Марк Те­ре­н­цій Ва­р­он

(116 – 27 р. р. до н. е.)

Рим­сь­кий пись­мен­ник і вче­ний у рі­з­них га­лу­зях знань.

Ос­но­в­ний твір – “Про сіль­сь­ке го­с­по­дар­с­т­во”.

Тра­к­тат Ва­ро­на “Про сіль­сь­ке го­с­по­дар­с­т­во” було видано в 3-х кни­гах, у ньому роз­гля­да­ють­ся про­бле­ми обробітку землі, тва­рин­ни­ц­т­ва та ведення при­са­ди­б­но­го го­с­по­дар­с­т­ва. Ос­но­в­ною га­лу­з­зю сіль­сь­ко­го го­с­по­дар­с­т­ва Ва­рон вва­жає рільництво, але оскі­ль­ки тва­рин­ни­ц­т­во до­сить ті­с­но по­в’я­за­не із зе­м­лею, то він ре­ко­ме­н­дує роз­ви­ва­ти ско­тар­с­т­во, з яко­го “мо­ж­на ви­лу­чи­ти не­ма­лий до­хід”.

Сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ке під­при­єм­с­т­во по­ви­нно розвиватися на на­ту­ра­ль­ній ос­но­ві, за­бе­з­пе­чу­ва­ти се­бе, щоб господар міг не „ку­п­ува­ти то­го, що мо­жуть зро­би­ти свої ж лю­ди і з ма­те­рі­а­лу, який ро­с­те в ма­є­т­ку”. Усі за­со­би, за до­по­мо­гою яких мо­ж­на об­ро­б­ля­ти по­ля, Ва­рон по­ді­ляє на три ви­ди: “зна­ря­д­дя, що роз­мо­в­ля­ють” (ра­би), “зна­ря­д­дя, що ви­да­ють не­розбірливі зву­ки” (во­ли, ро­бо­ча ху­до­ба) і “ні­мі зна­ря­д­дя” (во­зи, гра­б­лі, ко­р­зи­ни і под.).

Теорія дохідності виробництва. Ос­но­в­ним за­со­бом об­ро­б­ки зе­ме­ль­них угідь ав­тор тра­к­та­ту “Про сіль­сь­ке го­с­по­дар­с­т­во” вва­жає пра­цю ра­бів. Однак, зва­жа­ю­чи на те, що умо­ви роз­ви­т­ку Ста­ро­да­в­ньо­го Ри­му до­сить сут­тє­во змі­ни­ли­ся пі­с­ля по­вс­тань ра­бів (наприклад, по­вс­тан­ня під проводом Спа­р­та­ка), Ва­рон, на від­мі­ну від Ка­то­на, про­по­нує ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти більш гну­ч­кі фо­р­ми при­му­су до пра­ці і не за­сто­со­ву­ва­ти ба­тіг, як­що ба­жа­но­го мо­ж­на до­ся­г­ти сло­во­м. Ін­те­н­си­фі­ка­ція пра­ці ра­бів мо­ж­ли­ва, на йо­го ду­м­ку, за ра­ху­нок ви­ко­ри­с­тан­ня ме­то­дів мо­ра­ль­но­го та ма­те­рі­а­ль­но­го сти­му­лю­ван­ня: “Бажання до пра­ці мо­ж­на ви­кликати та­кож більш віль­ним ре­жи­мом, більш ще­д­рою мі­рою їжі та одя­гу, ско­ро­чен­ням ро­бо­ти або до­зво­лом ви­га­ня­ти на па­со­ви­сь­ка де­кі­ль­ка го­лів вла­с­ної ху­до­би”.

Фа­к­тор то­р­гі­в­лі (особливо із мі­с­том), ку­ди мо­ж­на ре­а­лі­зу­ва­ти над­ли­ш­ки, Ва­рон на­зи­ває од­ним із най­більш ва­ж­ли­вих умов при­бу­т­ко­во­го роз­ви­т­ку ма­є­т­ку. Зва­жа­ю­чи на ни­зь­ку про­ду­к­ти­в­ність раб­сь­кої пра­ці, на масштабних сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких ро­бо­тах – збір ви­но­г­ра­ду, жни­ва – кра­ще, на ду­м­ку Ва­ро­на, ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти пра­цю на­й­ма­них робіт­ни­ків. Хо­ча, як він вва­жає, пра­ця ра­бів є ос­но­в­ним еле­ме­н­том іс­ну­ван­ня сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ко­го під­при­єм­с­т­ва, про­те ра­ці­о­на­ль­ний розпо­ді­л опе­ра­цій у го­с­по­дар­с­т­ві по­між ві­ль­ни­ми пра­ців­ни­ка­ми та ра­ба­ми до­по­мо­же під­ви­щи­ти до­хід­ність ма­є­т­ку.

