Джон Роджерс Коммонс

(1862 − 1945)

Американський економіст, психолог.

Основний твір – "Інституціональна

економіка" (1934); "Економіка

колективних дій" (1940).

Методологія досліджень. На відміну від Т. Веблена, Коммонс приділив основну увагу не технологічним факторам виробництва і їх носіям – інженерно-технічним працівникам, а соціально-правовим інститутам.

Учений вважає, що предметом економічного аналізу повинні стати такі колективні інститути як сім'я, профспілки, торговельні об'єднання, виробничі корпорації, держава, правові відносини. Головна мета його дослідження – на основі верховенства права зробити все можливе для збереження й модифікації капіталізму. Тільки юридичні процедури Дж. Коммонс вважав ефективними для налагодження соціального миру і погашення конфліктів у суспільстві, бо суспільство – це система юридичних норм і правових інститутів. Він заперечує класову структуру суспільства, підміняє її поділом на професійні групи, які можуть співпрацювати між собою шляхом здійснення державою реформ у галузі законодавства і створення уряду із представників “колективних інститутів” (профспілок, корпорацій, політичних партій тощо).

Теорія “колективних дій”. Ідея класового миру дістала продовження в теорії “колективних дій”, що відображає діяльність колективних інститутів, корпорацій, профспілок і політичних партій, які досягають примирення шляхом укладання добровільних юридичних угод. Вихідною економічною категорією проголошується “угода”. Вона означає прийняття обома сторонами конкретного зобов'язання. Всі угоди в суспільстві Коммонс поділяє на такі види: ринкові, адміністративні й розподільчі.

Учасниками ринкових угод вважає продавців і покупців, потенційних продавців і покупців, суд, який визначає правила економічного гри і налаштований на примирення сторін.

Адміністративні – це угоди, які віддзеркалюють відносини, що складаються між керівниками та підлеглими.

Розподільчі угоди – це рішення правлінь корпорацій про ціни та їх регулювання з боку держави.

Сама угода включає в себе три складових: конфлікт, взаємодію сторін, вирішення конфлікту. Дж. Коммонс допускає, що всі суспільні конфлікти можна розв'язати за допомогою угоди.

Теорія вартості. Поняття вартості в економічній системі Дж. Коммонса має відбиток правового детермінізму, воно визначається як згода в майбутньому виконати попередньо взяте зобов'язання. Саме судові рішення встановлюють “розумну вартість”. Він заявляє, що політична економія – це наука про процеси, які ведуть до встановлення “розумної вартості”. Таким чином, вартість Дж. Коммонс визначав як результат правової угоди "колективних інститутів" (спілок, корпорацій, політичних партій тощо).

Уся економічна діяльність людини наповнена прагненням поліпшити своє життя, спрямована на досягнення певного багатства. Тому належить встановити такі правила й порядок, які забезпечили би сталу основу, гарантії очікувань домогосподарств. “Без цієї гарантії очікувань, – писав Дж. Коммонс, – не може бути вартості, підприємництва, угод і зайнятості тепер, інакше всього цього буде менше. Вартість є сучасною оцінкою майбутнього блага”.