне дихання, термінальне дихання. Етіологія, патогенез
- •Задишка (диспное). Причини та механізми її розвитку.
- •Поняття про синдром транзиторного тахіпное новонароджених, його етіопатогенез.
- •Поняття про синдром раптової смерті немовлят, фактори ризику, гіпотези патогенезу.
- •Етіопатогенез гострого респіраторного дистрес-синдрому новонароджених. Принципи лікування та попередження.
- •Порушення травлення в порожнині рота. Етіологія, патогенез карієсу та пародонтозу. Причини, механізми та наслідки порушень слиновиділення.
- •Причини порушення функцій стравоходу. Дивертікули стравоходу. Гастроезофагальна рефлексна хвороба.
- •Порушення секреторної функцій шлунка. Патологічна шлункова секреція, види; причини та механізми розвитку. Роль нервових та гуморальних механізмів у порушенні секреції.
- •Виразкова хвороба. Етіологія та патогенез. Фактори ушкодження, причини зниження захисних властивостей та регенераторної здатності шлунку та 12-палої кишки. Патогенез виразок при стресі.
- •Системні та місцеві фактори ульцерогенезу. Захисні механізми при виразковій хворобі. Ваги Шія.
- •Бовсуновська
- •Етіопатогенез некротичного ентероколіту у новонароджених
- •Недостатність печінки – визначення поняття, класифікація недостатності печінки за різними принципами класифікації. Значення здатності органу до регенерації.
- •Визначення та поняття цирозу печінки. Причини, компенсаторні механізми, стадії розвитку та типові прояви.
- •Етіологія та патогенез печінкової недостатності. Типові прояви (синдроми).
- •Експериментальні моделі недостатності печінки. Фістули Екка, Екка-Павлова, ангіостомія за Лондоном.
- •Порушення вуглеводного, білкового та ліпідного обміну при недостатності печінки. Клінічні прояви та їх механізми.
- •Порушення дезінтоксикаційної функції печінки. Види, етіологія та патогенез печінкової коми. Роль церебротоксичних речовин у розвитку печінкової енцефалопатії.
- •Порушення жовчоутворювальної та жовчовидільної функції печінки. Види жовтяниць. Їх етіологія та патогенез.
- •Порушення обміну жовчних пігментів при різних видах жовтяниць: вміст білірубіну та його фракцій, уробіліногену і стеркобеліну у крові та сечі.
- •Дія жовчних кислот на організм. Холемічний та ахолічний синдроми при різних видах жовтяниць. Етіопатогенез фізіологічної жовтяниці новонароджених
- •Патогенез білірубінової енцефалопатії новонароджених («ядерної жовтяниці»): механізми нейротоксичності білірубіну.
- •Дисхолія. Жовчокам’яна хвороба. Фактори утворення жовчних каменів.
- •Синдром портальної гіпертензії: етіологія, експериментальне відтворення, патогенез, прояви. Механізми розвитку асциту.
- •Причини та механізми порушення клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції та секреції. Використання функціональних проб для визначення стану основних функцій нирок.
- •109.Кількісні та якісні зміни складу сечі. Олігурія, анурія та поліурія. Водний, осмотичний та гіпертензивний діурез. Гіпо- та ізостенурія.
- •110.Патологічні компоненти сечі: протеїнурія, циліндрурія, глюкозурія, аміноацидурія, гематурія, лейкоцитурія. Поняття про селективну і неселективну протеїнурію та її механізми.
- •111.Етіологія та патогенез гострої ниркової недостатності. Клінічні прояви.
- •4)Одужання.
- •112.Сечовий та нефротичний синдроми: складові та механізми їх виникнення.
- •113.Етіологія та патогенез хронічної ниркової недостатності. Уремія. Уремічна кома.
- •114.Механізми розвитку загальних проявів при недостатності функції нирок: набряків, артеріальної гіпертензії, анемії, ацидозу, остеодистрофії.
- •115.Гострий та хронічний дифузний гломерулонефрит: етіологія, експериментальні моделі, патогенез.
- •118.Етіопатогенез синдрому Фанконі у дітей.
- •Причини та прояви гігантизму та карликового нанізму у дитячому віці. Принципи патогенетичної корекції гормональних порушень.
- •Патофізіологія нейрогіпофізу. Нецукровий діабет: причини, механізми та прояви. Принципи патогенетичної корекції гормональних порушень.
