2. Стандарти підготовки нефінансового звіту

Вільний звіт про соціальні або екологічні проекти є найлегшим звітом, який готує компанія. Створюється він за власною структурою компанії за відсутності жодних вимог. В основному це перелік тих або інших проектів компанії, який не проходить аудит.

Звіт із прогресу щодо виконання принципів Глобального договору ООН готує лише компанія - член Глобального договору ООН раз на рік. Він має містити таку інформацію: вступне слово керівника компанії, в якому обов'язково повинна бути зафіксована підтримка принципів ГД і демонстрація того, як компанія виконує принципи ГД ООН у чотирьох сферах: права людини, трудові відносини, захист навколишнього середовища та боротьба з корупцією. Якщо компанія є міжнародною, а членами ГД є і міжнародний офіс компанії, і її відділення у різних країнах, то достатньо одного звіту компанії, але з включен­ням в нього даних за різними офісами (наприклад, так робить компанія МТС, Еріксон).

Ще однією особливістю підготовки звіту є розкриття планів на майбутнє, чого поки що не виконують усі компанії України. Цей звіт також не проходить аудит, але Глобальний договір ООН для стимулювання обирає «визначні» звіти компаній різних країн у рамках Програми визначних звітів. Цікаво, що звіт компанії ДТЕК у 2009 році був виз­наний саме таким.

У жовтні 2010 року Програму визначних звітів із прогресу було замінено Прогресивною програмою, мета якої - створити вищі стандарти для показників корпоративного сталого розвитку і звітності та надати визнання компаніям, які у своїх звітах із прогресу демон­струють реалізацію найкращих практик. Щоб номінуватися в цю програму, компанії ма­ють продемонструвати, що у своїх звітах застосували 24 критерії, які охоплюють 6 сфер.

Критерії звітів для відповідності Прогресивній программі ГД ООН (Повідомлення про досягнутий прогрес (ПДП)

1. ПДП описує обговорення на рівні керівництва стратегічних аспектів втілення принципів ГД ООН.

2. ПДП описує процеси прийняття рішень та управління задля сталого розвитку компанії.

3. ПДП описує заходи, вжиті для забезпечення більш широких цілей та питань ООН.

4. ПДП описує втілення принципів ГД у ланцюзі постачання.

5. ПДП описує процеси та результати залучення заінтересованих сторін.

6. ПДП надає інформацію щодо компанії, характеру й контексту діяльності.

7. ПДП включає кращі практики прозорості й розкриття інформації.

8. ПДП незалежно підтверджується надійною третьою стороною.

9-12. ПДП описує зобов’язання, порядок і принципи щодо кожного з 4 питань (права людини, трудові відносини, охорона довкілля та боротьба з корупцією).

13-16. ПДП описує процедури або діяльність у кожному з 4 питань (права людини, трудові відносини, охорона довкілля та боротьба з корупцією).

17-20. ПДП описує механізм контролю й оцінки в кожному з 4 питань (права людини, трудові відносини, охорона довкілля та боротьба з корупцією).

21-24. ПДП включає показники результативності ГІЗ (Глобальної ініціативи зі звітності) у кожному з 4 питань (права людини, трудові відносини, охорона довкілля та боротьба з корупцією).

Глобальна ініціатива зі звітності (GRI) - добровільна міжнародна мережа, яка базується на співробітництві компаній, організацій роботодавців, інвесторів, аудиторів, громадських організацій та інших заінтересованих сторін; створена задля просування застосування компаніями нефінансової звітності на основі потрійного критерію економічних, екологічних і соціальних показників.

Стандарти звітності, розроблені цією організацією, набувають популярності особливо в бізнес-колах, оскільки, маючи верифікований звіт, складений за стандартом GRI, компанії фактично не потрібно додатково доводити свою відданість соціальній відповідальності. Звіт за стандартом GRI є найскладнішим, оскільки має чіткі індикатори, які компанія по­винна вказати в ньому. За кількістю наявних індикаторів у звіті компанія одержує рейтинг А, В, С. Якщо компанія проходить аудит, то одержує рейтинг А+, В+, С+.

У травні 2010 року в Амстердамі відбулася конференція GRI зі сталого розвитку та прозорості, яка пройшла під гаслом: «Переосмислити. Перебудувати. Відзвітувати» - і зібрала понад 1200 учасників зі 77 країн світу. В рамках конференції були визначені й нові цілі GRI на 2015 і 2020 роки. Організація GRI внесла три пропозиції:

- До 2015 року всі великі та середні підприємства повинні оприлюднювати звіти зі сталого розвитку.

- Об'єднати нефінансову та фінансову звітність до 2020 року і створити спеціальну робочу групу для розробки інтегрованої звітності.

- Винесення на обговорення потребу в GRI G4 (новій версії Посібника зі звітності GRI).

