1. Змістовий теоретичний модуль

Лекція 1 (4 год.)

ТЕМА: Художня творчість Михайла Старицького.

ПЛАН:

1. Тематика і проблематика поезій Михайла Старицького.

2. Театральна діяльність та драматична творчість.

3. Художня проза письменника.

Михайло Старицький (1840 – 1904) – поет, драматург, прозаїк, перекладач, театральний діяч, організатор українського професійного театру, актор, режисер і видавець. Автор поетичних збірок “З давнього зшитку. Пісні і думи” (Ч. 1, 1881), “З давнього зшитку. Пісні і думи” (Ч. 2, 1883); історико-романтичної поеми “Morituri” (1903); інсценізацій творів М. Гоголя (оперета “Різдвяна ніч” (1872), п’єса “Сорочинський ярмарок” (1883), лібрето опери і драми “Тарас Бульба” (1880), лібрето опери “Утоплена”(1880), водевілей “Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка” (1872), “По модньому, або Коли б не турнюри, не здихались би мацапури” (1887), оперети “Чорноморці” (1872), комедій “За двома зайцями” (переробка п’єси І. Нечуя-Левицького “На Кожум’яках”, 1883), “Крути, та не перекручуй” (переробка п’єси Панаса Мирного “Перемудрив”, 1886), драм “Циганка Аза” (переробка повісті польського письменника Ю. Крашевського “Хата за селом”, 1888), “Юрко Довбиш” (за романом австрійського письменника К. Е. Францоза, 1898), оригінальних соціально-психологічних драм “Не судилося” (перша назва – “Панське болото”, 1881), “Зимовий вечір”, “Розбите серце” (обидві – 1891), “Талан” (1893), “Крест жизни” (1901), соціально-побутової драми “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці” (1887), “У темряві” (1892), історичних п’єс “Богдан Хмельницький” (1897), “Оборона Буші” (1898), “Розбите серце” (1891), “Маруся Богуславка” (1897), драматичної поеми “Остання ніч” (1899); оповідань “Благодетель” (1892), “Горькая правда”, “Неудачница” (обидва – 1901), “Копилка” (1903), “Орися”, “Лихо”, “Дохторит”, “Остроумие урядника”, “В вагоне”, “Поярмаркували”, “Янгол”; повістей “Розсудили” (1892), “Безбатченко” (1902), “Облога Буші” (1891), “Червоный дьявол” (1896), “Первые коршуны” (1900), “Заклятий скарб. Подільська легенда” (1892); роману-трилогії “Богдан Хмельницький” (1894 – 1897), “Молодість Мазепи” (1898), “Руїна” (1899), “Останні орли” (1901), “Розбійник Кармелюк” (1903); перекладів трагедії В. Шекспіра “Гамлет, принц Данський” (1882), поеми Дж. Байрона “Мазепа”, Гете “Фауст”, лірики Г. Гейне, А. Міцкевича, М. Лермонтова, М. Некрасова, В. Жуковського, О.Пушкіна.

2. Змістовий практичний модуль

Семінарське заняття №1 (2 год.)

Тема: Драматургія Михайла Старицького

План:

1. Театральна діяльність М.Старицького. Загальна характеристика драматичних творів письменника.

2. Зображення життя акторів провінційного театру у драмі «Талан». Художні особливості п’єси.

3. Драма «Не судилося»: характер конфлікту, проблематика, засоби індивідуалізації персонажів.

4. П’єси М.Старицького на історичну тему.

Методичні рекомендації

Під час підготовки до семінарського заняття важливим є усвідомлення світогляду письменника, його громадської та просвітницької діяльності, естетичних уподобань. Драматургія М. Старицького має бути осмисленою в контексті всієї художньої практики митця, яка знайшла вираження в поезії, прозі та драматургії. Загальна характеристика драматичних творів автора передбачає з’ясування жанрових особливостей п’єс, їх спрямованості на сценічне втілення, ідейно-тематичного та проблемного діапазону цих творів. Обов’язковим є прочитання текстів драм “Талан”, “Не судилося”, “Маруся Богуславка”. В контексті літературознавчого аналізу передбачається також осмислення п’єс М. Старицького у зв’язку з традиціями українського театру.