1. Змістовий теоретичний модуль

Лекція 1 (2 год.)

Тема: Роль «Руської трійці» у культурному житті Західної України.

ПЛАН:

1. Перші вияви національно-освітнього пробудження. Головні передумова виникнення «Руської трійці».

2. Фольклористична та громадська діяльність «Руської трійці».

3. «Руська трійця» та їхні перші збірки.

4. Альманах «Русалка Дністровая».

5. Художні пошуки карпатських українців.

6. Зв’язки «Руської Трійці» з іншими слов’янськими діячами.

2. Змістовий практичний модуль (не передбачено)

3. Модуль самостійної роботи студентів

Опрацювання статей:

1. Шалата М. «Перші будителі народного руху в Галичині» // Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Твори. – К., 1982.

Перелік художніх творів для обов’язкового прочитання:

• М. Шашкевич: поезії - «Слово до чтителей руського язика», «Азбука і абецадло», «Туга», «О Наливайку», «Хмельницького обступленіє Львова», «Погоня», «Веснівка», «Бандурист», «Згадка»; казка «Олена».

• І. Вагилевич: балади - «Мадей», «Жулин і Калина

• Я. Головацький: поезії - «Весна», «Туга за родиною», «Два віночки», «Моя доля», «Братові з-за Дунаю».

Рекомендована література

1. «Руська трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К., 1987.

2. Білецький О. І. «Русалка Дністровая» // Русалка Дністрова. – К., 1972.

3. Вінок Маркіянові Шашкевичу. Поезії, статті, виступи, хроніка. – К., 1987.

4. Возняк М. С. Історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича // Наукові записки Ін-ту суспільних наук НАН України. – Львів, 1953. Т.І.

5. Гербільський Г.Ю. Розвиток прогресивних ідей в Галичині у першій половині ХІХ ст. (до 1848 р.) – Львів, 1964.

6. Кирчів Р.Ф. Етнографічно-фольклористична діяльність «Руської трійці».

7. Нахлік Є. К. Пантелеймон Куліш і «Руська трійця»: До проблеми ідеологічних шукань серед української інтелігенції ХІХ століття. – Львів, 1994.

8. Нахлік Є.К. Поетичний світ Шашкевича-романтика // Рад. літературознавство. – 1984. - №4.

9. Петраш О. «Руська трійця»: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники. – К., 1986.

10. Письменники Західної України 30 – 50-х років ХІХ ст. – К., 1965.

11. Пільгук І. І. Літературне відродження на Західній Україні // Письменники Західної України 30 – 50-х років ХІХ ст. – К., 1965.

12. Русалка Дністрова (Фотокопія з видання 1837 р.). – К., 1972.

13. Русалка Дністровая. Документи і матеріали. – К., 1989.

14. Ткачук М. Лірика Маркіяна Шашкевича. – Тернопіль, 1999.

15. Шалата М. Й. Маркіян Шашкевич. Життя, творчість і громадсько-культурна діяльність. – К., К., 1969.

16. Шашкевич М. Твори. – К., 1973.

17. Шашкевич Маркіян, Вагилевич Іван, Головацький Яків. Твори. – К., 1982.

18. Щурат В. Шашкевичева «Олена» // Вибрані праці з історії літератури. – К., 1963.

Модуль-розділ 3

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО

Програмовий зміст.

Трагічна доля Т.Шевченка. Широта і різноманітність (ідейно-тематична та жанрова) спадщини – поезія, драматургія, проза, критика. Т.Шевченко-художник, перший академік тогочасної Росії на теренах офорту. Світова велич Т.Шевченка.

Шевченкознавство як галузь науки в українській літературі.

