Рекомендована література:

1. Зеров М. “Непривітаний співець” (Я. Щоголев) // Зеров М. Твори: У 2 т. / М. Зеров. – К.: Дніпро, 1990. – Т. 2.

2. Історія української літератури ХІХ ст. (70 – 90-ті роки): У 2 кн.: Підручник / О. Д. Гнідан, Л. С. Дем’янівська, С. С. Краль та ін.; За ред. О. Д. Гнідан. – К.: Вища шк., 2003. – Кн.2. – 439 с. – С. 278 – 295.

3. Лепкий Б. Яків Щоголев // Щоголев Я. Вибрані твори. – К. 1998.

4. Погрібний А. Г. Яків Щоголев. Нарис життя і творчості / А.Г. Погрібний – К., 1986.

5. Погребенник В.Ф. Видатний майстер художнього відтворення українських старожитностей / В. Ф. Погребенник // Народна творчість та етнографія. – 1993. – №5-6.

Модуль-розділ 11

ХУДОЖНЯ ТА НАУКОВА СПАДЩИНА ІВАНА МАНЖУРИ.

Програмовий зміст.

Формування поетичного світоглядну письменника (вплив фольклору, мандрівного способу життя). Запис та систематизація фольклорно-етнографічних матеріалів (думи, балади, обрядові, родинно-побутові, соціально-побутові, історичні пісні, прислів’я, приказки, легенди, перекази, оповідання). Поетичний стиль І. Манжури. Провідні мотиви творчості: палке бажання служити народові, роздумами про роль митця в суспільстві. Утвердження ідей правди та добра. Увага до життєвих реалій. Поєднання етнографічної точності із сильним ліричним струменем. Інтерес до селянської тематики (життя селян, наймитів, бурлак). Широке застосування народнопоетичних художніх засобів. Жанр поеми у творчості І. Манжури. Героїчна тематика. Вплив фольклорних казок про лицарство. Жанр віршованих казок і приказок. Головна тема – життя селян. Пафос – оптимістичний (віра в перемогу добра і справедливості).

Ключові поняття: Фольклор. Поема. Віршована казка. Віршована приказка.

1. Змістовий теоретичний модуль

Лекція 1 (2 год.)

ТЕМА: Поетична творчість Івана Манжури.

ПЛАН:

1. Літературно-естетичні уподобання Івана Манжури

2. Поетична творчість письменника.

3. Жанр поеми-казки.

4. Збірка “Казки та приказки і таке інше”: жанр, тематика, стильові особливості.

Іван Манжура (1851 – 1893) – фольклорист, етнограф, письменник. Автор 70 оригінальних поезій, об’єднаних у поетичні збірки “Степові думи та співи” (1889), “Над Дніпром”; поем-казок “Трьомсин-богатир”, “Іван Голик” (обидві – 1885-1886), “Казка про хитрого Лісовина і про других звірів та про те, що він їм, а вони йому коїли” (переробка казки Й.-В. Гете “Рейнеке-Лис”, 1886 – 1887); книжок “Як чорт шматочок хліба одслужував”, “Лиха година”; збірника казок “З народних уст зібрав і у вірші склав Іван Манжура”; збірника фольклорних творів “Сказки, пословицы и т.п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губерниях И. И. Манжурою” (1891), “Малорусские сказки, предания, пословицы и поверья, записанные И. И. Манжурою в Екатеринославской губернии” (1890), “Народні пісні в записах Івана Манжури” (1974); фольклористичних наукових студій “Про богатирів” (1888), “До повір’їв про богатирів” (1891), “До питання про відгомін богатирської епохи в південно руських сказаннях” (1893); перекладів і переспівів Г. Гейне, Й.-В. Гете, Р. Прутца, Ф. Коппе, Я. Полонського, М. Некрасова, Л. Толстова; рецензій та публіцистичних статей.