Висновки

1. Економічні погляди Стародавнього Сходу являють собою опи­си кон­крет­но­го до­сві­ду еко­но­мі­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті у межах одного го­с­по­дар­с­т­ві або цілої дер­жа­ви.

2. Для еко­но­мі­ч­ної ду­м­ки античної Греції, відображеної, насамперед, у вченнях Ксе­но­фо­н­та, Пла­то­на й Аристотеля, ха­ра­к­те­р­не до­слі­джен­ня за­ко­но­мі­р­но­с­тей зро­с­тан­ня до­хід­но­с­ті за­мкну­то­го до­ма­ш­ньо­го го­с­по­дар­с­т­ва, про­блем на­ту­ра­ль­но­го об­мі­ну й гро­шей.

3. Еко­но­мі­ч­ні вчення Ста­ро­да­в­ньо­го Ри­му спрямовані, перш за все, на пояснення процесів в аг­ра­р­ній сфері, зокрема, питань ра­ці­о­на­ль­ної ор­га­ні­за­ції ра­бо­вла­с­ни­ць­ких ла­ти­фу­н­дій, організації рабської праці тощо.

Вправи

Вправа 1. Подумайте і дайте відповідь на поставлені питання.

1. Дайте порівняльну характеристику історичних пам’яток Стародавнього Сходу –“Артхашастри” та Кодексу законів царя Хаммурапі.

2. Які відмінності існують у поглядах представників економічних шкіл легістів і моїстів у Стародавньому Китаї?

3. Які елементи моделі „ідеальної держави” Платона були використані подальшими поколіннями вчених?

4. Дайте порівняльну характеристику поглядів Варона й Катона на фактори дохідності аграрних господарств.

5. Проаналізуйте відмінності у трактуванні природи та функцій грошей філософами Стародавньої Греції.

6. У чому проявляється подвійність поглядів Аристотеля на сутність економічних процесів?

7. Чому в історичних документах Стародавнього Сходу присутнє досить негативне ставлення тодішнього суспільства до діяльності лихварів?

8. Чому представники філософської думки Стародавнього Риму розглядали насамперед проблеми функціонування сільськогосподарського виробництва, залишаючи поза увагою, наприклад, ремісництво?

Вправа 2. Серед поданих варіантів відповідей на питання виберіть один.

1. Закони царя Хаммурапі регламентували боргове рабство з метою:

а) поповнення державної скарбниці;

б) припинення розвалу основ натурального господарства;

в) зміцнення економічної влади держави;

г) підтримки конкуренції.

2. Представники економічної думки Стародавнього світу ідеалізували:

а) ринкові відносини;

б) натурально-господарчі відносини;

в) велику торгівлю та лихварські операції;

г) правильними є відповіді в пунктах б, в.

3. Докази представників Стародавнього світу були спрямовані проти:

а) великих торгових і лихварських операцій;

б) рабовласництва;

в) приватної власності;

г) правильна відповідь не названа.

4. Відмітною рисою економічного розвитку країн Стародавнього Сходу від економіки античності можна вважати:

а) наявність натурального господарства;

б) домашній характер рабства;

в) слабкість товарно-грошових відносин;

г) правильна відповідь не названа.

5. Хто є автором роботи «Бесіди і судження»?

а) Платон;

б) Каутілья;

в) Конфуцій;

г) Ксенофонт;

д) Хаммурапі.

6. У моделі «ідеальної держави» Платона приватну власність могли мати:

а) філософи;

б) воїни;

в) ремісники й торговці;

г) правильними є всі перераховані варіанти відповідей;

д) правильними є відповіді в пунктах а, в.

7. Хто є автором трактату «Артхашастра» ?

а) Платон;

б) Каутілья;

в) Конфуцій;

г) Ксенофонт;

д) Хаммурапі.

8. Хто з названих нижче учених трактує гроші як особливий товар, специфічність котрого пов’язана з ненасичуваністю?

а) Конфуцій;

б) Ксенофонт;

в) Платон;

г) Варон.

9. Аристотель відносить до сфери хрематистики:

а) обробіток землі;

б) ремісництво;

в) лихварство й торговельно-посередницькі операції;

г) правильними є відповіді в пунктах а, в.

