1. Змістовий теоретичний модуль

Лекція 1 (6 год.)

ТЕМА: Письменницька діяльність Івана Нечуя-Левицького

ПЛАН:

1. Естетичні та світоглядні позиції письменника.

2. Тема села в ранній творчості І. Нечуя-Левицького. Повість “Причепа”.

3. Повість-хроніка “Микола Джеря”.

4. Повість “Бурлачка”. Художні особливості циклу оповідань про Параску та Палажку.

5. Повість “Кайдашева сім’я”.

6. Твори про життя духівництва.

7. Тема інтелігенції в творчості І. Нечуя-Левицького.

8. Історична романістика письменника.

9. Драматичні твори.

10. Публіцистичні та літературно-критичні статті.

Іван Нечуй-Левицький (справжнє ім’я Іван Левицький, 1838 – 1918) – український письменник, публіцист, літературний критик, педагог. Автор повістей “Дві московки” (1868), “Микола Джеря” (1887), “Бурлачка” (1880), “Кайдашева сім’я” (1879), “Над Чорним морем”, “Причепа” (1869), “Старосвітські батюшки та матушки” (1880), “Афонський пройдисвіт” (1890), “Поміж ворогами” (1893), “Хмари” (1874); оповідань “Не можна бабі Парасці вдержатись на селі” (1873), “Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти” (1874), “Біда бабі Парасці Гришиці” (1909), “Старі гультяї” (1897), “Чортяча спокуса” (1885), “Не той став” (1896), “Сільська старшина бенкетує” (1911); історичних романів “Гетьман Іван Виговський”, “Князь Єремія Вишневецький”; драм “Маруся Богуславка” (1875), “В диму та полум’ї” (1911), комедій “На кожум’яках” (1895), “Голодному й опеньки м’ясо” (1887), “Попались” (1891); казок “Запорожці” (1873), “Бідний думкою багатіє” (1875), “Скривджені й нескривджені” (1892); науково-популярних нарисів з історії України “Унія і Петро Могила, Київський митрополит” (1875), “Перші київські князі Олег, Ігор, Святослав і св. Володимир і його потомки” (1876), “Татари і Литва на Україні” (1876), “Українські гетьмани Іван Виговський та Юрій Хмельницький” (1879), “Руїна на Україні. Українські гетьмани Дорошенко, Многогрішний та Самойлович” (1879), “Українські гетьмани Брюховецький та Тетеря” (1899); підручника “Граматики української мови” (складалася з трьох частин – “Етимологія”, “Синтаксис” та “Словар. Деякі народні й нові книжні слова (неологізми)”); педагогічних статей “Російська народна школа на Україні” (1889), “Педагогічна проява в російській народній школі” (1893); літературознавчих праць “Українство на літературних позвах з Московщиною” (1884), “Сьогочасне літературне прямування” (1878, 1884), “Сьогочасна часопис на мова на Україні” (1901), “Криве дзеркало української мови” (1912), “Сорок п’яті роковини смерті Тараса Шевченка” (1906), “Українська декаденщина” (1911), “Де люди, там і лихо” (1911), “Хто такий Шевченко” (1913), “Марія Заньковецька, українська артистка” (1893); художньо-етнографічного нарису “Українські гумористи та штукарі” (1890 – 1891).

2. Змістовий практичний модуль

Семінарське заняття №1 (2 год.)

Тема: Повість І.Нечуя-Левицького “Микола Джеря”

План:

1. Тематика, образна система, жанрова розмаїтість художньої прози І.Нечуя-Левицького. Загальна характеристика індивідуального стилю письменника.

2. Повість-хроніка “Микола Джеря”:

а) проблематика повісті, жанр і композиція;

б) спроба соціально-психологічного аналізу української дійсності;

в) Микола Джеря як новий образ бунтаря-протестанта. Засоби психологічної характеристики героя;

г) образи кріпаків і заробітчан і повісті: засоби характеротворення і типізації;

2. Художні особливості повісті “Микола Джеря”.

Семінарське заняття № 2 (2 год.)

Тема: Повість І.Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як спроба відтворення пореформеної дійсності.

План:

1. Історії написання і видання повісті, її редакції.

2. Проблематика, сюжет і композиції твору.

3. Засоби творення комічних характерів і природа письменницького гумору.

4. Змалювання менталітету українського селянина.

5. Художні особливості повісті “Кайдашева сім’я”.