1. Змістовий теоретичний модуль

Лекція 1 (4 год.)

ТЕМА: Художня спадщина Бориса Грінченка.

ПЛАН:

1. Естетичні орієнтири письменника.

2. Поетична творчість.

3. Повісті та оповідання: проблемно-тематичні виміри.

4. Драматичні твори.

Борис Грінченко (1863 – 1910) – письменник, фольклорист і етнограф, мовознавець-лексикограф, літературний критик і публіцист, видавець, педагог, культурний і громадський діяч. Автор поетичних збірок “Пісні Василя Чайченка” (1884), “Під сільською стріхою” (1886), “Нові пісні і думи Василя Чайченка” (1887), “Під хмарним небом” (1893), “Пісні та думи” (Кн. 1 – 2, 1895), “Писання Б. Грінченка” (Т. 1, 1903), “Хвилини” (1903), “Книга казок віршем” (1894); оповідань “Олеся”, “Грицько” (обидва – 1890), “Украла” (1891), “Дзвоник” (1897), “Сама, зовсім сама”, “Ксеня”, “Сестриця Галя” (всі три – 1885), “Екзамен” (1884), “Непокірний” (1886), “Хата” (1886), “Чудова дівчина”, “Без хліба” (обидва – 1884), “Каторжна” (1888), “Підпал” (1893), “Дядько Тимоха” (1885), “Серед чужих людей” (1889), “Батько та дочка” (1893), “Панько” (1893), “З заздрощів”, “Зустріч” (обидва – 1892), “Байда” (1892), “Як я вмер” (1901), “Історія одного протесту” (1905), “Сам собі пан” (1906); повістей “Сонячний промінь” (1890), “На розпутті” (1891), дилогії “Серед темної ночі” (1900) і “Під тихими вербами” (1901), “Брат на брата” (1907); комедій “Неймовірний, або Чоловік та жінка без віри не спілка” (1893), “Нахмарило” (“Дядькові примхи”, 1897), драм “На громадській роботі” (1898), “На новий шлях” (1905), “Степовий гість” (перша назва – “За батька”), “Серед бурі” (обидві – 1897); віршованої драми “Ясні зорі” (1894); педагогічних праць “Яка тепер народна школа на Вкраїні” (1896), “Народні вчителі і українська школа” (1906), “Об украинской школе” (1905), “На беспросветном пути” (1906); підручників “Рідне слово”, “Українська граматика до науки читання й писання”; наукових праць “Перед широким світом”, “Етнографічні матеріали, зібрані в Чернігівській і сусідніх з нею губерніях” (1895, 1896, 1899).

2. Змістовий практичний модуль

Семінарське заняття №1 (2 год.)

Тема: Поетична та прозова творчість Бориса Грінченка

План:

1. Провідні мотиви лірики Б.Грінченка: особливості поетичного стилю, образність.

2. Екзистенціальна проблематика малої прози письменника (оповідання “Дзвоник”, “Украла”, “Сама, зовсім сама”, “Олеся”, “Панько” тощо).

3. Українське село в дилогії Б.Грінченка “Під тихими вербами”, “Серед темної ночі”:

а) багатопроблемність дилогії, ідейне навантаження;

б) характеристика образу Романа Сиваша (у порівнянні з образами Чіпки та Максима Гудзя з роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли як ясла повні?”);

в) постать Дениса Сиваша;

г) Левантина (“Під тихими вербами ”) і Христя Притиківна (“Повія” Панаса Мирного).

4. Особливості письменницького стилю.

Методичні рекомендації

Підготовка до семінарського заняття включає в себе ознайомлення з лірикою Б. Грінченка, зразками малої прози (оповідання), а також повістевою дилогією “Під тихими вербами” та “Серед темної ночі”. Важливо пам’ятати, що творчість письменника розвивалася в руслі ідейно-естетичних канонів народництва з властивими йому проблемно-тематичними та художніми обмеженнями. Літературознавчий аналіз поезій митця передбачає загальну характеристику всього поетичного доробку, з’ясування особливостей поетичного стилю Б. Грінченка, тематики, образної системи його лірики тощо. Більш докладно слід зупинитися на кількох поезіях (на вибір студента), що ілюструють поетичну манеру письма автора. Аналіз малої прози розпочинається із вказівки жанрової дефініції оповідань та окреслення їх основних рис. Увага має бути зосереджена на осмисленні природи конфлікту, показові найхарактерніших особливостей стилю прозописьма Б. Грінченка. Окрім того, передбачається повний літературознавчий аналіз повістевої дилогії письменника.