4. Вітчизняний досвід становлення ксв.

Розвиток корпоративної соціальної відповідальності в Україні можна розділити на чотири етапи, розпочинаючи з 2005 року. Незважаючи на те, що концепція КСВ в Україні розпо­чала поширюватися у XXI столітті, її розвиток відбувається досить динамічно.

Початком розвитку руху корпоративної соціальної відповідальності в Україні мож­на вважати грудень 2005року, коли був проведений Форум «Корпоративна соціальна відповідальність і Глобальний Договір» за участю представників українського уря­ду, бізнес-спільноти, Організації Об'єднаних Націй, міжнародних та місцевих не­урядових організацій, засобів масової інформації та університетів. Метою Форуму був розвиток діалогу між різними групами заінтересованих сторін з корпоративної соціальної відповідальності та мобілізація основної групи компаній щодо можливості підписання Глобального договору (ГД). Підписання стало можливим під час запуску ініціативи «Гло­бальний договір» в Україні 25 квітня 2006 року. Першими підписантами стали 34 провідні українські та міжнародні компанії, асоціації та організації громадянського суспільства, се­ред яких були «Кока-Кола Беверіджиз Україна ЛТД», СКМ, «Тетра Пак Україна», «ТНК- ВР Україна» та інші. В кінці 2005 року був створений Форум соціально відповідального бізнесу (СВБ) вУкраїні і розроблено Меморандум про СВБ, підписавши який українські компанїї-лідери об'єднали свої зусилля з розвитку КСВ. Варто зазначити, що ця ініціатива була розпочата українською РR-Лігою, що підкреслює тісний зв'язок між відділами РR та КСВ на першому етапі розвитку КСВ.

Другий етап розвитку (2007 рік)характеризується підвищенням обізнаності з КСВ в Україні і першими зусиллями компаній переосмислити і втілити стратегічні засади в пи­таннях розвитку КСВ. Різні заінтересовані сторони розпочинають проводити круглі сто­ли з питань КСВ, серед яких потрібно відмітити два великі заходи, що відкрили кордони для участі іноземної експертної спільноти. Діловий журнал «Експерт» організував першу міжнародну конференцію з КСВ в квітні 2007 року, а Глобальний договір спільно з МТС та журналом «Експерт» провели перший Медіа Саміт з КСВ. 1 листопада 2007 року Україна приєдналася до міжнародної групи з розробки нового міжнародного стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000 і було обрано шість національних експертів від різних груп заінтересованих сторін.

2008 рік відкрив новий - третій, найбільш плідний етап розвитку КСВ, в рамках якого були підготовлені та представлені соціальні звіти компаній, два з яких були розроблені за стандартами ГІЗ: соціальний звіт банку «Надра» і компанії «ДТЕК». Мережа Глобального Договору була інституалізована і визнана ГД ООН найбільш динамічною мережею ГД у Східній Європі. Була створена Рада Глобально­го Договору, до якої обрали представників: українських і міжнародних компаній, неуря­дових організацій, федерацій роботодавців, профспілок. Був зроблений перший акцент на проблемі зміни клімату - мережею Глобального Договору розпочато кампанія «Go Green », яку підписали топ-менеджери 23 провідних компаній в Україні і екологічних НУО. Діловий журнал «Контракти» і його рейтингова агенція «Гвардія» склали перший рей­тинг найбільш соціально відповідальних компаній. Українська компанія СКМ стала «золо­тим спонсором» міжнародної конференції з корпоративної соціальної відповідальності в Східній Європі.