Рання творчість, «Кобзар» Т.Шевченка 1840 р., його оцінка критиками. Основні мотиви ранньої поезії. Тема ролі поета в житті народу та пошуків іманентної сутності таланту («Думи», «Перебендя», «На вічну пам’ять Котляревському», «До Основ’яненка»), туга за батьківщиною та її уярмленим народом, образи героїчного минулого України. Особливості «жіночої лірики» у творчому доробку поета. Романтичні балади фольклорного походження («Причинна», «Тополя», «Утоплена»). Соціально-побутова поема «Катерина», її порівняння з однойменною картиною Т.Шевченка.

Історичні поеми Т. Шевченка. Романт я національної героїчної епіки («Іван Підкова», «Гамалія»). Романтична інтерпретації изаці української минувшини у поемі Т. Шевченка «Гайдамаки». Полеміка Т.Шевченка з польською та російською літературою про гайдамацький рух. Жанрові особливості поеми. «Гайдамаки» в тогочасній критиці.

Життя і творчість періоду «трьох літ». Поїздка Т.Шевченка в Україну, знайомство з літературним середовищем, учасниками Кирило-Мефодіївського товариства, позиції Т.Шевченка щодо товариства. Лірика 1843 – 1845 рр. громадянські мотиви, образ сім’ї «вольної, нової». Культура вірша, жанрове багатство. Рукописна збірка «Три літа». Сатира Т.Шевченка цього часу, тематичне багатство сатиричних поем

Спроба переоцінки національної історії з погляду об’єктивного, історизму, захист її від тенденційних перекручень («Розрита могила», «Чигрине, Чигрине», «Холодний Яр»), містеріальний дискурс поеми «Великий льох.

Побутові поеми Т.Шевченка («Сова», «Наймичка»). Образ матері в поезії Т.Шевченка. Поеми, написані російською мовою («Слепая», «Тризна»), та їх зв’язок з ліро-епічними творами епохи романтизму.

Творчість періоду заслання. Цикл поезій «В казематі». Мотиви інтимної лірики, громадянські мотиви («Коса», «Рано-вранці новобранці...»). Національні мотиви («Не спалося, - а ніч, як море», «Мені однаково, чи буду...»). Поезія нескореності періоду заслання «І виріс я на чужині», «А нумо знову віршувать», «Неначе степом чумаки», «Лічу в неволі дні і ночі» та ін. Різноманіття змісту і форми лірики. Стилізація народних пісень. Поеми з антикріпосницькими настроями – «Царі», «Старенька сестро Аполлона...», «Княжна», «Марина», «Варнак» та ін. Балади морально-етичного спрямування: «Титарівна», «У тієї Катерини», «Коло гаю, в чистім полі». Автобіографічні мотиви у ліриці цього періоду. Казахські мотиви.

Останні роки життя й поетичної творчості. Повернення Т.Шевченка до Петербурга. Використання поетом і біблійних тем і образів. Поеми Т.Шевченка: «Неофіти», «Марія», «Юродивий». Інтимні вірші цього періоду – «Ликері», «Барвінок цвів і зеленів», «Минули літа молодії». Триптих «Доля», «Муза», «Слава» - кредо поета. Художні особливості творів останнього періоду. Видання «Кобзаря» 1860 р.

Російськомовна проза. Сюжети і образи в прозових творах: доля тогочасного кріпака-інтелігента («Художник», «Музикант»), доля жінки («Наймичка», «Капітанша»), типи поміщиків («Близнецы»), проблема вродженого аристократизму («Варнак») та ін. Автобіографізм повістей, особливості художньої форми, мови і стилю. Російськомовні повісті Т.Шевченка в оцінці критики.

Публіцистичний характер автобіографії. «Журнал» Т.Шевченка як зразок мемуарно-публіцистичної прози. Суспільно-політичні, філософські та літературно-естетичні погляди поета. Переклади творів Т.Шевченка на мови народів світу. Органічне поєднання поетичних та малярських нахилів Т.Шевченка.

Ключові поняття: пейзажна лірика, медитативна лірика, автобіографізм, мемуарно-публіцистична проза, інвектива, час і простір, мова і стиль, інтимна лірика, ліричний герой, мемуарно-публіцистична проза, ідея твору.