Методичні рекомендації

Перше семінарське заняття передбачає літературознавчий аналіз повісті “Микола Джеря”. Питання семінарського заняття охоплюються весь комплекс літературознавчих понять та термінів. Важливим є усвідомлення жанру твору – повість-хроніка, а також особливостей, зумовлених жанровою приналежністю (послідовний життєпис героя, побудований так, щоб представити динаміку взаємин і еволюцію психології персонажа). Одним із завдань семінарського заняття є з’ясування новаторства І. Нечуя-Левицького в розвиткові тогочасної прози – показ початку формування робітничого класу суспільства, зародження капіталістичних відносин, пролетаризація селян, зростання стихійного протесту кріпаків тощо. Акцент має бути зроблений і на пейзажах повісті “Микола Джеря” (контрасти світа та тіні, зв’язок із психічними процесами внутрішнього світу героїв та ін.) та способах портретування (динамічний портрет героя, покликаний відтворити зміни в психіці, духовну еволюцію; сон як символічний та алегоричний засіб показу внутрішнього стану персонажа).

Друге семінарське заняття присвячене осмисленню повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Крім традиційного літературознавчого аналізу вкрай важливим видається усвідомлення справжнього ідейного змісту твору з огляду на існування кількох редакцій тексту. Вивченню підлягає і характер гумору в повісті, комізм ситуацій та комізм характерів. Зазначимо, що сміх письменника має гуманістичне забарвлення й пов’язаний із уболіванням за долю простої людини. Усвідомлення моралістичної настанови автора в показові соціальних явищ пореформеного села, індивідуальних характерів, розпаду патріархальних відносин.

3. Модуль самостійної роботи студентів

Опрацювання статей (передбачає тезисний конспект матеріалу запропонованих наукових статей):

1. Калинчук А. Особливості характеротворення в історичних романах І.С.Нечуя-Левицького / А.Калинчук // Слово і час. – 2000. – №11. – С. 26 – 31.

2. Нечуй-Левицький І. Сьогочасне літературне прямування // Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія. У 3 кн. Навч. посібник / Упорядник П. М. Федченко. – К.: Либідь, 1998. – 352 с. – Кн. 2. – С. 212 – 222.

Написання літературно-критичного есе на одну із запропонованих тем:

1. Елементи естетики натуралізму в повістях І. Нечуя-Левицького.

2. Художня рецепція української історії в художній та публіцистичній спадщині письменника.

3. Особливості художнього стилю І. Нечуя-Левицького: естетичні уподобання письменника.

Перелік художніх текстів для обов’язкового прочитання: “Дві московки”, “Бурлачка”, “Микола Джеря”, “Кайдашева сім’я”, “Хмари”, “Над Чорним морем”, “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський”.

Рекомендована література:

1. Білецький О. І. Іван Семенович Левицький (Нечуй) / О. І. Білецький // Зібрання праць: У 5 т. – К., 1965. – Т. 2.

2. Зборовська Н. Український світ Нечуя-Левицького: тендерний підхід // Зборовська Н., Ільницька М. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків / Н.Зборовська, М.Ільницька. – Львів, 1999. – С. 54 – 72.

3. Зеров М. І. С. Нечуй-Левицький // Зеров М. Українське письменство / Упорядник М. Сулима; Післямова М. Москаленка. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2002. – 1301 с. – С. 217 – 220.

4. Матвіїшин В. Зарубіжна література у критичному трактуванні Івана Нечуя-Левицького // Матвіїшин В. Український літературний європеїзм: монографія /В. Матвіїшин. – К.: ВЦ “Академія”, 2009. – 264 с.

5. Мишанич О. “Всеобіймаюче око України”; Післямова / О. Мишанич // Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу: Ескізи української міфології. – К., 1992.

6. Нечуй-Левицький І. Українство на літературних позвах з Московщиною: Культурологічні трактати / Упорядник М. Чорнописький. – Л., 1998.

7. Пода О. Роман І. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”: роздуми над рукописом / О. Пода // Слово і час. – 2004. – №10. – С. 44 – 57.

8. Ткачук М.П. Естетична концепція дійсності в творах І. С. Нечуя-Левицького / М. П. Ткачук – Збараж, 1992.

Модуль-розділ 7

ТВОРЧІСТЬ ПАНАСА МИРНОГО В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

Програмовий зміст.

Основні риси прозописьма письменника, його індивідуальна манера письма. Орієнтація на естетику реалізму (розрив із фольклорною, побутово-етнографічною естетикою та осмислення буття й творення художньої реальності на основі пізнання життєвих закономірностей, соціальних процесів). Творення індивідуальної філософсько-естетичної концепції буття на основі вивчення життєвих явищ. Тяжіння до художнього осмислення соціальних протиріч та конфліктів, гостро конфліктних явищ дійсності, намагання подати історію життя людини на тлі соціального життя. Творення індивідуалізованих образів-типів. Показ трагедій в особистому житті (оповідання “Лихий попутав”). Тема міста, життя міщан, дрібних чиновників (повість “П’яниця”). Соціально-психологічна повість “Лихі люди”. Введення об’єктивної розповідної манери від 3-ої особи. Заглиблення в психологію героїв (сон, внутрішні монологи, чергування теперішнього і минулого). Повісті “Голодна воля”, “Лихо давнє й сьогочасне” – спроба художнього дослідження перехідної доби, епохи зламу кріпосницької системи. Закоріненість в морально-етичну проблематику (“Казка про Правду та Кривду”). Жанр художнього нарису в творчості Панаса Мирного (“Серед степів”). Зображення життя пореформеного села в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Історія написання твору, сюжет та композиція. Образна система твору. Соціально-психологічний роман “Повія”. Новаторство в тематиці та образах. Способи психологізації образів. Драматична спадщина Панаса Мирного. Драма “Лимерівна”. Комедії “Перемудрив”, “Згуба”. П’єса-містерія “Спокуса”.

Ключові поняття: Реалізм. Роман. Соціально-психологічний роман. Оповідання. Повість.