Іншою ознакою цього етапу є раціональний підхід до корпоративної соціальної відповідаль­ності та розуміння різниці між КСВ як стратегією ведення бізнесу і благодійністю. Відбувається відділення особистих фондів акціонерів від компаній, акціонерами яких вони є, - наприклад благодійний фонд «Розвиток України» був відділений від компанії СКМ і став особистим фондом Ріната Ахметова, акціонера компанії СКМ. Центр роз­витку КСВ за підтримки Фонду «Східна Європа», компаній СКМ, Фокстрот, ВОЛЯ і РУСАЛ вперше проводить дослідження щодо розуміння КСВ і обізнаності з ISO 26000 серед різних заінтересованих сторін, а також КСВ поширюється в регіони - Центр проводить круглі столи й тренінги з КСВ в 10 регіонах України.

2009- 2010 роки як четвертий етапрозвитку КСВ в Україні має ознаки повільного роз­витку і сконцентрованої уваги на екоменеджменті й інших практиках із збереження навко­лишнього середовища. ГД проводить перший український бізнес-саміт на вищому рівні з питань зміни клімату, де було представлено перші результати дослідження щодо зміни клімату. Іншою ознакою цього етапу є набуття сталості розвитку КСВ, через залучення вищих навчальних закладів до КСВ. Був виданий перший посібник з КСВ. Центр розвитку КСВ створив мережу «КСВ в освіті», до якої увійшли 22 університети. Проведено першу виставку соціальних і екологічних проектів компаній в Україні, започаткований Національний Конкурс бізнес-кейсів з КСВ, за унікальним фор­матом, підготовленим Центром Розвиток КСВ за підтримки компаній Ернст енд Янг, САН ІнБев Україна і МТС-Україна.

Проблема розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні як ніколи актуальна. Специфіка становлення української державності, переходу до ринкової економіки та первісне накопичення капіталу стали наслідком формування негативного іміджу вітчизнянного бізнесу. Однак, культура соціально відповідального бізнесу в Україні поступово розвивається. Наразі проходять численні конференції на дану тему, робляться спроби практичної реалізації задумаючих ідей і програм, засновуються бізнес-премії, що заохочують українські компанії вести свою діяльність з максимальним урахуванням інтересів своїх співробітників і суспільства в цілому.

«Центром розвитку корпоративної соціальної відповідальності два роки поспіль проводиться всеукраїнський конкурс бізнес-кейсів з корпоративної соціальної відповідальності. Завдання цього конкурсу полягає в тому, щоби дати зрозуміти бізнесу, що бути соціально-відповідальним є престижно. Мета цього конкурсу полягає у відборі та створенні бази даних кращих практик компаній з КСВ, залученні академічної середи до співпраці з приватним сектором в питаннях розробки концепції соціальної відповідальності, просуванні іміджу українських компаній і їхніх КСВ-проектів в Україні та за кордоном, отримання консультацій експертів відносно ефективності дій компанії в сфері КСВ. Специфіка такого конкурсу полягає в тому, що бізнес-кейси оцінюються міжнародними експертами та викладачами бізнес-шкіл близько 10 країн Західної Європи та США. Такий конкурс є додатковим каналом інформування та залучення нових партнерів, допомагає ознайомитись з реальними практиками КСВ, які вже діють в Україні, привернути увагу виробників і професійних споживачів, адже націлений на розвиток і підтримку бізнесу. На цьому конкурсі мобільний оператор Life:) презентував свою програму «Стрибок в життя», що передбачає 5 місячне навчання та стажування для студентів старших курсів (з можливістю запрошені на постійну роботу в компанії), які бажають побудувати власну кар’єру в сфері телекомунікацій, IT, маркетингу, фінансів чи економіки.

Мобільний оператор «Київстар» 5 років поспіль реалізує програму «Мобільна культура», яка націлена на формування основних правил етичного спілкування по мобільному телефону. Програма реалізується за трьома напрямками - «Мобільна культура в громадських місцях», «Мобільна культура в школах» та «Мобільна культура за кермом», а також супроводжується низкою соціальних роліків, соціологічними дослідженнями, проведенням відкритих уроків для школярів за участю відомих людей України. Програма реалізується спільно з Міністерством освіти і науки України і авіаперевізником «Аеросвіт».

