3. Корпоративна соціальна відповідальність серед українських підприємств мсб

Сектор МСБ - важливий сегмент української економіки, що перебуває у розвитку і є впливовим фактором соціального та екологічного розвитку українського суспільства. За 16 років незалежності чисельність невеликих підприємств в Україні збільшилася у 7 разів, від 47084 1991 року до 380789 2007 року. Важливо відзначити, що в Україні з 1991 року виділяли лише малі та великі підприємства, і лише 2003 року з ухваленням Госпо­дарського кодексу стали розрізняти ще й середні підприємства.

Україна значно відстає від країн ЄС за кількістю компаній - представників сектора МСБ, що припадають на 1000 осіб населення країни: 2007 року на 10 тисяч осіб наявного насе­лення в Україні припадало по 12 середніх та 70 малих підприємств. Відповідно на 1000 осіб населення країни припадало 8,2 підприємства МСБ, у той час як у країнах Центральної та Східної Європи частка таких підприємств становить близько 40. Існують також значні диспропорції в самій структурі МСБ. У країнах ЄС МСБ створює 40-67% ВВП, тоді як в Україні - 5-7 %.

За оцінками експертів, на сьогодні в Україні КСВ ще не стала складовою частиною загальної бізнес-стратегії, бо КСВ-політик або стандартів тією або іншою мірою дотриму­ються переважно великі корпорації або представництва іноземних компаній, що працю­ють в Україні. У сфері малого та середнього бізнесу практика КСВ майже нерозвинена.

За результатами дослідження «Корпоративна соціальна відповідальність в Україні серед малого та середнього бізнесу», проведеного в рамках Проекту Організації ООН з промислового розвитку, 26,3% малих та середніх компаній, які мають фінан­сову стабільність до 3-х років, розглядає КСВ як діяльність, що пропагує корпоративну справедливість, прозорість і звітність, та впроваджує політики зменшення відкидного (негативного) впливу компанії на соціальне й навколишнє середовище.

Рис. 5.4. Впровадження СВ, регіональний розподіл

У той самий час, 30% компаній, що переживають фінансові труднощі, схиляються до визна­чення, згідно з яким найсуттєвішим є те, що КСВ пропагує корпоративну справедливість, прозорість і звітність. Та коли говорити про МСП різного сектору, то, незважаючи на своє фінансове становище, вони визначають КСВ як «спосіб, що ним компанія управляє своїми економічними, соціальними й екологічними зв'язками та взаємодіє з її зацікавленими особами».

Рис. 5.5. Розуміння терміна «Соціальна відповідальність»

Основною причиною, що, за результатами опитування, стримує розвиток соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу в Україні, є дефіцит коштів. Ця причина тісно пов'язана з проблемами законодавчої неврегульованості та нестачі зако­нодавчого заохочення до відповідальної діяльності підприємств МСБ. Закономірно, що для компаній менших розмірів актуальнішими для запровадження КСВ є також пробле­ми браку людських ресурсів. Представники підприємств з кількістю працівників понад 50 чоловік гостріше за інших відчувають проблему дефіциту потрібних знань, тимчасом як підприємства розміром 10-50 осіб свідчать про брак технологій для запровадження КСВ.

Критичним для запровадження КСВ на підприємствах МСБ є розуміння підприємствами важливості відповідних заходів та активностей. Респонденти дослідження се­ред представників МСБ оцінювали 47 видів діяльності компаній за шкалою від 1 до 6 балів, де 1 - дуже важливі, а 6 - зовсім неважливі. Було засвідчено провідну роль таких питань КСВ як робоча атмосфера, якість продукту, задоволеність працівників, сертифікація та оцінка діяльності працівників. Аналізуючи в цілому результати оцінювання експерта­ми заходів КСВ, варто зауважити, що лише 11 серед запропонованих 47 позицій дістало визнання на рівні нижчому за середній:

практики в рамках національного кримінального законодавства (3.1);

взаємодія зі школами та університетами (3.1);

затверджені процедури прибирання (3.1);

проведення соціальної експертизи (3.2);

тендерно збалансоване робоче середовище (3.3);

свобода об'єднань (3.3);

благодійні внески (3.4).