- •Недостатність кори наднирників: види (первинна, вторинна; гостра, хронічна). Етіологія, патогенез, клінічні прояви хронічної наднирникової недостатності. Хвороба Аддісона.
- •Синдром відміни глюкокортикоїдів. Петля зворотного зв’язку у ендокринній регуляції, принципи призначення та відміни глюкокортикоїдів.
- •Гіперфункція кори надниркових залоз. Гіперфункція клубочкової зони кори – первинний та вторинний гіперальдостеронізм: етіологія, механізми та прояви.
- •Етіопатогенез спадкових порушень синтезу та периферичної дії альдостерону в дитячому віці.
- •Патологія мозкової речовини наднирників. Феохромоцитома: причини та прояви.
- •Гіпотиреоз: класифікація, причини і механізми розвитку, патогенез основних порушень в організмі.
- •Гіпертиреоз: класифікація, причини і механізми розвитку, патогенез основних порушень в організмі.
- •Етіопатогенез вродженого гіпертиреозу, клінічні прояви.
- •Зоб: види зобу, їх етіологія та патогенез; характеристика порушень функціонального стану залози, напрямки лікування та профілактики.
- •Дифузно-токсичний зоб: причини, механізми, прояви та напрямки патогенетично обґрунтованого лікування.
- •Порушення функції паращитоподібних залоз: причини, механізми, прояви.
- •Порушення функції статевих залоз: первинні та вторинні стани гіпер- і гіпогонадизму.
- •Класифікація та патогенез адреногенітального синдрому у дитячому віці.
- •Етіопатогенез та прояви синдрому тестикулярної фемінізації у дітей та підлітків.
- •Стрес. Стадії та механізми розвитку. Поняття про стресорні ушкодження та “хвороби адаптації".
- •Особливості розвитку типових патологічних процесів у нервовій системі.
- •Порушення сенсорних функцій нервової системи.
- •Біль. Види болю. Сучасні уявлення про причини та патогенез болю. Загальні реакції організму на біль. Природні антиноцицептивні механізми.
- •Порушення рухової функції нервової системи.
- •Порушення трофічної функції нервової системи. Нейрогенні дистрофії. Етіологія, патогенез.
- •Етіопатогенез та принципи лікування перинатальної гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.
- •Старіння. Сучасні теорії старіння, засоби продовження активного життя за о.О. Богомольцем.
- •Екстремальні стани, визначення поняття, види екстремальних станів.
- •Шок. Визначення поняття, етіологія шокових станів. Види шоків.
- •Загальні елементи патогенезу шокових станів. Порушення нейро-ендокринної системи, порушення системної гемодинаміки та мікроциркуляції. Клітинні порушення при шоках. «Шокові» органи.
- •Особливості розвитку різних видів шоку: гіповолемічного, кардіогенного, септичного, анафілактичного, травматичного. Crash-синдром.
- •Колапс. Етіологія, патогенез.
2 Семестр
Хіміч
-
Анемії: визначення поняття, класифікація анемій (за етіологією, патогенезом, типом еритропоезу, регенераторною здатністю кісткового мозку, колірним показником, змінами розмірів еритроцитів). Навести приклади гіпо- та гіперхромних анемій.
Анемія — це клініко-гематологічний синдром або самостійне захворювання, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і (або) вмісту гемоглобіну в одиниці об'єму крові, а також якісними змінами еритроцитів.
I. Патогенетична класифікація:
1) постгеморагічні анемії (наприклад, анемія після гострої крововтрати);
2) гемолітичні анемії (наприклад, серпоподібноклітинна);
3) анемії, обумовлені порушеннями еритропоезу (наприклад, залізодефіцитна).
II. За етіологією:
1) спадкові (наприклад, талассмія);
2) набуті (наприклад, хронічна постгеморагічна анемія).
III. За регенеративною здатністю червоного кісткового мозку:
1) регенераторні (наприклад, гостра постгеморагічна анемія);
2) гіперрегенераторні (наприклад, набута гемолітична анемія);
3) гіпорегенераторні (наприклад, залізодефіцитна анемія);
4) арегенераторні (наприклад, апластична анемія).
