2. Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв. Модель «Лондонської групи порівняльного аналізу» і особливості її використання.

Якщо компанія планує вийти на міжнародні ринки, в тому числі ІРО, або є міжнародною, то ознайомлення з цими критеріями і включення їх до системи оцінки результатів корпоративної соціальної відповідальності допоможе орієнтуватися на кращі практики компаній у сфері КСВ.

Індекс сталого розвитку Доу-Джонса є цільовим орієнтиром у галузі розрахунку вартості акціонерного капіталу для оцінки фінансової діяльності компаній, що є міжнародними лідерами сталого розвитку. Критерії, які використовуються в індексі, стосуються трьох сфер: економічної, навколишнього середовища і соціальної (табл.9.2).

Інформацію за наявними критеріями отримують із різних джерел. По-перше, окремий опитувальний лист для кожного сектору розсилається топ-менеджерам і керівникам відділів зв'язків з інвесторами компаній, які охоплюються індексом сталого розвитку Доу-Джонса. Заповнену анкету підписує топ-менеджер компанії.

Таблиця 9.2.

Критерії оцінки сталого розвитку компаній.

Сфера	Критерії
Економічна	Кодекси поведінки, відповідальності. Корупція і хабарництво
	Корпоративне управління
	Управління ризиками і кризою
	Особливі критерії, характерні для галузі
Охорона навколишнього середовища	Звітність із охорони навколишнього середовища
	Особливі критерії, характерні для галузі
Соціальна	Корпоративне громадянство/філантропія
	Індикатори з управління трудовими практиками
	Розвиток людського капіталу
	Соціальна звітність
	Залучення і спонсорування талантів
	Особливі критерії, характерні для галузі

Документи, які аналізуються додатково: звіти зі сталого розвитку, звіти з навколишньо­го середовища, звіти з питань охорони праці і безпеки, соціальні звіти, щорічні фінансові звіти, спеціальні звіти (наприклад, щодо управління інтелектуальним капіталом, корпо­ративним управлінням, науковими дослідженнями, відносинами з співробітниками), інші джерела інформації: внутрішня документація, брошури і веб-сайти. Аналітики також пе­реглядають медіа, прес-релізи, статті, коментарі стейкхолдерів щодо компанії протягом року. Кожний аналітик персонально контактує з компаніями (телефон, зустрічі, і т.п.) для отримання пояснень щодо деяких питань. Цікаво, що якщо компанія враховує цей індекс, то аналітики розпочинають моніторити її кожного дня щодо:

бізнес-практик компанії, а саме: невиплати податків, відмивання грошей, корупційних практик, порушень;

порушення прав людини: дискримінація, примусове відселення, використання дитячої праці та дискримінація корінних мешканців;

конфліктів на робочому місці та звільнення;

катастроф та небезпечних інцидентів, пов'язаних із питаннями безпеки і охорони здоров'я в компанії, технічних і екологічних катастроф або відзивання продуктів.

Компанія може бути викреслена з тих, де оцінюється індекс сталого розвитку Доу-Джонса, незважаючи на попередні показники, у разі порушень, виявлених у межах моніторингу. Саме це відбулося 1 червня 2010 року з компанією British Petrolium після технічної й екологічної катастрофи.

Індекс британської організації «Бізнес у суспільстві». Індекс корпоративної відповідальності (KB) було вперше представлено в 2002 році після консультацій із більш ніж 80 організаціями й заінтересованими сторонами. З того часу індекс вважається одним із основних інструментів оцінки соціально відповідальних компаній. Система оцінки дозволяє організації забезпечити системний підхід до управління, вимірювання і звітності щодо бізнес-наслідків у суспільстві і навколишньому середовищі. Більш ніж 300 вели­ких підприємств використовують це як інструмент управління з 2002 року на постійній основі.

Оцінка індексу KB здійснюється у формі онлайн-опитування протягом двох місяців. Організація може оцінити себе в межах чотирьох основних розділів корпоративної стратегії, інтеграції, управління та ефективності і результативності. Також індекс KB допомагає узагальнити інформацію щодо корпоративної відповідальності у всій компанії.

Індекс KB виконує дві функції: по-перше, функцію інструменту управління організації для інтеграції відповідальної ділової практики в основу свого бізнесу і, по-друге, порівняння показників своєї компанії з іншими. В оцінюванні індексу можуть брати участь ті компанії, які мають дохід більше ніж 250 млн. фунтів стерлінгів, що враховують індекси FTSE 100 і FTSE 250, а також індекс сталого розвитку Доу-Джонса.