10. У кодексі законів царя Хаммурапі боргове рабство обмежувалося:

а) чотирма роками;

б) трьома роками;

в) одним роком;

г) правильна відповідь не названа.

11. “Гроші є особливим товаром, який обслуговує обмін і поява якого пов’язана з міновою торгівлею”. Кому з стародавніх мислителів належить таке визначення грошей?

а) Вавилонському царю Хаммурапі;

б) Платону;

в) Аристотелю;

г) Ксенофонту.

12. Основою моделі «ідеальної держави» Платона є:

а) принцип суспільного розподілу праці;

б) принцип природного розподілу праці;

в) принцип рівного розподілу суспільного продукту;

г) принцип розподілу відповідно до часток приватної власності.

13. Хто є автором терміна «ойкономія»?

а) Конфуцій;

б) Ксенофонт;

в) Платон;

г) Варон.

14. Хто є автором роботи «Політика»?

а) Аристотель;

б) Ксенофонт;

в) Платон;

г) Варон.

15. Аристотель стверджував, що діяльність, пов’язана з отриманням прибутку та нагромадженням багатства у формі грошей, це:

а) економіка;

б) хіромантія;

в) хрематистика;

г) лихварство.

16. Аристотель відносить до сфери економіки:

а) обробіток землі;

б) ремісництво;

в) лихварство;

г) правильну відповідь подано у пунктах а,б.

17. Хто такий вілік у теорії Катона?

а) Керуючий латифундією;

б) наглядач із числа рабів, який контролює виконання робіт;

в) вільний працівник;

г) землевласник.

18. Аристотель відносить до сфери хрематистики:

а) обробіток землі;

б) ремісництво;

в) лихварство;

г)правильну відповідь подано у пунктах а,б.

19. У староіндійському трактаті “Артхашастра” прибуток:

а) включався в ціну товару як частина витрат;

б) розглядався як винагорода підприємця;

в) розглядався як результат найманої праці;

г) не розглядався взагалі.

20. Староіндійський трактат “Артхашастра” являє собою:

а) збірник настанов з питань управління державою;

б) збірник настанов з питань чуттєвої любові;

в) збірник релігійних настанов;

г) податковий кодекс.

Вправа 3. Для кожного поняття або цитати з наведених нижче знайдіть прізвище їхнього автора.

1. Ідея “при­ро­д­но­го пра­ва”.

2. Ойкономія.

3. Хрематистика.

4. „Цін­ність – все те, від чо­го мо­ж­на отри­ма­ти ко­ристь. … Зе­м­ля, ві­в­ці, гро­ші не є цін­ніс­тю для тих, хто не вміє ни­ми ко­ри­с­ту­ва­ти­ся”.

5. Модель „ідеальної держави”.

6. “…не­о­б­хі­д­но, щоб все ви­мі­рю­ва­ло­ся чимось од­ним… Цим од­ним є … по­тре­ба, яка для всьо­го служить поєднувальною лан­ко­ю. Як за­мі­на по­тре­би за до­мо­в­ле­ні­с­тю з’яви­ла­ся мо­не­та…. Мо­не­та, це мов би мі­ра, яка ро­бить усі ре­чі по­рі­в­ню­ва­ни­ми, при­рі­в­ню­є”.

7. “Гро­шей ні­хто не має сті­ль­ки, щоб не ба­жа­ти їх ма­ти ще бі­ль­ше, а як­що у ко­го-­не­будь во­ни ви­яви­ли­ся в над­ли­ш­ку, то він, за­ко­пу­ю­чи над­ли­шок, отри­мує не ме­н­ше за­до­во­лен­ня, ніж як­що б він ним ко­ри­с­ту­ва­в­ся.”

8. “О­д­ні на­ро­дже­ні для управ­лін­ня, ін­ші – для на­дан­ня до­по­мо­ги, ще ін­ші – для обробітку землі й ре­мі­с­ни­ц­т­ва”.

9. “… все, що під­да­єть­ся об­мі­ну, по­ви­нно по­рі­в­ню­ва­ти­ся з чи­мось од­ним”.

10. Спра­ве­д­ли­вий об­мін - це той, ко­ли “… ні­хто не те­р­пить зби­т­ку і не на­жи­ва­є­ть­ся­”­.

Автори:

а) Платон;

б) Конфуцій;

в) Аристотель;

г) Ксенофонт.