Експерти малого та середнього бізнесу оцінюють наступні практики як найменш важливі для КСВ компанії: укладання колективного договору (3.4), нефінансова звітність (3.5), невикористання праці дітей (3.6), існування профспілки (4.0).

У порівнянні із більшими підприємствами, мікропідприємства (до 10 працівників) краще зорієнтовані на зовнішні КСВ-практики і найгостріше відчувають потребу в розв'язанні таких питань як: задоволення покупців, подолання корупції, виконання пода­ткових зобов'язань. Менш привабливими для них з погляду КСВ є існування профспілки, нефінансова звітність, благодійні внески та свобода об'єднань.

На підприємствах з кількістю працівників від 10 до 50 осіб, найбільше занепокоєні питаннями сертифікації, якості продукту, задоволеності покупців, які можна розв'язати, формуючи належну робочу атмосферу та заробітну плату, а також - створивши належні умови для здоров'я й безпеки, поліпшивши задоволеність працівників, умов праці для працівників, робочу атмосферу, дотримуючись національного законодавства у сфері охорони праці та навколишнього середовища.

Оцінювання результатів від запровадження КСВ (за 22 напрямками) виявило високий рівень сподівань серед респондентів щодо позитивної віддачі від впровадження заходів КСВ. Найбільших переваг від КСВ на підприємствах очікують за показниками: поліпшення репутації, підвищення рівня інформованості про бренд, налагодження стосунків із вла­дою. Визнаним є також позитивний вплив КСВ на підвищення якості продуктів, конку­рентних переваг, інновацій, продуктивності, продажів, прибутків та інших показників економічного розвитку підприємства - таблиця 5.4.

Таблиця 5.4.

Оцінка позитивного впливу КСВ на показники діяльності підприємств МСБ.

Показники діяльності підприємств	Позитивний вплив КСВ, % опитаних
1. Репутація фірми	93.6
2. Рівень інформованості про бренд	86.2
3. Стосунки з владою	85.5
4. Якість	85.3
5. Конкурентоспроможність	83.3
6. Інновації	83.0
7. Доступність ЗМІ	82.8
8. Задоволеність покупців	81.7
9. Продуктивність	80.4
10. Продажі	80.2
11. Стосунки з інвесторами	78.9
12. Прибутки	77.7
13. Доступ до ринку	71.3
14. Доля на ринку	68.4
15. Експорт	68.1
16. Керування ризиками	67.8
17. Плинність робочої сили	64.9
18. Надання кредитів	63.1
19. Рівень прогулів	55.2
20. Додаткова вартість, що припадає на кожного співробітника	51.6
21. Експлуатаційні видатки	51.2
22. Калькуляція цін	41.5

Відповіді експертів МСБ щодо оцінювання потенційних вигод від запровадження КСВ стосуються чотирьох основних сфер діяльності підприємств: трудові практики, практи­ки ведення бізнесу, питання споживачів та соціальний розвиток. За оцінками експертів МСБ, найсподіванішими є вигоди від запровадження КСВ, які стосуються трудових практик. Це, зокрема: поліпшення дисципліни, зменшення плинності кадрів, поліпшення умов праці, мотивація працівників, підвищення продуктивності праці, підвищення відповідальності працівників, надання працівникам соціальних пакетів, підвищення гарантій для співробітників.

Великі сподівання опитані покладають на вигоди від КСВ, пов'язані з удосконаленням практик чесного ведення бізнесу, а саме: ділову етику, підвищення іміджу, рекламу бренда, підтримку з боку іноземних інвесторів, вихід на нові ринки, репутацію, зменшення витрат, доступ до ЗМІ та владних структур, розширення зв'язків з міжнародними компаніями, підвищення конкурентоспроможності, фінансові вигоди в майбутньому, захист від адміністративного притиску, підвищення рівня довіри з боку інвесторів.