Індекс FTSE 100 (Фу тсі 100) базується на курсах акцій 100 компаній із найбільшою капіталізацією, включених до списку Лондонської фондової біржі, сумарна капіталізація цих компаній складає 80% капіталізації біржі, компанії мають відповідати ще деяким правилам.

Індекс FTSE 250 базується на курсах акцій наступних 250 компаній Лондонської фондової біржі, тобто середніх за розміром компанії Великої Британії, які формують 20% економіки.

Індекс корпоративної відповідальності БІТС розробляється на основі опитування, яке надає компаніям рамки для управління КСВ в організаціях-учасниках. Організація здійснює самооцінку за чотирма сферами соціальної відповідальності:

корпоративна стратегія (10 % балів);

інтеграція (23 %);

сфери управління (28 %): громада, навколишнє середовище, ринок, робоче місце;

сфери оцінки і впливу:

екологічна: зміна клімату (обов'язково), управління відходами (обов'язково), біорізноманіття, поїздки на роботу і бізнес-поїздки, оцінка впливу в самостійно обраних галузях;

соціальна: здоров'я і залучення співробітників, їх розвиток, рівність і різноманіття, інвестиції в громаду, оцінка впливу в самостійно обраних галузях.

Питання, що стосуються перших трьох індикаторів, є обов'язковими. Питання щодо оцінки сфери впливу базується на вибіркових питаннях. Якщо компанія публічно гово­рить про долучення до оцінки індексу і своїх показників (а саме, наприклад, розміщує інформацію на веб-сайті, розсилає прес-релізи), то 1% їй додається.

Корпоративна стратегія розглядає цінності організації, як компанія сприймає лідерство всередині організації та поза нею, використання якої політики можливе для забезпечення відповідального підходу до бізнесу

Розглядаються питання, як компанія працює для того, щоб КСВ було інтегровано в бізнес завдяки принципам, тренінгам, бонусам, залученню стейкхолдерів і звітності, про послідовний стандарт KB у компанії.

У межах кожного з чотирьох питань категорії «Управління» розглядаються специфічні питання компанії і відповідні ризики і можливості, ключові цілі і завдання в цих сферах, моніторинг і звітність.

Категорія «Оцінка і вплив» охоплює екологічні і соціальні сфери. У межах кожної сфери визначають вимірювання і звітність за ключовими індикаторами оцінки, масштаб і якість даних, ставляться ключові питання, а також, чи може організація у перспективі підвищити результативність у сфері.

Лондонська група бенчмаркінгу

Головним питанням вимірювання є оцінка внеску компаній у розвиток та підтримку громад, оскільки це зовнішня інвестиція, яка іноді потребує додаткових критеріїв оцінки. До речі, ще одна ініціатива в бізнес-середовищі з оцінки впливу також стосується розвитку громад. Вона називається ініціативою Лондонської групи бенчмаркінгу (порівняльного аналізу) (ЛГБ). ЛГБ була створена у 1994 році з місією «краще визначити засоби ефективності всіх видів залучення громад через використання технік порівняльного аналізу».

На сьогодні 127 провідних компаній є членами мережі ЛГБ, які працюють задля кращого вимірювання своїх інвестицій у громаду на основі моделі ЛГБ, яка враховує природу співробітництва компанії і громади, з визначенням 4 видів подібного співробітництва:

благодійні пожертвування - нестійка підтримка різних благодійних проектів відповідно до потреб і запитів благодійних або громадських організацій, переважно через партнерство між компанією, її співробітниками, клієнтами та постачальниками;

соціальні інвестиції або інвестиції в громаду - довгострокове стратегічне залучення до партнерства з громадами, яке стосується соціальних питань, обраних компанією задля захисту своїх довгострокових корпоративних інтересів і покращання репутації;

комерційні ініціативи - активності в громадах, зазвичай комерційними відділами, для підтримки успіху компанії, з просуванням її корпоративного бренда й іншої політики, в партнерстві з благодійними і громадськими організаціями;

бізнес-практики - ключові бізнес-активності для задоволення потреб громад у товарах і послугах, які є ефективними за витратами, з формуванням етичного, соціального і екологічно відповідального шляхів.

Існують ще обов'язкові внески - внески в громаду або її активності, які здійснюються як результат законодавчих, регуляторних вимог або вимог за контрактом.

