2. Примусова праця.

Мільйони людей у всьому світі сьогодні страждають від примусової праці, яка набуває різні форми, включаючи боргову кабалу, торгівлю та інші форми сучасного рабства. Жертвами є найбільш вразливі групи населення - жінок і дівчаток змушують займати­ся проституцією, мігрантів захоплюють у боргову кабалу. МОП намагається впливати і брати участь у створенні ефективного національного законодавства, правових санкцій і переслідування тих, хто експлуатує залежних від працедавця робітників.

3. Дискримінація.

Мільйони жінок і чоловіків у всьому світі не мають доступу до робочих місць і професійної підготовки, отримують низьку заробітну плату просто на підставі їхньої статі, кольору шкіри, етнічного походження або переконань, незалежно від здібностей і навичок. Свобо­да від дискримінації є основним правом людини і має важливе значення для працівників, щоб вільно вибирати заняття, розвивати повною мірою свій потенціал і одержувати економічні вигоди з врахуванням здібностей кожного. Боротьба з дискримінацією є невід'ємною складовою гідної праці.

4. Невикористання дитячої праці

Усвіті є більш ніж 200мільйонів дітей, які працюють, більшість із яких повний робочий день. Вони позбавлені належної освіти, не мають міцного здоров'я та основних свобод. З них 126 мільйонів - або один із кожних дванадцятьох - піддаються впливу небезпечних форм дитячої праці, яка загрожує фізичному, психічному чи моральному благополуччю.

Політика МОП спрямована на те, щоб діти в першу чергу здобували освіту і професійну підготовку, а лише потім отримували гідну роботу.

Отже, сьогодні права людини є одним із найважливіших питань, що впливають на ефек­тивне функціонування бізнесу як на національному, так і регіональному рівнях. Забезпе­чення прав людини сьогодні є ключовою характеристикою для бізнесу, якщо йдеться про покращення/погіршення репутації компанії.

Для міжнародної компанії важливо розробити політику щодо захисту прав людини. Як, наприклад, це робить Chevron -одна з найбільших енергетичних компаній у світі. Уквітні2010року було розроблено Політику захисту прав людини, яка замінила Декларацію про права людини компанії, де відображено цінності фундаментальних документів компанії: методи Chevron,операційна система управління досконалістю, кодекс поведінки та ко­декс етики. В цьому документі компанія визнала, що захист прав людини є одним із пер­шочергових обов'язків держави, і те, що в своїй практиці компанія дотримується Загальної декларації прав людини, Декларації МОП про основоположні принципи і права у сфері праці, і корпоративна політика компанії в цьому аспекті лише сприяє докладеним зусил­лям із захисту прав людини.

Водночас така політика допомагає підвищенню рівня поінформованості з питань прав людини і розширяє можливості компанії щодо виявлення та управління цими питаннями в чотирьох сферах, які безпосередньо стосуються її функціонування: співробітники, поста­чальники продуктів безпеки, залучення громад і постачальники взагалі.

Політика захисту прав людини також, на думку компанії, зміцнює позиції компанії з підтримки конкретних стратегій із розвитку трудових відносин, укладання контрактів та закупівель, операційної досконалості і безпеки; визначає нові вимоги до навчан­ня та оцінки конкретних дій у середовищі, де питання прав людини може бути більш поширеним; встановлює систему звітності задля ефективного управління, оцінки потреб та надання іншої підтримки. Ключовими елементами політики є: співробітники (свобода об'єднань, колективні переговори, відсутність дискримінації, примусової праці і неповнолітніх працівників), безпека (захист персоналу і майна, гарантування безпеч­них умов праці), громада (внесок у соціально-економічний розвиток громад, де працює компанія, двосторонній зв'язок із громадами й іншими заінтересованими сторонами, оцінка впливу на екологію, соціальні питання і здоров'я, через інші корпоративні практики), постачальники (закликають до поважного ставлення до співробітників і громад, де працю­ють постачальники, вимагають від постачальників дотримуватися чинних національних законів та основних принципів МОП та підвищують обізнаність щодо основних прав людини).

Добровільні принципи з безпеки і прав людини і Глобальні принципи Саллівана

У Декларації про права людини компанії Тоshiba згадуються і Добровільні принципи з безпеки і прав людини, підписані компанією. Вони представляють набір добровільних принципів, розроблених у 2000 році для встановлення балансу між потребами безпеки, оцінками безпеки і повагою до прав людини і основних свобод. Принципи було розробле­но в рамках діалогу багатьох заінтересованих сторін: урядів, видобувної промисловості та недержавних організацій (НУО).

Добровільні принципи стосовно безпеки і прав людини у видобувному секторі стосують­ся трьох сфер: оцінка ризиків, взаємодія з громадськими заходами по безпеці і взаємодія з заходами з безпеки приватних компаній. Учасниками даної ініціативи є уряди Канади, Колумбії, Нідерландів, Великобританії, Норвегії, США і Швейцарії, 18 компаній.

В компанії Тоshiba діє механізм дотримання прав людини і проведення освітніх програм щодо основних прав людини - в компанії створено Корпоративний внутрішній комітет з просування прав людини

Компанія проводить тренінги з дотримання прав людини для нових співробітників та менеджерів середньої ланки, тренінги до та після підвищення. До того ж, компанія про­водить колективні тренінги для випускників ВНЗ і професійних коледжів. Під час Тиж­ня прав людини у грудні топ-менеджери читають лекцію у штаб-квартирі компанії, а гру­па з КСВ проводить корпоративний захід із цієї нагоди. Також для своїх співробітників компанія надає консультаційні послуги стосовно проблем співробітників з питань прав людини (проблеми робочого середовища, сексуальних домагань, зловживання владою та інші) і вирішення скарг на індивідуальній основі. Інші організації, наприклад, наймають зовнішню компанію, яка обробляє анонімні телефонні скарги від співробітників і звітує керівництву, а компанія, в свою чергу, вирішує про подальші кроки для вирішення тієї чи іншої проблеми.

Ще однією важливою ініціативою є Глобальні принципи Саллівана, запропоновані п. Леоном Салліваном. Приймаючи ці принципи, компанії погоджуються дотримувати­ся загальних прав людини, поважати законодавство, співпрацювати з громадами, уряда­ми і співробітниками задля досягнення більшої терпимості і взаєморозуміння і сприяти просуванню культури світу. Серед компаній, які вже підтримали принципи і підписали відповідні документи, можна побачити Рио Тинто, Дженерал Моторс, Проктер єнд Гембел, Шеврон, Шелл та інші. До речі, ці принципи не охоплюють принципи щодо свободи об'єднань, що не забезпечило їм підтримки серед профспілок, і тому, здебільшого, принципи є поширеними в США.

Питання захисту прав людини все ще залишається одним із найбільш критичних для бізнес-сектору, що доводять різноманітні ініціативи, а також і те, що сьогодні бізнес потребує єдиного узгодженого документа щодо інтегрування практик захисту прав люди­ни в бізнес-діяльність. І швидше за все, саме спеціальний представник Генерального секре­таря ООН з питань бізнесу і прав людини Джон Раггі представить цей довгоочікуваний узагальнюючий документ: керівні принципи для реалізації Рамкової концепції ООН «Захист. Повага. Гарантія справедливості».