1. Змістовий теоретичний модуль

Лекція 1 (2 год.)

Тема: Специфіка розвитку українського романтизму

ПЛАН:

1. Романтизм у західноєвропейській літературі, його естетичні принципи.

2. Хронологічні межі українського романтизму.

3. Тематико-стильові течії українського романтизму.

4. Жанрова різноманітність романтичної творчості.

Лекція 2 (2 год.)

Тема: Левко Боровиковський

ПЛАН:

1. Життєвий і творчий шлях письменника.

2. Запозичення народнопоетичних мотивів у баладах «Маруся», «Чарівниця», «Ледащо», «Вивідка».

3. Романтична лірика Л.Боровиковського.

Лекція 3 (2 год.)

Тема: Амвросій Лук’янович Метлинський

ПЛАН:

1. Життєвий та творчий шлях А.Метлинського.

2. Фольклористична та видавнича діяльність А.Метлинського.

3. Основні мотиви збірки «Думки й пісні та ще дещо».

Лекція 4 (2 год.)

Тема: Микола Іванович Костомаров

ПЛАН:

1. Життєва доля письменника. Політичні та літературно-естетичні погляди М.Костомарова.

2. Історичні та фольклористичні праці вченого.

3. Провідні мотиви поетичних збірок «Українські балади», «Вітка».

4. Історична белетристика М.Костомарова російською мовою.

Лекція 5 (2 год.)

Тема: Пісенна лірика поетів-романтиків І половини ХІХ століття

ПЛАН:

1. Освоєння пісенного жанру українськими поетами.

2. Пісенна лірика С.Писаревського, О.Корсуна та ін.

3. Художні особливості лірики В.Забіли.

4. Цикл «Небо» як лірика «байронічного» типу. Автобіографічні мотиви лірики М.Петренка.

2. Змістовий практичний модуль

Семінарське заняття № 1 (2 год.)

Тема: Українська романтична поезія І половини ХІХ століття

План:

1. Специфіка розвитку романтизму в українській літературі. Вплив німецького романтизму.

2. Романтичні балади Л.Боровиковського «Маруся», «Чарівниця», «Ледащо» та ін.

3. Пісенна поезія Віктора Забіли.

4. Жанр медитації у творчості Михайла Петренка. Поняття «психологічний романтизм».

Семінарське заняття № 2 (2 год.)

Тема: Творча спадщина М.Костомарова

План:

1. Своєрідність балад М.Костомарова «Ластівка», «Брат з сестрою», «Пан Шульпіка».

2. Поетична спадщина М.Костомарова: основні тами й мотиви.

3. Наукова спадщина М.Костомарова.

Семінарське заняття № 3 (2 год.)

Тема: А. Метлинський - особливості стилю

1. Особливості світосприйняття А. Метлинського.

2. Романтичні твори А.Метлинського «Смерть бандуриста», «Гетьман», «Спис», «Чарка» та ін.

3. Специфіка художнього звернення до історичного минулого.

4. Елементи готичного стилю у поезії А.Метлинскього.

5. А. Метлинський - видавець.

Методичні рекомендації

Готуючись до семінарського заняття слід з’ясувати витоки українського літературного романтизму, відзначити, що основний постулат романтизму (зображення виняткової людини у виняткових обставинах) цілком органічно накладався на специфіку національної ментальності: усвідомлення себе винятковим народом, який у силу виняткових обставин утратив свою державність; усвідомлення своєї історії як особливої (винятково підступні сусіди, вороги тощо). Відтак найпопулярнішим жанром українських романтиків були балади (твори із винятково напруженими сюжетами), які були ефективним засобом емоційного впливу на читача.

Необхідно зупинити увагу на темі історичного минулого у спадщині українських романтиків (зокрема А. Метлинського та М. Костомарова), особливо часи козаччини як приклад волі й незалежності українського народу. Прослідкувати паралелі минуле - сучасне, свій - чужий, воля - неволя, боротьба за незалежність - громадянська пасивність тощо; охарактеризувати основні образи-символи: батьківщина, козак, бандурист, співець, слава, могила тощо.

Під час підготовки до другого семінарського заняття студенти мають зупинити увагу не тільки на поетичній спадщині М. Костомарова, довести оптимізм відродження письменника, думку, що навіть у поезії М. Костомаров залишався більше істориком. Опрацювати наукову спадщину М. Костомарова: «Слов’янська міфологія», «Книга буття українського народу», «Две русские народності».