Рис. 9.1. Модель Лондонської бенчмаркінгової групи.

Вищезазначені категорії допомагають визначити мотиви залучення громад, які існують у компанії, і які впливають на бізнес. Звичайно, якщо говорити про благодійну пожертву, то вона рідко впливає на бізнес, це просто те, що належить робити. Цілком інше - стратегія залучення громад (до речі, цей термін у новому міжнародному стандарті з соціальної відповідальності ISO 26000 пов'язується з новою назвою - «залучення і розвиток громад»), оскільки вона повинна бути ретельно структурована і сфокусована задля досягнення довгострокового прибутку для бізнесу. А комерційні ініціативи забезпечать одразу конкурентну перевагу для компанії. Щодо бізнес-практик, то Лондонська бенчмаркінг - модель допомагає структурувати ці практики на комерційні ініціативи в громадах і щоденну діяльність компанії, остання не оцінюється в межах моделі ЛБГ, як і обов'язкові внески. Одна з причин популярності моделі - це те, що вона є здебільшого інструментом управління і допомагає оцінити повну вартість витрат компанії, в тому числі фінансові, ресурсні і т.п., а також користь для громади (зокрема, скільком людям у громаді це знадо­билося) і для компанії загалом. Система Лондонської бенчмаркінг-моделі представлена в табл. 9.3.

Таблиця 9.3.

Система управління - Лондонська бенчмаркінг-модель.

Внесок	Результат	Вплив
Що? Фінанси, час, пожертви, витрати на управління	Користь для громади (цифри важливі)	Вплив на громаду (наскільки краще стали жити бенефіціари)
Навіщо? Філантропія, стратегія, комерційна ініціатива
Де? Місце	Додаткові фінанси (скільки коштів змогли зібрати додатково)	Вплив на компанію (наскільки покращилася діяльність компанії)
Чому? Причина	Користь для бізнесу (співробітники, PR)

Завдяки моделі ЛБГ компанії змогли оцінити свої інвестиції в громаду. Наприклад компанія «Брітіш Телеком» у межах своєї Програми партнерства з громадами до пря­мих фінансових інвестицій у розмірі 15 млн. фунтів на рік змогли додати ще 12 мільйонів непрямих витрат (гроші, які витрачаються на наставництво, експертні послуги). Тобто загальний обсяг вкладених інвестицій компанії дорівнював замість 15 млн. фунтів стерлінгів 27 млн., і було визначено, що близько 12 організацій отримали користь від програм компанії. Інші компанії, які користуються моделлю ЛБГ, - «Телеком Італія», Glaxo Smith Kline, Diageo.

Існує три типи оцінки щодо залучення громад:

Процес: визначити, як щось працює, наприклад, як працюють інвестовані гроші (на які активності їх витрачають).

Результат: визначити, що зроблено або досягнуто, наприклад сума грошей, які віддали, або кількість громадських організацій, яким надали гроші.

Вплив: визначити результати, наприклад поліпшення умов, на чому було сфокусовано інвестиції (зменшення безграмотності).

В той же час, використовуючи оцінку ефективності корпоративної соціальної відпо­відальності на основі Лондонської бенчмаркінг-моделі або іншої моделі, важливо також брати до уваги і показники залучення стейкхолдерів, які використовують для оцінки ста­лого розвитку. Якщо говорити про громаду, то Вісконським університетом розроблено показники сталого розвитку громади, які включають наступні сфери оцінки (табл. 9.4).

Використовуючи показники сталого розвитку громади і орієнтуючись на бізнес-стратегію і показники компанії, можливо розробити власні показники оцінки ефективності програм корпоративної соціальної відповідальності.

Таблиця 9.4.

Показники сталого розвитку громади.

Сфери	Показники
1. Економіка і люди	Енергія. Охорона здоров'я. Забезпечення житлом. Благополуччя людей. Населення. Транспорт.
2. Бізнес	Різноманіття бізнесу. Розвиток бізнесу. Стабільність бізнесу. Туризм.
3. Сільське господарство і природні ресурси	Фермерство. Лісівництво. Боротьба зі шкідниками.
4. Освіта	Початкова і середня освіта. Вища освіта. Навчання дорослих. Культурна освіта.
5. Навколишнє середовище	Якість повітря. Використання землі і біорізноманіття. Водні ресурси. Менеджмент соціальних відходів. Залучення громадян.
6. Урядування	Залучення громадян. Ефективність державних послуг.