Рис. 5.6. Чинники, що спонукають компанії до здійснення СВ заходів.

Експерти МСБ переконані, що запровадження КСВ сприятиме підвищенню якості продукції, задоволенню покупців та принесе вигоди підприємствам у питаннях лояльності споживачів. На підприємствах МСБ сподіваються, що запровадження КСВ сприя­тиме покращенню добробуту, взаємин з громадою, ростові довір'я з боку місцевої влади, збільшенню фондів на просування соціальних проектів та сприятиме соціальному розвиткові в цілому. Троє експертів висловило думку про те, що запровадження КСВ не має ніяких вигод.

Рис. 5.7. Які з наступних заходів СВ здійснює ваша компанія

Якщо говорити про практики КСВ, то найпопулярнішими на підприємствах є заходи, що стосуються трудових практик, екологічних питань, практик чесного ведення бізнесу та розвитку громади. Найбільше заходів КСВ є у сфері трудових практик, таких як: заходи для забезпечення безпечних умов праці, належні умови праці, можливість навчання для працівників, створення навчального центру на базі підприємства, система заохочень для найкращих працівників, медичне обслуговування працівників, створення нових робочих місць, мотиваційні програми, спортивні заходи й турніри для працівників та керівництва, організація сімейного відпочинку.

Підприємства Донецької області частіше, ніж підприємства інших регіонів, застосовують такі форми отримання інформації про думку працівників, як профспілки, регулярне анонімне опитування працівників і менеджмент компаній. Чутки, як спосіб отримання інформації, більш характерний для підприємств Одеської та Київської областей. У Дніпропетровській області більше підприємств, ніж підприємств, розташованих в інших областях, використовують централізовану систему ухвалення рішень, за якою вони не обговорюються. Висловлення власної думки працівниками притаманно більше компаніям Київської, Харківської та Донецької областей.

Рис. 5.8. Соціально відповідальні заходи компаній (права людини та трудові практики)

Частиною корпоративних політик на підприємствах стали заходи вдосконалення прак­тик чесного ведення бізнесу, серед яких: повага до ділових партнерів, антикорупційна політика, запровадження «Кодексу етики», поліпшення якості обслуговування.

Експерти повідомляють також про запровадження на підприємствах практик, спрямова­них на розвиток громади, а саме: благодійність, підтримка громадських ініціатив, допо­мога дитячим будинкам та інтернатам, забезпечення мешканців села товарами за заниженою ціною.

Практично всі підприємства Донецької області надають різноманітні види допомоги місцевій громаді, найменш активні у наданні такої допомоги підприємства Львівської та Київської областей. Існують розбіжності й у формах надання допомоги залежно від регіону розміщення підприємства. Так, фінансову допомогу місцевій владі переважно надають підприємства Харківської та Донецької областей, мають програми створення робочих місць — компанії Донецької області, створюють робочі місця для інвалідів — підприємства Донецької та Одеської областей, сприяють екологічним проектам — компанії Донецької області, виступають спонсорами спортивних і культурних заходів — підприємства Дніпропетровської області, благоустроєм території регіону розташування підприємства займається переважна більшість компаній Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей.

Рис. 5.9. Як саме ваша компанія допомагає розвитку регіонів (громад)

Поширення набувають також практики КСВ з екологічного розвитку:

запровадження екологічних технологій;

практика спільного впорядкування території навколо фірми;

дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

Регіональний розподіл продемонстрував вищу активність підприємств Донецької області у здійсненні різноманітних заходів з екологічної відповідальності: вони впроваджують енергозберігаючі технології, реалізують програми з утилізації відходів та заходи щодо захисту водних / лісових / земельних та інших природних ресурсів. Нійбільша кількість підприємств, які впроваджують програми «зеленого офісу», розташована у Дніпропетровській області.