IV. За колірним показником (КП):
1) нормохромні (КП = 0,85-1; наприклад, гостра постгеморагічна анемія в перші кілька діб після крововтрати);
2) гіпохромні (КП < 0,85; наприклад, залізодефіцитна анемія);
3) гіперхромні (КП > 1; наприклад, В12-фолієводефіцитна анемія).
V. За типом кровотворення:
1) анемії з еритробластичним типом кровотворення (наприклад, залізодефіцитна анемія);
2) анемії з мегалобластичним типом кровотворення (наприклад, В12-фолієводефіцитна анемія).
VI. За клінічним перебігом:
1) гострі (наприклад, анемія після гемотрансфузійного шоку);
2) хронічні (наприклад, гіпопластична анемія).
VІІ. За розмірами еритроцитів:
1) мікроцитарні ( мікросфероцитарна анемія Мінковського-Шофара);
2) нормоцитарна ( гостра постгеморагічна анемія);
3) макроцитарна (В12-фолієводефіцитна анемія).
Приклади:
1) гіпохромних анемій: залізодефіцитна анемія, гостра постгеморагічна анемія в періоді часу від кількох діб до 1-2 тижнів, хронічна постгеморагічна анемія.
2) гіперхромних анемій: В12-фолієводефіцитна анемія.
-
Дегенеративні та регенеративні форми еритроцитів. Етіологія, патогенез, гематологічна характеристика постгеморагічної анемії (гострої і хронічної).
Дегенеративними називають якісні зміни еритроцитів, що свідчать про неповноцінність цих клітин.
а) анізоцитоз — зміна величини еритроцитів. Можлива поява макроцитів — еритроцитів з діаметром понад 8 мкм і мікроцитів — клітин, діаметр яких менший 6,5 мкм (середній діаметр нормального еритроцита близько 7,2 мкм);
б) пойкілоцитоз — зміна форми еритроцитів. У нормі еритроцити мають форму дисків, увігнутих всередину з обох боків. В умовах патології можуть з'являтися грушоподібні, витягнуті, серпоподібні, овальні еритроцити, а також еритроцити сферичної форми (сфероцити);
в) зміна забарвлення еритроцитів, що залежить від вмісту в них гемоглобіну. Еритроцити, інтенсивно забарвлені, називають гіперхромними, із блідим забарвленням - гіпохромними. Еритроцити, у яких забарвлена у вигляді кільця тільки периферична частина, де міститься гемоглобін, а в центрі - просвітління, мають назву анулоцитів. У випадку, коли еритроцити виявляють різну інтенсивність забарвлення ведуть мову про анізохромію;
г) наявність патологічних включень.
тільця Жоллі - утворення розміром 1-2 мкм, які є залишками ядерної субстанції; кільця Кебота - залишки ядерної оболонки, що мають форму кільця або вісімки; тільця Гайнца – преципітати денатурованого гемоглобіну; базофільна зернистість — скупчення базофільної речовини цитоплазми, що свідчать про токсичне ураження червоного кісткового мозку.
Регенераторні форми еритроцитів (клітини фізіологічної регенерації) — це молоді незрілі клітини червоного паростка крові, надходження яких у периферичну кров свідчить про посилення регенерації клітин еритроїдного ряду в червоному кістковому мозку або збільшення проникності кістковомозкового бар'єра.
а) ретикулоцити їх виявляють у мазку крові при суправітальному фарбуванні. Являють собою без'ядерні клітини брудно-зеленого
забарвлення із чорними включеннями у вигляді гранул. У нормі їхній вміст у крові становить 0,2-2 %.
б) поліхроматофіли їх виявляють у мазку крові при фарбуванні за Романовським-Гімза. Є без'ядерними клітинами, цитоплазма яких виявляє властивість поліхроматофілії, тобто сприймає як кислотні, так і основні барвники (ціанотичний відтінок забарвлення). Власне кажучи, ретикулоцити і поліхроматофіли є клітинами однакового ступеня зрілості - безпосередніми попередниками еритроцитів.
в) нормобласти (ацидофільні, поліхроматофільні, базофільні). Це ядерні попередники еритроцитів. У нормі в периферичній крові їх нема, вони містяться тільки в червоному кістковому мозку.
Постгеморагічна анемія - це анемія, що розвивається в результаті крововтрати.
Етіологія. Гостра постгеморагічна анемія виникає після швидкої масивної крововтрати при пораненні судин або їх ушкодженні патологічним процесом.
