- •Конспект лекцій
- •Заліковий модуль 1.
- •Становлення та розвиток корпоративної соціальної відповідальності.
- •Змістовий модуль 1.
- •Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальнос
- •Лекція 1. Основні засади становлення та розвитку корпоративної соціальної відповідальності
- •2. Внутрішнє і зовнішнє середовище ксв.
- •3. Концепція менеджменту заінтересованих осіб.
- •Лекція 2. Моделі ксв та міжнародні ініціативи формування та розвитку ксв
- •2. Моделі ксв (американська, європейська, японська)
- •3. Міжнародні ініціативи як чинник формування і розвитку ксв (Глобальний договір оон).
- •4. Вітчизняний досвід становлення ксв.
- •Висновки
- •Лекція 1. Ксв як складова стратегії управління та чинник підвищення конкурентоспроможності компанії
- •2. Впровадження ксв у практики і процедури компанії.
- •Лекція 2. Сутність корпоративної поведінки та роль ксв-менеджера
- •2. Управління ксв. Роль ксв-менеджерів в компаніях: статус, основні функції, кваліфікація, типові обов’язки, професійні стандарти.
- •Висновки
- •1. Обов'язки держави - захищати права людини від зазіхань третіх сторін, включаючи бізнес;
- •2. Обов'язок компаній - поважати права людини;
- •3. Забезпечення всіма суспільними інститутами більшої доступності ефективних механізмів захисту прав постраждалих.
- •1. Обов'язки держави захищати права людини;
- •2. Корпоративна відповідальність компаній із питань поваги до прав людини;
- •3. Доступ до гарантії справедливості.
- •2. Права людини на робочому місці: Декларація моп
- •1. Свобода асоціацій і право на ведення колективних переговорів.
- •2. Примусова праця.
- •3. Дискримінація.
- •4. Невикористання дитячої праці
- •3. Соціальний діалог в Україні
- •Висновки
- •1. Міжнародні і українські ініціативи в сфері захисту прав споживачів
- •2. Основні принципи і напрямки впровадження ксв у сфері захисту прав споживачів
- •3. Міжнародний і український досвід впровадження принципів соціальної відповідальності відносно споживачів
- •Висновки
- •Лекція 1. Етапи розвитку ксв в регіонах України
- •2. Формування базових напрямків при розробці корпоративних програм підтримки громад
- •3. Особливості розвитку соціальної відповідальності в регіонах України. Співпраця у ланцюжку «компанія - місцева адміністрація - громада»
- •Лекція 2. Особливості ксв серед підприємств малого та середнього бізнесу
- •2. Програма unido для відповідальних підприємців rеар
- •3. Корпоративна соціальна відповідальність серед українських підприємств мсб
- •Висновки.
- •Критерії засвоєння
- •План лекції
- •Основні поняття теми лекції
- •1. Міжнародні документи щодо навколишнього середовища (Цілі розвитку тисячоліття, Декларація Ріо-де-Жанейро тощо) та стандарти екологічного менеджменту (серія iso 14000).
- •2. Законодавство України про охорону навколишнього середовища.
- •3. Міжнародний і український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності.
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
- •2. Стандарти підготовки нефінансового звіту
- •3. Основні етапи підготовки звіту
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
- •2. Відповідальні закупівлі
- •3. Доброчесна конкуренція
- •1. Установлення цін, змова.
- •2. Заведення в оману в рекламі.
- •3.Продаж із примусовим асортиментом (т.З. «одруження»).
- •4. Зловживання домінуючим становищем (монополізація або «ціна хижака»).
- •5. Дотримання перепродажних цін.
- •6.Нечесна пропозиція ціни,
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
- •2. Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв. Модель «Лондонської групи порівняльного аналізу» і особливості її використання.
- •3. Збалансована система показників із ксв
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
Висновки
Тема оцінки ефективності компаній у сфері корпоративної соціальної відповідальності сьогодні є питанням, яке потребує додаткового вивчення. Саме тому останнім часом з цього приводу проводиться все більше досліджень, підтримуються проекти, в тому числі і Європейською комісією, щодо створення системи показників для вимірювання КСВ компаній і навіть держав. За оцінками EIRIS, у 2007 році слабким місцем для більшості компаній є вимірювання, облік та звітність, також деякі компанії намагаються використовувати оцінку за індикаторами Глобальної ініціативи звітності. Дише 14% українських підприємств здійснюють вибіркові перевірки для оцінювання результатів впровадження програм/заходів із соціальної відповідальності.