«ОТП Банк» проводить активну діяльність в сфері трудових відносин. В фокусі компанії – збільшення рівня мотивації співробітників банку, компетентність працівників, налагодження комунікацій з клієнтом та висока якість послуг, що надаються. Підготовка персоналу здійснюється спеціальними компетентними тренерами Банку. Серед іншого значна увага акцентується на вдосконаленні знань працівників з англійської мови. Подібні освітні програми сприяють професійному зростанню спеціалістів, формуванню корпоративної етики і культури в межах компанії, що безпосередньо впливає на продуктивність праці та кінцевий результат.

Металургічний комбінат «Азовсталь», лідер виробництва та одне з найбільших металургійних підприємств України, з 2006 року реалізує проект «Школа-вуз-комбінат», який націлений на підготовку майбутніх спеціалістів для комбінату. В співпраці з декількома школами Маріуполя створюються спеціальні додаткові класи технічного напрямку. Успішні випускники шкіл продовжують навчання в Приазовському державному технічному університеті за рахунок підприємства. Крім цього «Азовсталь» надає можливість студентам пройти професійно-практичну підготовку, виробничу практику на період літніх канікул. Така програма відкриває можливості професійної підготовки та працевлаштування молоді, готує молодих фахівців для комбінату, які вже безпосередньо орієнтовані на виробництво та мають невеликий досвід роботи, налагоджує взаємодію між сферою освіти і ринком праці.

Відчуваючи всю повноту відповідальності перед населенням та світовою спільноту за екологічну ситуацію, холдингова вугледобувна компанія «Краснодонвугілля», до складу якої входять найбільші шахти з добування коксу та вугілля, з 2005 року реалізує проект «Метан: вчора ворог – сьогодні партнер». Проект передбачає зменшення  викидів метану в атмосферу і отримання прибутку завдяки економії ресурсів для опалення. Таким чином, «Краснодонвугілля» започаткувало програму утилізації метану, знижуючи тим самим викиди в атмосферу, підвищило рівень промислової безпеки на підприємствах компанії, скоротило викиди парникових газів. Це значною мірою підсилило позиції компанії на світовому ринку, оскільки проблема зміну клімату і впливу на довкілля перебуває в центрі уваги міжнародної спільноти, а компанії, що впроваджують конкретні заходи задля вирішення екологічних труднощів, залучаються підтримкою в світі

Медіа-компанія «Едіпресс Україна» запровадила соціально орієнтовану програму «Дорога до успіху», яка спрямована на підтримку дітей-сиріт. Програма передбачає постійну індивідуальну роботу психологів з дітьми, використання активних методів навчання для розвитку комунікативних навиків, виявлення професійних здібностей та вподобань, формування установок здорового способу життя, планування та мотивації. Така програма дозволяє встановити партнерські відносини між представники медіа, державою та бізнесом.

Як свідчать дослідження, вагомим перепоном на шляху розвитку КСВ в Україні є недостатність інформації щодо позитивних практик впровадження програм соціальної відповідальності або обмежуються практикою благодійсності. Однак, не варто забувати те, що вагомим аспектом КСВ є відкритість діяльності компанії та систему звітності економічної, соціальної та природоохоронної діяльності.

Проте як свідчить і міжнародний, і вітчизняний досвід, співпраця з навчальними закладами, засобами масової інформації, громадськими організаціями є вагомим механізмом впровадження довгострокової стікойсті компанії. Соціальна політика українських підприємств носить безсистемний характер, а стандартів КСВ намагаються дотримуватись тільки великі корпорації та представництва іноземних компаній, що працюють в Україні. Звичайно, підприємству важко реалізовувати проекти КСВ за відсутності стійкого позиціонування на ринку та прибутковості. Однак, за умови негативного впливу діяльності компанії на оточуюче середовище чи здоров’я громадян, КСО дозволяє створити позитивний імідж всупереч негативним наслідкам.