Хронічна постгеморагічна анемія розвивається внаслідок повторних, часто невеликих крововтрат, викликаних ураженням кровоносних судин при деяких хворобах і порушеннями судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу.
Патогенез.
I. Перші кілька годин після гострої крововтрати. У цей період часу зменшується загальний об'єм крові, а також загальна кількість еритроцитів в організмі. Однак в одиниці об'єму крові вміст еритроцитів і концентрація гемоглобіну не міняються.
II. Період часу від кількох годин до кількох діб після гострої крововтрати. У результаті переходу рідини з інтерстиціального простору в кровоносні судини відбувається розведення крові (гемодилюція). Як результат, зменшується кількість еритроцитів і гемоглобіну в одиниці об'єму крові, падає гематокрит. Колірний показник залишається без змін (нормохромна анемія).
III. Період часу від кількох діб до 1—2 тижнів після гострої крововтрати. Найбільш характерною рисою картини крові в цей період є поява великої кількості регенераторних форм еритроцитів,що пов'язане з посиленням еритропоезу в червоному кістковому мозку. Оскільки молоді незрілі еритроцити містять гемоглобіну менше в порівнянні зі зрілими клітинами, колірний показник зменшується й анемія стає гіпохромною.
Характеристика гострої постгеморагічної анемії:
За патогенезом: постгеморагічна
За етіологією: набута
За регенераторною здатністю: регенераторна
За колірним показником: спочатку нормохромна, потім гіпохромна
За типом кровотворення: з еритробластним типом кровотворення
За клінічним перебігом: гостра.
Характеристика хронічної постгеморагічної анемії:
За патогенезом: постгеморагічна
За етіологією: набута
За регенераторної здатністю: гіпорегенераторна
За колірним показником: гіпохромна
За типом кровотворення: з еритробластним типом
За клінічним перебігом: хронічна
-
Гемолітичні анемії. Класифікація гемолітичних анемій за етіологією, за місцем гемолізу. Механізми гемолізу.
Гемолітичними називають анемії, що виникають унаслідок руйнування (гемолізу) еритроцитів.
Класифікація.
І. За етіологією:
1) набуті;
2) спадково обумовлені.
ІІ. За причинами гемолізу:
1) анемії, обумовлені екзоеритроцитарними факторами (екстракорпускулярні);
2) анемії, обумовлені ендоеритроцитарними факторами (корпускулярні). (дефекти мембрани (мембранопатіі); порушення ферментів (ферменто-, або ензимопатії); зміни структури гемоглобіну (гемоглобінопатії).
ІІІ. За механізмами гемолізу:
1) анемії із внутрішньосудинним гемолізом;
2) анемії із внутрішньоклітинним гемолізом.
Внутрішньосудинний гемоліз виникає в кровоносних судинах унаслідок дії факторів, що ушкоджують еритроцити. Ці фактори отримали назву гемолітичних.
Механізми внутрішньосудинного гемолізу.
I. Механічний гемоліз. Виникає внаслідок механічного руйнування мембран еритроцитів, наприклад, при роздавлюванні еритроцитів у судинах стопи (маршовий гемоліз).
II. Осмотичний гемоліз. Виникає тоді, коли осмотичний тиск усередині еритроцита більший, ніж осмотичний тиск плазми крові. У цьому випадку вода за законами осмосу надходить в еритроцит, об'єм його зростає, і в кінцевому підсумку відбувається розрив мембрани. Причиною осмотичного гемолізу може бути або зменшення осмотичного тиску середовища, у якому перебувають еритроцити (гіпотонічні розчини), або збільшення осмотичного тиску в самих еритроцитах.
ІV.Окисний гемоліз. Розвивається внаслідок вільнорадикального окиснення ліпідів і білків плазматичної мембрани еритроцитів. Результатом цього є збільшення проникності еритроцитарної мембрани, що потім веде до реалізації осмотичного механізму гемолізу.
IV. Детергентний гемоліз. Пов'язаний з розчиненням ліпідних компонентів мембрани еритроцитів речовинами-детергентами. Цей вид гемолізу викликають жовчні кислоти (холемічний синдром), жиророзчинні хімічні агенти, деякі токсини бактерій (лецитинази).
V.Комплементзалежний гемоліз. Обумовлений руйнуванням (перфорацією) мембрани еритроцитів активним комплементом. Цей механізм лежить в основі імунного гемолізу.
