3. Міжнародні ініціативи як чинник формування і розвитку ксв (Глобальний договір оон).

Європейська Комісіярозглядає корпоративну соціальну відповідальність як частину внеску в сталий розвиток та Стратегію європейського економічного зростання і зайнятості, оскільки КСВ має потенціал сприяти досягненню різноманітних цілей, зокрема суспільної згуртованості, економічній конкурентоспроможності та більш раціональному викори­станню природних ресурсів. У ЄС питання корпоративної соціальної відповідальності віднесено до політики працевлаштування та соціальних справ, політики підприємництва, екологічної політики, політики захисту прав споживачів, державних закупівель та зовнішніх відносин. Своїх пріоритетів ЄС дотримується і у відносинах із партнерами, країнами-учасниками програми добро сусідства, до чого залучають і Україну. У межах за­твердженого у 2009 році документу «Порядок денний Асоціації між Україною та ЄС» передбачається виконання певних завдань, які стосуються корпоративної соціальної відповідальності. Зокрема, за даним документом, Україна має зобов'язання у таких сферах діяльності:

державні закупівлі;

сталий розвиток;

навколишнє природне середовище;

забезпечення рівноправності, дотримання прав людини;

промислова та підприємницька політика;

захист прав споживачів;

соціальна політика.

Організація Об'єднаних Наційвтілює ініціативу «Глобальний Договір»- кодекс поведінки, розроблений ООН, що складається з десяти принципів у сфері прав людини, зайнятості, навколишнього середовища та бороть­би з корупцією. Ця добровільна міжнародна ініціатива об'єднує близько 5800 організацій, що зобов'язалися виконувати ці принципи, серед яких: бізнес-структури, громадські організації, академічні інституції тощо. В Україні налічується понад 140 учасників-членів Глобального Договору.

Принципи ООН з соціальної відповідальності інвесторів (РRІ). Згідно з цими принципами інвестори зобов'язані:

врахувати екологічні та соціальні аспекти діяльності у процесах інвестиційного аналізу і прийняття рішень.

бути активними власниками і включати питання про екологічні та соціальні аспекти до політики і практики власності.

шукати відповідну інформацію з питань екологічних та соціальних аспектів діяльності стосовно суб'єктів, в які інвестують ресурси.

сприяти прийняттю і реалізації принципів в інвестиційній сфері.

співпрацювати для підвищення ефективності роботи у впровадженні принципів.

звітувати про свою діяльність стосовно впровадження принципів.

На сьогодні 255 інвесторів схвалили принципи РRІ та впроваджують їх у свою діяльність. До їх числа можна додати 67 компаній чи організацій, що надають консультаційні послуги інвесторам.

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР)розробила Керівництво для мультинаціональних підприємств, що пропонує добровільні принципи та стан­дарти відповідальної поведінки бізнесу у різноманітних сферах: працевлаштування та промислові відносини, права людини, навколишнє середовище, розкриття інформації, бо­ротьба з корупцією, інтереси споживачів, конкуренція та оподаткування. Країни-члени ОЕСР (Швеція, Норвегія, Нідерланди) зобов'язалися впроваджувати ці принципи і стан­дарти серед компаній, що працюють на їх території, або вітчизняних компаній, які працю­ють на інших територіях. Україна не є членом ОЕСР, однак компанії країн-членів ОЕСР працюють на її території.

Всесвітня рада бізнесу зі сталого розвитку- міжнародна бізнес-мережа, завданням якої є розвиток більш тісної співпраці між бізнесом, урядом та іншими організаціями, що вивчають питання довкілля та сталого розвитку.

Глобальна ініціатива зі звітності (ГІЗ)- добровільна міжнародна мережа, яка базується на співробітництві між компаніями, організаціями роботодавців, інвесторів, аудиторів, громадських організацій та інших заінтересованих сторін. Мета ГІЗ - забезпечення застосування компаніями нефінансової звітності на основі потрійного критерію - економічних, екологічних і соціальних показників. ГІЗ розробила принципи і індикатори для подібної звітності і на сьогодні є найбільшою міжнародною ініціативою такого характеру. Понад 1000 компаній у 60 країнах світу зараз використовують ГІЗ. В Україні 4 компанії готують свої нефінансові звіти за стандартом ГІЗ - це СКМ, ДТЕК, Метінвест та Оболонь.

Також існують і окремі міжнародні стандарти.

Стандарт SА 8000являє собою стандарт сертифікації щодо впровадження соціальної відповідальності з дев'яти питань: дитячої праці, примусової праці, гігієни праці та безпе­ки, свободи асоціацій, дискримінації, дисциплінарної практики, тривалості робочого часу, оплати праці та системи управління.

ІSO 14001є міжнародним стандартом системи екологічного менеджменту для організацій різних видів, основну увагу якого зосереджено на визначенні екологічних аспектів діяльності організації, відповідних підходів до охорони навколишнього середо­вища й оцінки найважливіших із них.

Екологічний менеджмент і аудит (ЕМАS)є добровільною екологічною ініціативою ЄС, що була розроблена для вдосконалення показників організацій у сфері охоро­ни навколишнього середовища. Основним завданням ЕМАS є визнання і заохочення організацій, що постійно покращують свою діяльність у сфері екології і виходять за межі мінімальних зобов'язань, прописаних у законодавстві. Даний стандарт було створено на основі ISO 14001, проте його вимоги є дещо ширшими, зокрема щодо екологічних законодавчих вимог, екологічних показників, взаємодії із заінтересованими сторонами та залучення співробітників.

ISO 26000є керівництвом щодо принципів, що покладено в основу соціальної відповідальності, основних питань соціальної відповідальності, а також способів інтеграції соціально відповідальної поведінки у стратегії, практики і процеси діяльності організації. Стандарт ISO 26000 є добровільним, він не містить жодних вимог і не розглядається як стандарт, що підлягає обов'язковій сертифікації.

Більшість європейських країн впроваджують національні політики (стратегії, програми), з корпоративної соціальної відповідальності, що свідчить про підвищення обізнаності з КСВ і ролі КСВ для сталого розвитку країн.

Як свідчить досвід таких країн, як Данія, Норвегія, Нідерланди, Австрія, Литва, Македонія, для соціально-економічного розвитку надзвичайно важливою є підтримка державою соціально відповідальних ініціатив бізнесу, адже корпоративна соціальна відповідальність компаній тісно пов'язана з досягненням їх бізнес-цілей і є частиною стратегії створення додаткової інвестиційної привабливості, що, в свою чергу, відображається в економіці, конкурентоспроможності, репутації та інвестиційній привабливості країни. У свою чергу, це вимагає перегляду урядової політики у сферах, які охоплені концепцією КСВ, всебічного вдосконалення порядку денного з КСВ, втілення дій із підтримки та моніторингу прогре­су в досягненні встановлених цілей КСВ.