6.Нечесна пропозиція ціни,

Це відбувається, коли підприємства погоджуються, що одне або декілька з них не нада­дуть пропозиції щодо участі у тендері, або коли подані тендерні пропозиції вже поділено між сторонами.

Приклад: Компанія, що намагається одержати контракт, домовляється з іншою компанією, яка також прагне його одержати. Відповідно до цієї домовленості, якщо одна з цих компаній одержує контракт, то вона надає частину контракту другій. Так роблять, щоб мати прибуток незалежно від того, з ким буде укладено фінальну угоду.

7.Використання символів більш відомих фірм для підвищення рівня продажів. Це стосується тих маловідомих фірм, що використовують логотипи, символи або форми пакувань тих компаній, які вже мають лояльного клієнта й підвищений попит.

Приклад: Недобросовісна конкуренція ТОВ «Віва» (м. Луцьк) стосовно компанії «ФЕРРЕРО С.П.А.» (м. Альба, Італія), коли йдеться про зовнішнє оформлення паковань батончиків «Бонутті» та «Бенітто» виробництва ТОВ «Віва», що містить основні еле­менти дизайну відомої споживачам упаковки шоколадного батончика «Kinder Bueno». Штраф АМКУ - 30 000 грн.

З огляду на ці вищезазначені види недобросовісної конкуренції, компаніям потрібно про­сувати доброчесну конкуренцію шляхом складання інструкцій та «гайдів» із цих питань, навчання персоналу й керівників, а також моніторингу й оцінювання.

Висновки

Чесні управлінські практики охоплюють питання боротьби з корупцією, відповідальне залучення до громадського життя, чесну конкуренцію, просування соціальної відповідальності у відносинах із партнерами та повагу до прав власника. У сфері соціальної відповідальності чесні управлінські практики свідчать про те, як організації використовують свої зв'язки з іншими організаціями задля просування позитивних результатів.

Головними принципами чесних управлінських практик є повага до чинності закону, підзвітність, прозорість та чесність.

Для компанії головними діями в цій сфері може бути коло питань, пов'язане з: діяльністю, спрямованою на боротьбу з корупцією: не давати й не брати хабарів, не порушувати закони про використання політичного впливу; просуванням соціальної відповідальності через свою мережу постачальників та стимулюванням попиту на соціально відповідальні товари та послуги; використанням при закупівлях та рішеннях щодо тендерів критеріїв, які обирають відповідальні продукти й компанії; перевіркою мережі постачальників та покупців/клієнтів, щоб бути впевненими, що компанія достатньо платить, щоб сподіватися від своїх постачальників сумлінного ставлення до власних обов'язків, та забезпечити краще сприйняття соціальної відповідальності через партнерську мережу; чесним поводженням зі своїми постачальниками, клієнтами й споживачами, включаючи швидкі платежі рахунків та швидку увагу до проблем; повагою до прав власності: уникати підробки або піратства, платити справедливу компенсацію за нерухомість, що її організація купує або використовує, проводити розслідування щодо законності власника на неї перед тим, як компанія буде використовувати або передавати нерухомість, захищати інтелектуальну власність.

Для впровадження практик відповідальних закупівель, найдоцільнішим є встановлення КСВ-критеріїв на етапі визначення завдання та сфери, в якій проводитиметься закупівля і визначенні умов договору.

Контрактер повинен: гарантувати безпечні умови праці та охорону праці, оберігати здоров'я працівників; надавати вільний вибір місця працевлаштування; не використовувати понаднормову роботу. виплачувати заробітну платню та винагороди; не чинити дискримінації при наймі, навчанні, припиненні роботи; запобігати дитячій праці; забезпечувати навчання; заборонити фізичне знущання та сексуальні чи які інші види домагань; знижувати рівень викидів; заборонити недоцільне використання матеріалів; ефективно використовувати енергію, воду у процесі виробництва та доставки.

Самі компанії мають надавати компаніям-постачальникам справедливу ціну та не затримувати виплати субпідрядникам.

Термін «доброчесна конкуренція» означає рівні умови для конкуренції, що досягаються через вирівнювання витрат на виробництво продукції виробниками і нейтралізацією будь-яких переваг, що їх може мати один постачальник над іншим. Приклади дій недобросовісної конкуренції : установлення цін, змова; введення в оману в рекламі; продаж із примусовим асортиментом; зловживання домінуючим становищем (монополізація); дотримання пе­репродажних цін; нечесна пропозиція ціни; використання символів більш відомих фірм для підвищення рівня продажів.

Завдання компанії під час експортування своєї продукції - дотримуватися всіх чин­них законів та правил щодо експорту в країни та регіони, де працює організація (напри­клад, експортні закони США, ЄС тощо). Зазвичай це стосується великих міжнародних компаній, для яких важливо декларувати й справджувати принцип триматися осторонь будь-яких угод, що можуть похитнути міжнародний мир та безпеку.