Методичні рекомендації

Перше семінарське заняття присвячене аналізові поетичного доробку Івана Франка. В осмисленні поетичної спадщини письменника є усвідомлення таких ключових моментів: еволюція естетики та поетики Франкової лірики (1873-1876 рр. – лірика “молодечого романтизму”; 1876-1889 рр. – поезія пророцтва та бунту; 1890-1900 рр. – філософська лірика, пройнята пошуками сенсу буття; 1901-1906 рр. – пошуку нових поетичних засобів; 1907 – 1916 рр. – поезія “духовної катастрофи”); фольклорні, міфологічні та книжні ремінісценції; жанрове розмаїття (балада, віршоване оповідання, поема, гімн, пісня, веснянка, поетична декларація, сонет, притча); широкий діапазон мотивів та тем (драма кохання, історичне минуле, соціальні протиріччя, національні проблеми, соціалістичні й революційні ідеї, політичні концепції, тюремні мотиви, філософські проблеми, морально-етичні проблеми, краса природи, життєстверджучи мотиви, автобіографічні мотиви); пошук естетичних та етичних ідеалів й орієнтирів; тяжіння до творення поетичних циклів, об’єднаних спільними темами, ідеями, мотивами; афористичність лірики; домінування контраверсійних почуттів та емоцій в душі ліричного героя (піднесеність і відчай, надія і зневіра, радість і розпач). Окрім того, до першого семінарського заняття входить літературознавчий аналіз поем “Іван Вишенський”, “Мойсей” та “Великі роковини”. Тут мають бути з’ясовані джерела поем, основні мотиви, образи, ідейне спрямування.

Друге семінарське заняття передбачає загальний огляд драматичної спадщини І. Франка та поглиблений аналіз драми “Украдене щастя”. Вивченню підлягають: драматична основа сюжету; природа і підґрунтя конфлікту; образна система; комплекс морально-етичних проблем; композиція драми; ідея твору. Окремо слід завважити про історію сценічного втілення драми “Украдене щастя”.

Третє семінарське заняття присвячене прозовому спадку І. Франка. Насамперед ідеться про огляд прози письменника (18 збірок, які об’єднали 115 оповідань, новел, нарисів, образків, казок тощо та 10 повістей) – з’ясування жанрових уподобань, проблемно-тематичного діапазону прози, ідейно-естетичних орієнтирів, поетикально-стильових рис. Поглибленого аналізу потребують твори письменника з життя інтелігенції: “Оловець”, “Отець гуморист”, “На дні”, “Лель і Полель”. Тут центральними виявляються образи народного інтелігента (“Моя стріча з Олексою”) та псевдоінтелігента (“Оловець”, “Отець гуморист”). Окремо винесене питання про робітничу тематику в прозі І.Франка – повісті “Борислав сміється” та “Boa constrictor”. Першочерговим завданням тут є осмислення ідеї та проблематики творів, а також поетикальних особливостей. Жанрова дефініція творів – психологічна повість – потребує докладного пояснення (як і той факт, що обидва твори можуть бути віднесеними як до жанру повісті, так і до жанру роман). Ключовими моментами при аналізі також виявляються: висвітлення майстерності письменника в показі широкого суспільного тла, розорення й пролетаризації селянства, становлення класу капіталістів; художньому осмисленні індивідуальної психології героїв (селян-робітників, новітніх багатіїв-капіталістів); накресленні численних психологічних колізій та конфліктів. Слід звернути увагу також і на сюжетно-композиційну ускладненість обох творів, що поглиблює їх ідейний зміст.