1. Обов'язки держави - захищати права людини від зазіхань третіх сторін, включаючи бізнес;

2. Обов'язок компаній - поважати права людини;

3. Забезпечення всіма суспільними інститутами більшої доступності ефективних механізмів захисту прав постраждалих.

З огляду на обов'язки держави було визначено 5 тематичних сфер:

1. Прагнення до досягнення більш узгодженої політики та ефективності у всіх напрямках роботи з бізнесом, в тому числі забезпечення повноважень держави при укладанні економічних договорів.

2. Заохочення поваги до прав людини, коли держави працюють із бізнесом в якості власників, інвесторів, закупівельників або просто партнерів.

3. Зміцнення корпоративної культури поваги до прав людини в країні і за кордоном.

4. Розробка інноваційної політики для керівництва компаній, що працюють у районах, де існують порушення і конфлікти.

5. Всебічне вивчення питання екстериторіальності.

Обов'язки компанії щодо поваги до прав людини передбачають комплексну юридич­ну перевірку для запобігання порушення прав інших та визначення розміру шкоди, якщо існувало порушення. Це може стосуватися відносин із бізнес-партнерами, постачаль­никами та з іншими державними і недержавними стейкхолдерами. Також для компанії є надзвичайно важливим враховувати особливості країни, в якій вона працює.

Ця система отримала схвалення Ради ООН з прав людини, найбільших міжнародних бізнес-об'єднань, а також міжнародних правозахисник організацій. Саме тому мандат спеціального представника було продовжено ще на три роки і висунуто нове завдання, а саме: розробка в межах запропонованої системи практичних рекомендацій державам та бізнес-спільнотам. Цікаво, що фінансується діяльність спеціального представника ООН такими країнами, як Норвегія, Аргентина, Індія, Нігерія і Росія. На думку Джона Раггі, державам слід використовувати різноманітні інструменти, які мотивують бізнес поважати права людини, і перш за все - принципи дотримання прав людини необхідно впроваджу­вати на державних підприємствах, а також дотримання цих принципів необхідно обрати одним із критеріїв вибору підрядників на виконання державних замовлень.

Ще один шлях - вимагати від компаній вказувати у звітах наявність або відсутність політики і стратегій із питань прав людини у сфері їхньої корпоративної відповідальності. Інші шля­хи сьогодні розробляються, і в червні 2011 року спеціальний представник ООН з питань бізнесу і прав людини повинен представити Комісії ООН з прав людини керівні принци­пи для реалізації Рамкової концепції ООН «Захист. Повага. Гарантія справедливості». В листопаді 2010 року було представлено перший чорновий варіант 29 керівних принципів, які сьогодні обговорюються. Принципи базуються на трьох ключових напрямках, а саме:

1. Обов'язки держави захищати права людини;

2. Корпоративна відповідальність компаній із питань поваги до прав людини;

3. Доступ до гарантії справедливості.

Законні обов'язки держави- це захист своїх громадян від порушень прав людини. При аналізі 6 проблемних ситуацій спеціальний представник Генерального секретаря ООН з питань бізнесу і прав людини виявив, що подібні порушення асоціюються з:

низьким рівнем розвитку;

конфліктами;

недостатнім управлінням;

високим рівнем корупції;

відсутністю основних свобод.

Саме тому роль держави у вирішенні цих проблемних питань є надзвичайно важли­вою. Для компаній у таких ситуаціях потрібно бути нейтральними і не порушувати права інших людей. Саме тому компанії повинні розпочати свою роботу із захисту прав людини з комплексної юридичної перевірки відповідності своєї діяльності та інших партнерів. Цікаво, що документи багатьох бізнес-асоціацій (наприклад, Міжнародної торгової організації) визначають, що відповідність законодавству є обов'язковим і мінімальним зобов'язанням об'єктів суспільства; юридична відповідність національному законодавству вимагається, якщо навіть це не встановлено законом, а якщо національне законодавство не передбачає подібних пунктів або не є продуманим, компанії повинні до­тримуватися міжнародних стандартів.

Процес комплексної перевірки включає наступні етапи:

масштаб діяльності компанії (країна), її впливу та відносин;

визначення прав людини;

компоненти: політика компанії з питань захисту прав людини, внутрішній кодекс поведінки, оцінка впливу дій компаній на права людини, інтеграція в компанії, вимірювання та комунікація.

Залучення стейкхолдерів є надзвичайно важливим для запобігання порушень прав лю­дини, особливо потрібно розпочати цей процес завчасно, до виникнення порушен­ня, оскільки це один з неюридичних чинників гарантії справедливості (ще є юридичні чинники).