Заліковий модуль 1.

Становлення та розвиток корпоративної соціальної відповідальності.

Змістовий модуль 1.

Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальнос

Мета вивчення: сприяти розкриттю студентами поняття «Корпоративна соціальна відповідальність» її сутність та необхідність.

Навчальні завдання лекції:

- дослідити історію розвитку корпоративної соціальної відповідальності, визначити її сутність та значення

- розглянути внутрішнє та зовнішнє середовище КСВ

- проаналізувати концепцію заінтересованих осіб

- визначити переваги та ризики впровадження стратегії КСВ

- дослідити моделі КСВ (європейська, американська, азіатська)

- розглянути міжнародні ініціативи розвитку КСВ

- вивчити вітчизняний досвід становлення та розвитку КСВ

Місце лекції в модулі і загальній структурі дисципліни: вступна лекція дисципліни.

Лекція 1. Основні засади становлення та розвитку корпоративної соціальної відповідальності

План лекції

1. Історія розвитку корпоративної соціальної відповідальності її суть та значення.

2. Внутрішнє і зовнішнє середовище КСВ.

3. Концепція менеджменту заінтересованих осіб.

Основні поняття теми лекції

Корпоративна соціальна відповідальність, соціально відповідальний бізнес, стейкхолдери, корпоративне громадянство, стандарт АА 1000 SES, стандарт ІSО 26000.

1. Історія розвитку корпоративної соціальної відповідальності її суть та значення.

Для України стає важливим започаткування умов для розвитку корпоративної соціальної відповідальності. Сьогодні концепцію КСВ поширюють та намагаються інтегрувати у свою ділову активність, насамперед, усі великі вітчизняні підприємства, банки, корпорації. Водночас вона має суттєвий вплив також на малий та середній бізнес, сталий розвиток суспільства.

Одним із засадничих чинників розвитку КСВ стали наукові дослідження, концептуальні засади яких було сформовано ще у середині ХХ ст. у праці американського економіста Г. Боуена «Соціальна відповідальність бізнесмена» (1953). В означеній праці автор сформулював доктрину соціальної відповідальності як обов’язку бізнесменів здійснювати таку політику та приймати такі рішення, які є пріоритетними з огляду на етичні цінності та цілі розвитку всього суспільства. В результаті еволюції теоретичних поглядів на природу етики бізнесу, корпоративного громадянства та соціальної відповідальності у працях західних науковців К. Девіса, А. Керолла, Д. Чандлера, Ф. Котлера та Ненсі Лі та інших сформувалася наукова концепція корпоративної соціальної відповідальності як обґрунтування необхідності відповідального відношення всіх учасників суспільної взаємодії до суспільства та навколишнього середовища.

Поняття «корпоративна соціальна відповідальність» не має загальноприйнятого універсального визначення. Як його синонім найчастіше застосовуються терміни соціальна відповідальність бізнесу, корпоративне громадянство, інші. Наведемо декілька визначень КСВ, які розроблені як в українському бізнес середовищі, так і глобальному.

Отже, на сьогоднішній день не існує єдиного загальноприйнятого визначення корпоративної соціальної відповідальності. Проте всі представлені підходи єдині в одному: корпоративна соціальна відповідальність – це відповідальність корпорації перед всіма фізичними та юридичними особами, з якими вона стикається в процесі діяльності і перед суспільством в цілому. При цьому компанію доцільно розглядати в чотирьох іпостасях: відповідальний діловий партнер, роботодавець, громадянин і учасник соціальних відносин.

Надзвичайно важливе значення у сфері КСВ має концепція «потрійного критерію», що включає у себе розширення меж звітності організації та додання соціальних та екологічних аспектів до фінансових показників діяльності.

До основних характеристик КСВ відносяться: добровільність, інтегрованість КСВ у бізнес-стратегію компанії; користь для всіх заінтересованих сторін; внесок організації, яка реалізує КСВ, у процес сталого розвитку.

Корпоративна соціальна відповідальність передбачає процедури і практики компаній із семи аспектів діяльності, а саме:

організаційне управління;

права людини;

трудові відносини;

чесна операційна діяльність;

захист навколишнього середовища;

питання захисту прав споживачів;

розвиток місцевих громад і співпраця з ними.

Корпоративна соціальна відповідальність набуває сенсу та може бути ефективно реалізована лише в умовах демократії та вільної конкуренції. Переваги такого підходу проявляються за умов взаємодії корпорації з внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами.

Порівняння представлених трактувань КСВ свідчить, що, незважаючи на певні особливості у підходах, найчастіше КСВ розглядається як аналог поняття «соціальна відповідальність бізнесу», яке трактується як добровільна ініціатива компанії, що має на меті досягнення сталого розвитку та здійснюється з урахуванням потреб власного персоналу, місцевих громад і навколишнього природного середовища.

Соціальна відповідальність бізнесу (СВБ) визначає зобов’язання підприємницьких структур брати на себе відповідальність перед суспільством та усіма заінтересованими особами (власниками, працівниками компанії, місцевими громадами і суспільством загалом) за результати своєї діяльності не лише в економічній, але й у соціальній та екологічній сферах.

Традиція ототожнення понять «корпоративна соціальна відповідальність» та «соціальна відповідальність бізнесу» може бути пояснена тим, що історично КСВ як практичний механізм вирішення соціально-економічних проблем суспільства отримав поширення саме у бізнес-практиці.

Розмежовуючи поняття КСВ та СВБ слід звернути увагу, що корпоративна соціальна відповідальність є поняттям більш широким у змістовному наповненні, аніж соціальна відповідальність бізнесу, оскільки стосується не лише підприємницького середовища, а й всього суспільства в цілому.

Також для характеристики КСВ використовується термін “корпоративне громадянство”, який передбачає, що компанія прагне поліпшити територію, на якій вона розташована.

Корпоративне громадянство (англ. corporate citizenship) це етична концепція ведення бізнесу, управління сукупністю відносин між компанією і співтовариством на всіх рівнях, від місцевого до міжнародного.

Це може стосуватися не лише питань екології, але і розвитку соціальної інфраструктури, ведення спільних проектів з владою і т. д. Іноді поняття “Корпоративне громадянство” і КСВ замінюють один одного.