3. Модуль самостійної роботи студентів

Перелік художніх текстів для обов’язкового прочитання: оповідання “Украла”, “Дзвоник”, “Без хліба”, “Сама, зовсім сама”, “Екзамен”, “Олеся”, повісті “Під тихими вербами”, “Серед темної ночі”.

Рекомендована література:

1. Історія української літератури ХІХ ст. (70 – 90-ті роки): У 2 кн.: Підручник / О. Д. Гнідан, Л. С. Дем’янівська, С. С. Краль та ін.; За ред. О. Д. Гнідан. – К.: Вища шк., 2002. – Кн.1. – 575 с. – С. 430 – 462.

2. Історія української літератури ХІХ століття: У 3 кн. – Кн.3: Навчальний посібник / За ред. М.Т.Яценка / М.Т.Яценко. – К.: Либідь, 1997. – 432 с. – С. 241 – 271.

3. Погрібний А. Г. Борис Грінченко: Нарис життя і творчості / А. Г. Погрібний. – К., 1988.

4. Погрібний А. Г. Борис Грінченко в літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ ст. / А. Г. Погрібний. – К., 1990.

Модуль-розділ 9

ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ ОЛЕНИ ПЧІЛКИ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

Програмовий зміст.

Фольклористична діяльність. Видання фольклорно-етнографічних праць (“Український орнамент”). Перекладацька діяльність. Поетична творчість. Жанрове розмаїття (думка, пісня, сонет, вірш-портрет, вірш-оповідання, медитація, байка, поема тощо). Естетичні принципи реалізму та народності. Опрацювання фольклорних та біблійних мотивів. Наявність чітко вираженого морально-етичного струменя. Співіснування інтимних та громадянських мотивів. Наскрізна ідея поетичної творчості – любов до рідного краю, його історії та культури, його народу. Національно-визвольні мотиви. Тема кохання, подружньої вірності, емансипації жінки в особистому та громадському житті. Звернення до європейської літературної традиції. Апелювання до образних засобів народницької поезії. Прозовий доробок Олени Пчілки. Об’єктивно-розповідна манера нарації. Наявність народницьких ідеологічних стереотипів. Тема життя сучасного села. Звернення до образів інтелігенції, життя міщан. Увага до побутових деталей. Феміністична тема, емансипація жінки (“Товаришки”). Морально-етична проблематика.

Ключові поняття: Народництво. Оповідання. Повість. Водевіль. Мелодрама. Пісня. Сонет. Медитація. Вірш-портрет. Вірш-оповідання. Поема.

1. Змістовий теоретичний модуль

Лекція 1 (2 год.)

ТЕМА: Поетична, прозова та драматична спадщина Олени Пчілки.

ПЛАН:

1. Поетичний світ Олени Пчілки.

2. Жанрово-тематичний діапазон прози письменниці.

3. Драматургія Олени Пчілки.

Олена Пчілка (справжнє ім’я Ольга Драгоманова-Косач 1849 – 1930) – письменниця, фольклорист і етнограф, літературний критик і публіцист, перекладач, видавець. Авторка поетичної збірки “Думи-мережанки” (1886), ряду поезій, що не увійшли до збірки; поем “Козачка Олена”, “Юдіта”; оповідань “Пігмаліон” (1884), “Забавний вечір” (1886), “Соловейковий спів” (1888), “Чад” (1889), “Артишоки” (1903), “Збентежена вечеря” (1906), “Півтора оселедця” (1908); повісті “Світло правди і любові” (1888), “Това′ришки” (1887); водевіля “Сужена – не огуджена!” (1881), комедії “Світова річ” (1886), опери “Дві чарівниці” (1917), дитячих п’єс “Щасливий день для Тарасика Кравченка” (1920), “Мир миром”, “Киселик”, “Кобзареві діти” (всі три – 1921); поетичних перекладів О. Пушкіна, М. Лермонтова, В. Сирокомлі (книжка перекладів “Українським дітям”, 1882); наукових праць “Український орнамент” (1876), “Про легенди і пісні” (1926), “Малювання на стінах” (1926), “Спогади про Михайла Драгоманова” (1926).