Внутрішньоклітинний гемоліз розвивається внаслідок поглинання і перетравлювання еритроцитів макрофагами.
У його основі можуть лежати такі причини:
а) поява дефектних еритроцитів. Зменшення пластичності еритроцитів, їхньої здатності до деформації, набряк призводять до того, що вони не можуть вільно проходити через міжендотеліальні щілини венозних синусів селезінки ("селезінковий фільтр") і надовго затримуються в червоній пульпі, контактуючи з макрофагами. Остання обставина і викликає поглинання дефектних еритроцитів макрофагами;
б) поява на поверхні еритроцитів хімічних груп, здатних специфічно взаємодіяти з рецепторами макрофагів. Такі групи виявляються при старінні еритроцитів, а також при фіксації на їхній поверхні антитіл. В останньому випадку активується антитілозалежний фагоцитоз еритроцитів;
в) гіперспленізм - збільшення фагоцитарної активності макрофагів селезінки.
Посилений фагоцитоз еритроцитів викликає такі зміни:
а) утворення й вивільнення макрофагами epumponoетинiв, у результаті чого посилюється еритропоез у червоному кістковому мозку і з'являється велика кількість регенераторних форм еритроцитів у периферичній крові;
б) утворення великої кількості білірубіну, що обумовлює розвиток жовтяниці;
в) проліферацію макрофагів, що призводить до збільшення селезінки (спленомегалїі).
-
Набуті гемолітичні анемії. Класифікація за етіологією, механізми гемолізу.
I. Анемії, обумовлені механічним ушкодженням еритроцитів. (при протезуванні судин або клапанів серця, "Маршова " гемоглобінурія — травматизація еритроцитів у капілярах стоп під час тривалого маршу, мікроангіопатична гемолітична анемія (хвороба Мошковича) — травматизація
еритроцитів при зіткненні їх з нитками фібрину)
II. Імунні гемолітичні анемії.
1.Алоімунні (ізоімунні) гемолітичні анемії. Їх причиною можуть бути:
а) надходження ззовні антитіл проти власних еритроцитів (гемолітична хвороба новонароджених- хвороба, що виникає в результаті гемолізу еритроцитів плода й новонародженого, викликаного антитілами матері.
Найчастіше бувають два варіанти гемолітичної хвороби новонароджених: резус-конфлікт і АВО-конфлікт)
б) надходження в організм еритроцитів, проти яких у плазмі є антитіла (переливання крові, не сумісної за групами АВО або Rh).
2. Аутоімунні .Обумовлені утворенням в організмі антитіл проти власних еритроцитів. Їх причиною можуть бути: а) змінами самих еритроцитів, б) зі змінами в імунній системі.
3. Гетероімунні (гаптенові) гемолітичні анемії. Виникають при фіксації на поверхні еритроцитів чужорідних антигенів (гаптенів), зокрема, лікарських препаратів (пеніцилін, сульфаніламіди), вірусів.
III. Токсичні гемолітичні анемії. (миш'яковистий водень, свинець, солі міді, фенілгідразин, резорцин та ін.; жовчні кислоти; отрути: зміїна, бджолина, отрута деяких видів павуків)
IV. Інфекційні гемолітичні анемії. (гемолітичний стрептокок, малярійний плазмодій, токсоплазма, лейшманії)
V.Набуті мембранопатії— це гемолітичні анемії, які виникають унаслідок набутих процесі індивідуального розвитку дефектів мембран еритроцитів.
Прикладом може бути пароксизмальна нічна гемоглобінурія (хвороба Маркіафави—Мікелі). Це захворювання виникає в результаті соматичної мутації кровотворних клітин, унаслідок якої з'являються аномальні популяції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів з дефектами мембрани. Вважається, що порушення мембран зазначених клітин пов'язані зі зміною співвідношення жирових кислот, що входять до складу їхніх фосфоліпідів (зменшується вміст ненасичених і збільшується — насичених жирових кислот). Еритроцити аномальної популяції здатні фіксувати комплемент, що є передумовою комплементзалежного гемолізу. Розвивається найчастіше вночі (вночі рН крові трохи зменшується)
Зміна крові при набутій гемолітичній анемії:
Периферична кров.