Рис. 5.10. В яких напрямках ваша компанія здійснює екологічно відповідальні заходи?

Одним із ключових елементів соціальної відповідальності є ставлення до споживачів. Результати дослідження засвідчили, що протягом останніх років майже половина (45 %) українських компаній питанням відносин із споживачами приділяла достатню увагу. Проте майже кожна четверта компанія (23 % у 2009-му) ніколи не розглядала питання соціальної відповідальності у відносинах з клієнтами. Переважно це підприємства, які зазначили, що вони не впроваджують соціальну відповідальність у свою діяльність (2009-му - 60,6 %). Тільки незначна кількість підприємств, які задекларували впровадження соціальної відповідальності (2009-му - 6,2 %), ніколи не розглядали питання соціальної відповідальності у відносинах з клієнтами.

Рис. 5.11. Ставлення до споживачів

Найчастіше піклуються про якість товару в Дніпропетровській та Донецькій областях, впроваджують тренінги для персоналу в Дніпропетровській та Одеській областях, надають чесну інформацію та рекламу — підприємства Донецької області.

Вартим уваги є міркування частини опитаних про те, що частиною КСВ є також регулярні пожертви (42,4%) та невеликі подарунки для чиновників, що опікуються компанією (19,4%). Хоча питання покращення якості продуктів і обслуговування, належного маркування та зберігання продукції безпосередньо не пов'язані з корупційною діяльністю, підприємці одностайно заявляють, що дотримання цих правил зменшує приводи до корупційної поведінки з боку представників дозвільних та контролюючих структур.

Спонукальні заохочувальні схеми запровадження КСВ

Респонденти дослідження були переконані, що стимулом до запровадження КСВ є державне фінансове заохочення такої діяльності та безоплатне консультування з пи­тань КСВ.

Серед таких стимулів слід виділити:

державні фінансові стимули (70,0)

безкоштовне консультування (40,0)

зв’язки з великими компаніями (35,0)

кредити/гранти (25,0)

участь у виставках (за рахунок інших спонсорів) (21,0)

більш легка участь у бізнес-мережах (19,0)

система нагородження (19,0)

інші.

Важливими, щоб стимулювати запровадження заходів КСВ, є також: визнання громадою компанії як відповідальної, бажання членів колективу, потре­би бізнес-партнерів, доступ до міжнародного фонду підтримки соціальної сфери в регіоні, доступ до пільгових кредитів.

Рис. 5.12. Що або хто може стимулювати соціальну відповідальність вашого бізнесу?

Підвищення рівня довіри і лояльності споживачів та громади загалом є стимулом для майже втричі більшої частини підприємств Донецької області, ніж загалом за вибіркою. Для більшої частини підприємств Львівської та Харківської областей основним стимулом може стати зменшення адміністративного тиску місцевих органів влади, для компаній Київської області - висвітлення практики соціальної відповідальності в ЗМІ, пропозиції місцевої влади бізнесу щодо програм соціального розвитку регіону та наявність банку соціальних програм або банку інформації в регіоні.

Позитивні приклади впровадження програм/заходів із соціальної відповідальності можуть стати основним стимулом для половини підприємств Дніпропетровської та Київської областей.

Недостатньо запитуваними є КСВ-заходи з боку покупців підприємств МСБ в Україні та низький рівень ознайомлення покупців з КСВ-практиками. У кращому разі, покупці можуть бути поінформовані про охорону праці та безпеку роботи, сертифікацію продукції, умови зберігання лікарських засобів, рівень освіти працівників, «Кодекс етики».

Співпраця підприємств МСБ з великими українськими та міжнародними компаніями може бути потужним стимулом до запровадження соціальної відповідальності.

Водночас, дотримання сучасних стандартів соціально відповідального підприємництва, що панують у світі, є вагомим чинником налагоджувати співпрацю підприємств МСБ з великим бізнесом.