На конференції були представлені зміни до Посібника зі звітності GRI G3 щодо тендер­них питань, прав людини тощо. Пропозиції G 3.1 мають зробити діючі принципи більш актуальними, прозорими та конкретними. Для підвищення якості звітності в корпора­тивному секторі ГД та GRI підписали меморандум, згідно з яким GRI розроблятиме но­вий посібник зі звітності відповідно до 10 принципів Глобального договору, водночас ГД рекомендуватиме Керівні принципи GRI більш ніж 5800 організаціям своєї мережі. Також екологічна програма ООН, Бізнес-школа Стеленбошського університету та GRI представили результати дослідження щодо добровільного та обов'язкового підходів до подання звітності зі сталого розвитку - «Батіг і пряник - сприяння прозорості та сталості». Загалом було проаналізовано досвід 30 країн і вияв­лено 130 різноманітних законодавчих актів. Одержані результати вказують на суттєву еволюцію нормативно-правового регулювання у всіх частинах світу - уряди відіграють все більшу роль у нефінансовій звітності для забезпечення мінімального рівня розкриття інформації та запобігання ризикам.

Цікаво, що в рамках Конференції було презентовано спеціальну розробку зі звітності для громадських організацій, створення якої зумовлене потребою поширити практику звітності серед громадських організацій і розкриття інформації про ефективність реалізації програм, раціональний розподіл ресурсів, етичний збір коштів тощо. Участь у розробці взяло понад 160 експертів. Нагородження GRI найкращих звітів продемонструвало, що якщо раніше найбільше компаній-учасників було з Європи, то у 2010 році спостерігається значне зростання інтересу до нефінансової звітності серед компаній Бразилії, Індії, США, Китаю, Аргентини. Цікаво, що переможцями в усіх шістьох номінаціях стали бразильські компанії.

Звіт за стандартом АА 1000 базується на діалозі зі стейкхолдерами, може бути верифікований. Верифікація звіту - це підтвердження наданої інформації незалежною стороною.

В Україні, якщо порівняти з 2005 роком, суттєво не змінилася ситуація з підготовкою нефінансової звітності. За результатами дослідження в Україні майже кожне п'яте підприємство готує нефінансовий звіт як самостійний документ або як частину загального звіту компанії. У 2005 році 25,9% компаній готували нефінансовий звіт. Важ­ливо звернути увагу на те, що розуміють респонденти, говорячи про нефінансовий або соціальний звіт. Можна зробити припущення, що для респондентів нефінансовим звітом є не лише окремий звіт і частина загального звіту компанії, а й узагальнення соціальних або екологічних проектів компаній.

Лідерами в підготовці нефінансових звітів, за відповідями респондентів, є великі компанії та підприємства державної форми власності. За галузевим розподілом лідерами в підготовці соціальних звітів є підприємства будівництва, зв'язку та компанії, які нада­ють юридичні, консалтингові послуги, належать до сфери ресторанного, готельного бізнесу, туризму, ЗМІ. У регіональному розрізі найбільша частка компаній, які готують нефінансові віти, зосереджена в Київській та Дніпропетровській областях.

Таблиця 7.1.

Розподіл відповідей на запитання «Чи робила Ваша компанія соціальний (нефінансовий) звіт протягом останніх 5 років?»

	Так	Ні
Компанія готує та оприлюднює окремий звіт	7,6	92,4
Соціальний звіт став частиною регулярного звіту компанії	11,8	88,2

Щодо нових тенденцій звітності, в тому числі й інтегрованого звіту, то українські компанії ще не готові до цього. Якщо порахувати, то в Україні є близько 60 звітів зі сталого роз­витку, водночас лише чотири компанії готують їх за стандартами Глобальної ініціативи звітності (GRI). Це надзвичайно мало. В Росії понад 60 звітів складають за стандартами GRI. Утім потрібно розуміти, що GRI до сьогодні виступав як складний, але комплексний стандарт.

Представник компанії «Оболонь» О. Яцюк підтверджує: «Ми одразу вибрали GRI , тому що це - максимальний стандарт».

Водночас інші українські компанії не поспішають долучатися до руху таких компаній, як ДТЕК, «Метінвест», СКМ, «Оболонь», що включають індикатори GRI у свої нефінансові звіти. Серед причин можна назвати кілька факторів:

1. Концепція нефінансової звітності є важкою для розуміння компаній в Україні, оскільки існують складнощі, пов'язані з розумінням ними самого терміна «корпо­ративна соціальна відповідальність» - зазвичай компанії вважають це добровільним зобов'язанням, про що вони не повинні звітувати.

2. Несистемний і нестратегічний підхід до КСВ, який ще існує в компаніях.

3. Існує думка, що нефінансова звітність потребує ресурсів, а їх не так багато в компаній.

Нефінансовий звіт українські компанії ще не сприймають як зобов'язання і як інструмент прозорості та підзвітності, що впливає на саму компанію. Хоча підготовлені нефінансові звіти допомогли таким компаніям, як ДТЕК, «Оболонь», знайти нових партнерів та інвесторів. Сьогодні, у післякризовому світі, потенційні інвестори шукають двох речей - повної відкритості й етичної поведінки. І це може довести лише (!) нефінансовий звіт. Світові тенденції говорять про одне: країни йдуть до обов'язкової звітності.