- зменшується кількість еритроцитів і концентрація гемоглобіну(хоча може не змінюватися при внутрішньо судинному гемолізі)
- колірний показник у нормі(однак може бути й більший за одиницю, що пов'язано із позаеритроцитарним гемоглобіном)
- значна кількість регенеративних форм еритроцитів: ретикулоцитів, поліхроматофілів, нормобластів.
Червоний кістковий мозок.
- лейкоеритроцитарний індекс становить не 3:1 як у нормі, а 2:1,1:1, 1:2. Такі зміни є ознакою посиленої регенерації клітин червоного паростка крові.
-
Спадкові гемолітичні анемії. Спадкові мембранопатії. Причини, механізми, клінічні приклади.
I. Мембранопатії. Основу цієї групи анемій становлять дефекти мембран еритроцитів.
II. Ферментопатії (ензимопатії). Анемії цієї групи обумовлені спадковими порушеннями ферментів еритроцитів.
ІІІ.Гемоглобінопатії - анемії, що виникають унаслідок якісних змін гемоглобіну.
Спадкові мембранопатії можуть бути обумовлені двома групами дефектів еритроцитарної мембрани.
1. Мембранопатії, обумовлені порушеннями мембранних білків. До них, зокрема, відносять:
а) мікросфероцитарну анемію Мінковського-Шоффара;
б) овалоклітинну гемолітичну анемію (еліптоцитоз, овалоцитоз);
в) стоматоцитоз.
2. Мембранопатії, пов'язані з порушеннями мембранних ліпідів. У цю групу входять:
а) акантоцитоз (є проявом абеталіпопротеїнемії);
б) анемія, обумовлена дефіцитом ЛХ4Г(лецитин-холестерол-ацилтрансферази).
Найпоширенішою формою мембранопатій є сфероцитоз і, зокрема, анемія Мінковського-Шоффара є спадковою, ендоеритроцитарною (мембранопатія) гемолітичною анемією з внутрішньоклітинним гемолізом. Тип спадкування - аутосомно-домінантний.
Спадковий дефект виникає в мембранному білку еритроцитів – спектрині, молекули якого складаються з а і в ланцюгів. Він виникає внаслідок мутацій, що відбуваються в генах 1)анкирину, 2)а і в ланцюгів спектрину, 3)band3 і 4)band4. Виникає дефект, порушується стабільність мембрани, що веде до відриву їх фрагментів. Унаслідок втрати частини мембрани еритроцити перетворюються на сфероцити. (кульки).
Внаслідок таких змін еритроцитів відбувається:
1. Тривала затримка в селезінці. Сфероцити втрачають свою пластичність, а отже, і здатність до деформації. Через це вони не можуть проходити через вузькі міжендотеліальні щілини венозних синусів селезінки й на тривалий час затримуються в ній. Макрофаги селезінки "відкушують" частину мембрани еритроцитів і перетворюють останніх на мікросфероцити. При наступних проходженнях мікросфероцитів через селезінку макрофаги повністю фагоцитують змінені еритроцити - відбувається внутрішньоклітинний гемоліз. Таким чином, тривалість життя еритроцитів зменшується до 8-12 діб замість 120.
2. Порушення енергозабезпечення. Через тривале перебування сфероцитів у тканинах селезінки порушується надходження глюкози всередину клітини і виведення молочної кислоти. Це веде до а) внутрішньоклітинного ацидозу б) зменшення ресинтезу АТФ.
-
Спадкові гемолітичні анемії. Ферментопатії. Причини, механізми, клінічні приклади.
Причиною розвитку спадкових ферментопатій можуть бути порушення таких ферментних систем еритроцитів.
1. Дефіцит ферментів пентозофосфатного циклу. Найпоширенішою ферментопатією є глюкозо-6-фосфатдегідрогеназодефіцитна анемія, обумовлена повною відсутністю або значним зменшенням активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
2. Дефіцит ферментів гліколізу. Найбільш поширеним є дефіцит піруваткінази.
Основою патогенезу анемій, що виникають у результаті порушень реакцій гліколізу, є дефіцит АТФ, що закономірно призводить до порушення енергозабезпечення Na-K-насосів плазматичних мембран. Наслідком цього є збільшення концентрації іонів натрію і, як результат, осмотичного тиску всередині еритроцитів, що, у свою чергу, викликає надходження води в клітини. При цьому еритроцити набухають і перетворюються на сфероцити, які зазнають фагоцитозу з боку макрофагів.