Організація ООН з розвитку (UNDP, Lithuania) в межах Проекту «Прискорюючи КСВ» розробила інструмент оцінки для національних урядів, включаючи уряд Литви, для вимірювання і моніторингу прогресу з КСВ і оцінки реальних конкурентноздатних практик у регіоні. Незважаючи на певні недоліки запропонованої системи оцінки ступеня розвитку країни в аспекті корпоративної соціальної відповідальності, можна вважати, що перший крок до узагальнення різноманітних індикаторів на рівні країни та корпоративному рівні було зроблено, і запропоновані індикатори можуть виступати своєрідним бенчмаркінгом, коли кожна країна зможе порівняти себе з іншими та визначити своє місце на глобальній карті світу. З часом, як зазначили самі дослідники проекту, виконаного за підтримки UNDP Литви, база індикаторів може і має бути розширена.
У бізнес-середовищі використовуються й інші індикатори. Незважаючи на те, що це тема є відносно новою, вже деякі поважні асоціації випустили свої керівництва з оцінки впливу. Наприклад, Всесвітня бізнес-рада зі сталого розвитку за підтримки Міжнародної фінансової корпорації підготувала публікацію «Вимірювання впливу на суспільство», Бостонський коледж корпоративного громадянства невдовзі видасть публікацію «Рамкова стратегія вимірювання впливу» (за підтримки компаній), яка містить оцінку впливу ініціатив бізнесу на залучення громад. Дослідники Бостонського коледжу корпоративного громадянства розробили покрокову оцінку впливу для оцінки прибутку на інвестиції (ROI) своїх ініціатив.
Вимірювання - це постійний процес для оцінки стратегій залучення громад, активностей і програм та їх впливу на компанію і залучену громаду. Одним із головних питань оцінки КСВ є внесок компаній у розвиток та підтримку громад, оскільки це зовнішня інвестиція, яка іноді потребує додаткових критеріїв оцінки. Ще одна ініціатива відома в бізнес-середовищі з оцінки впливу стосується розвитку громад і називається ініціатива Лондонської групи бенчмаркінгу (порівняльного аналізу). Більш ніж 100 компаній користуються цією моделлю.
Якщо компанія планує вийти на міжнародні ринки, в тому числі ІРО, або є міжнародною, то ознайомлення з критеріями міжнародних індексів і включення їх до системи оцінки результатів корпоративної соціальної відповідальності компанії допоможе орієнтуватися на кращі практики компаній у сфері КСВ: Індекс сталого розвитку Доу-Джонса, Індекс британської організації «Бізнесу суспільстві». Згідно з останнім, організація оцінює себе в чотирьох сферах соціальної відповідальності:
корпоративна стратегія (10 %);
інтеграція (23 %);
сфери управління (28 %): громада, навколишнє середовище, ринок, робоче місце;
сфери оцінки і впливу:
екологічна: зміна клімату (обов'язково), управління відходами (обов'язково), біорозмаїття, поїздки на роботу і бізнес-поїздки, оцінка впливу в самостійно обраних галузях;
соціальна: корпоративне здоров'я і залучення до інвестицій, розвиток співробітників, рівність і різноманіття, інвестиції в громаду, оцінка впливу в самостійно обраних галузях.
Ще один метод вимірювання результативності КСВ - це використання системи показників із КСВ, яка призначена для визначення якісних та кількісних показників. Збалансована система показників була розроблена Робертом Капланом і Девізом Нортоном з Гарвардської бізнес-школи на початку 90-их років, із виділенням 4 ключових універсальних показників успішності бізнесу: фінансова перспектива, внутрішній бізнес, інновації і навчання, перспектива появи клієнтів. На основі цієї системи кожний департамент і бізнес-одиниця розробляють свої власні цілі і заходи задля здійснення внеску у досягнення цих показників, якими можуть бути і КСВ або програми КСВ. Включення показників програми корпоративної соціальної відповідальності в збалансовану систему показників дозволяє компанії ознайомити співробітників із цінностями, ідеями і результатами соціальної відповідальності. Подібна система допомагає департаментам і відділам розробити плани виконання й оцінки ефективності вже для своєї щоденної роботи. До того ж, сам відділ КСВ може з власної ініціативи розробити свою систему збалансованих показників із 4 ключових сфер; це допоможе визначити головні ідеї відділів або департаментів і внесок КСВ у бізнес-стратегію компанії.