Знайомлячись із індивідуальним стилем А. Метлинського відзначити елегійно-меланхолійний настрій, глибокий песимізм, наявність контрастів тощо, виявити елементи готичного стилю (колористика, атрибутика, основні архетипи: кладовище, смерть, хрест, спис тощо).

Короткі біографічні відомості:

Левко Іванович Боровиковський (1808 – 1889) – український поет, фольклорист, етнограф.

Народився 22 лютого 1808 р. у с. Мелюшки Хорольського повіту на Полтавщині.

1819 – 1822 рр. – навчався в Хорольському повітовому училищі.

1822 – 1826 рр. – навчання в Полтавській гімназії.

1826 – 1830 рр. – студент етико-філологічного відділу філософського факультету Харківського університету.

1828 р. – у журналі «Вестникъ Европы» надруковано перший твір Л. Боровиковського поема-билина «Пиръ Владиміра Великаго».

1831 – 1838 рр. – викладав у гімназії в Курську історію, географію, латинську мову і завідував бібліотекою, далі у Новочеркаській гімназії.

1838 р. переїздить до Полтави, викладає в гімназії латинську мову, а з наступного року стає викладачем російської словесності та географії у Полтавському інституті шляхетних дівчат.

1840 р. – журнал «Отечественные записки» вмістив цикл «баллад малороссійских» Л. Боровиковського: «Две доли», «Хромой скрипач», «Великан», «Ружье», «Лихо», «Кузнец».

1852 р. у Києві вийшла збірка Л. Боровиковського «Байки й прибаютки».

У 50-х роках через хворобу йде у відставку і живе то в Мелюшках, припинивши й літературну діяльність.

26 грудня 1889 р. Л. Боровиковський помер. Похований у Мелюшках на Полтавщині.

Амвросій Лук’янович Метлинський (1814 – 1870) – український поет і етнограф, фольклорист, перекладач, видавець.

Народився в селі Сарні Гадяцького повіту Полтавської губернії, в сім'ї дрібного поміщика.

Навчався спочатку у Гадяцькій повітовій школі, а потім в Харківській гімназії та Харківському університеті.

1839 р. – видав збірку оригінальних поезій та перекладів «Думки і пісні та ще дещо» (під псевдонімом Амвросій Могила).

1843 – 1848 рр. – отримав посаду ад’юнкт-професора кафедри російської словесності Харківського університету, а згодом (1849 – 1854) – ординарного професора російської словесності в Київському університеті.

1854 р. – видав фольклорний збірник «Народные южно-русские песни».

1854 р. – видав фольклорну збірку «Народные южнорусские песни».

17 липня 1870 р., перебуваючи у Ялті, Похований у Ялті.

Микола Іванович Костомаров (1817 – 1885) – видатний український і російський історик, поет, громадський діяч.

Народився 16 травня 1817 р. у селі Юрасівці Воронезького повіту у родині поміщика.

Навчався у пансіоні, потім у Воронезькій гімназії.

1833 - 1837 р. - студент Харківського університету історико-філологічного факультету.

Після закінчення деякий час перебував в армії.

1838 р. – написав драма «Сава Чалий».

1839 р. – видав збірку поезій «Українські балади» (під псевдонімом «Ієремія Галка»).

1840 р. – вийшла друга збірка «Ветка».

1841 р.– написав трагедію «Переяславська ніч».

1842 – 1843 рр. – працював в Харківському університеті, видавав альманахи «Сніп», «Молодик».

Деякий час вчителював у Ровенській гімназії.

У 1845 році переїздить до Києва, засновує Кирило-Мефодіївське товариство, яке було розгрмлене у 1847 році.

Перебував у петропавлівській фортеці, потім на засланні в Саратові на канцелярській службі.

У 1857 році покарання скасували, виїздить за кордон (відвідав Швецію, Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію, Чехію).

1859 рік – працює на кафедрі російської історії в Петербурзі, яку залишив 1862 році.

Основними історичними працями його життя стали «Бунт Стєньки Разіна» (1853), «Богдан Хмельницький» (1857, 1876), «Руїна» (1879 – 1880), «Мазепа» і «Мазепинці» (1882 – 1884), «Російська історія в життєписах її найважливіших діячів» (1874 – 1876), «Північноруське народоправство» (1863), «Непевний час Московської держави» (1866), «Останні роки Речі Посполитої».

Помер у Петербурзі 11 квітня 1885 р., похований Волковому цвинтарі у Петербурзі.