Історичні умови

1. Розвиток техніки й технології, епоха великих географічних відкриттів і процесів первісного нагромадження капіталу.

2. Зародження мануфактурного виробництва.

3. Розвиток товарно-грошових відносин, початок формування національ-них і світових ринків.

Особливості економічних поглядів

1. Предметом дослідження виступають процеси первісного нагромадження капіталу, закономірності зростання багатства у сфері обігу.

2. Методом дослідження виступає емпіризм.

Меркантилізм склався у XIV ст. та панував два наступних століття. Представники цього напряму виступали проти впливових в економічній думці середньовіччя ідей Аристотеля та запропонували тезу про те, що багатством є все, що може бути перетворене на гроші. Головною сферою виникнення грошей меркантилісти вважали торгівлю, що й визначило назву цієї теорії: по- італійськи “mercante” – “купець”.

Меркантилізм ще не можна назвати справжньою науковою теорією (це просто спроба пояснення принципово нових явищ, пов’язаних із збільшенням багатства у товарній та грошовій формах, старими описовими засобами). І все ж меркантилізму притаманні деякі риси, що відрізняють його від ранніх економічних уявлень, а це дає змогу називати його першою школою політичної економії.

Сутність меркантилізму відрізняється двояким розумінням. З одного боку, він являє собою особливий тип економічної політики абсолютистських монархій, що сприяє первісному нагромадженню капіталу. З іншого – це економічне вчення, спрямоване на пошук економічних закономірностей у сфері обігу (торгівлі, грошовому обігу).

Меркантилізм як економічна політикабув характерним для більшості західноєвропейських держав і пройшов два етапи:

1. Монетарна система, в рамках якої формою загального багатства вважається золото й срібло. З огляду на це, головною метою державної політика є залучення до країни дорогоцінних металів. У різних країнах така політика мала різні прояви: наприклад, в Англії за прийнятим Навігаційним актом Кромвеля заборонялось іноземним купцям вивозити за кордон прибуток від продажу товарів (прибуток має витрачитись на закупівлю англійських товарів, які вже можуть бути вивезені), в Іспанії вивезення з країни золота й срібла каралося смертним вироком, а будь-яке судно, залишаючи порт Іспанії з товарами, мало повернути їхню вартість у формі грошей. В цілому, політика монетарної системи сприяла надходженню золота й срібла в рамках національних меж держав.

2. Мануфактурна система(XVII – XVIII ст.). Керівництво країн визнало, що надійнішим засобом залучення грошей у державу є розвиток виробництва експортних товарів і вимога перевищення вивозу над ввозом. Тому державна влада сприяє розвитку промислового виробництва, мануфактури, навіть висту-пає організатором виробництва. Як приклад запровадження мануфактурної системи можна назвати політику міністра фінансів французського короля Людовіка XIV Жана Батіста Кольбера, російського царя Петра І.

Меркантилізм як економічна теоріявідповідає двом стадіям у політиці європейських держав і також має два етапи розвитку, а саме:

1. Ранній меркантилізм, який також називають монетарною системою, підтримує теорію грошового балансу, згідно з якою гроші – це єдине багатство, саме гроші потрібно більше залучати з-за кордону та менше витрачати. Ранній меркантилізм дійшов тільки до розробки адміністративних методів для утримання грошей в країні. До цього етапу відносяться творчість англійського памфлетиста В. Стаффорда, італійського банкіра Б. Даванзатті та інших.

2. Пізній меркантилізмхарактеризується розробкою теорії торговельного балансу і визначенням джерела збагачення нації не в примітивному нагрома-дженні скарбів, а в розвитку зовнішньої торгівлі та активному торговельному балансі (перевищенні вивозу над ввозом). Теорія торговельного балансу була започаткована англійським купцем, одним із директорів Ост-Індської компанії, нащадком старовинного купецького роду Томасом Меном. Окрім нього, значний внесок у розвиток економічної теорії меркантилізму зробили Д. Локк, А. Монкретьєн, Ф. Прокопович, І. Посошков та інші видатні діячі цієї епохи.