1. Змістовий теоретичний модуль

Лекція 1 (6 год.)

Тема: Розвиток жанру байки в українській літературі на початку ХІХ століття

ПЛАН:

1. Риси сентименталізму в творчості українських письменників І половини ХІХ століття.

2. Життєвий шлях Г.Квітки-Основ’яненка. Літературно-естетичні погляди письменника.

3. Видавнича діяльність Г.Квітки-Основ’яненка.

4. Українськомовна проза Г.Квітки-Основ’яненка:

   1. бурлескно-реалістичні твори;

   2. сентиментально-реалістичні твори.

2. Змістовий практичний модуль

Семінарське заняття № 1 (2 год.)

Тема: Бурлескно-реалістичні твори г.Квітки-Основ’яненка

1. Погляди письменника на завдання й роль літератури.

2. Листи Г.Квітки-Основ’яненка як джерело до розкриття проблем творчості.

3. Бурлескно-реалістичні твори Г.Квітки-Основ’яненка.

4. Ідейний зміст повісті «Конотопська відьма». Роль фольклорно-етнографічних елементів.

5. Поєднання етнографічного реалізму й народної фантастики в оповіданнях «Мертвецький Великдень», «От тобі й скарб» тощо.

6. Моделювання народних анекдотів: «Пархімове снідання», «Підбрехач».

Семінарське заняття № 2 (2 год.)

Тема: Сентиментально-реалістичні твори г.Квітки-Основ’яненка

План:

1. Сентименатально-реалістичні оповідання та повісті.

2. Жіночі образи у прозі Г.Квітки-Основ’яненка.

3. Повість «Маруся»: засоби творення образів-персонажів, манера розповіді та її естетичні можливості.

4. Ознаки реалізму у повісті «Козир-дівка».

Методичні рекомендації

Перше семінарське заняття передбачає з’ясування літературно-естетичних поглядів Г.Квітки-Основֹ’яненка, їх реалізація у літературній творчості письменника. Опрацьовуючи повість «Конотопська відьма» варто звернути увагу на розробку в них актуальних питань суспільно-політичного і літературного життя епохи, висміювання тогочасного суспільного устрою (зокрема, судочинство, хабарництво тощо). Прослідкувати композицію повісті - чітко окреслені глави, наявність епілогу, використаний прийом анафори тощо, індивідуалізацію мовних засобів, казкову манеру розповіді. Відзначити жартівливий характер обробок анекдотів («Підбрехач», «Пархомове снідання»).

Під час підготовки до другого семінарського заняття необхідно визначити ознаки сентименталізму, виявити, які з них притаманні творам Г.Квітки-Основ’яненка, які ознаки характеризують індивідуальний стиль письменника: наявність етнографічно-побутових деталей, моралізаторські відступи та висновки, типізація героїв, роль оповідача тощо.

Короткі біографічні відомості:

Григорій Федорович Кві́тка-Основ’яненко (1778 – 1843) – український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч.

Народився 29 листопада 1778 р. у слободі Основа під Харковом у поміщицькій родині.

Початкову освіту одержав дома, після чого вчився в нижчій школі при Курязькому монастирі.

1796 р. Г. Квітка-Основ’яненко вступив на військову службу на посаду ротмістра Сіверського карабінерного полку.

1797 р. подав у відставку.

25 вересня 1812 р. з ініціативи Г. Квітки-Основ’яненка був відкритий перший у Східній Україні середній навчальний заклад для жінок – Інститут благородних дівиць, в якому працював письменник обіймав посаду керуючого справами.

1816 р. – початок літературної діяльності, адже почали виходити літературно-художні журнали російською мовою «Харьковский Демокрит» і «Украинский вестник» (1816 – 1820), видавцями яких були професори Харківського університету і Г. Квітка.

1817 – 1829 рр. – перебував на посаді повітового маршалка.

1835 – 1840 рр. – працював на посаді совісного судді

У вересні 1840 р. Квітка був обраний головою Харківської палати карного суду, але на офіційне затвердження чекав аж два роки.

Помер Г. Квітка-Основ’яненко 20 серпня 1843 р. у рідному маєтку. Похований у Харкові.