Адольф Огастес Берлі

(1895 − 1971)

Американський економіст.

Основні твори – “Влада без власності” (1959); “Американська економічна республіка” (1963).

Теорія “народного капіталізму”. Берлі виступає як захисник великих корпорацій, оскільки вони мають необмеженні можливості для удосконалення виробництва та здійснення технічного прогресу. Вважає їх революційними елементами сучасного суспільства. За оцінкою Берлі, американська економічна система успішно поєднує великі корпорації, які працюють на добробут суспільства, з “демократичним процесом” та “етичним фактором”. Останні матеріалізуються у формі соціального забезпечення, приватних пенсійних і благодійних фондів.

Учений вважає, що сучасний американський капіталізм став народним в силу таких обставин:

– зміна приватної власності на колективну у формі акціонерної;

– перехід функцій контролю над власністю до представників народу – найманих менеджерів;

– наявність розвиненої демократії;

– можливість використання передових досягнень НТП;

– державне регулювання монополізму, циклічного характеру розвитку, розподілу доходів.

Держава, на думку Берлі, є надкласовою силою, яка виражає інтереси усіх верств населення, а корпорації перебувають під пильним наглядом “громадської думки й держави”, а менеджери корпорацій, які мають владу без власності, повинні всебічно враховувати інтереси всього суспільства й виробляти “кодекс честі корпорації”.

Джон Моріс Кларк

(1884 − 1963)

Американський економіст, історик.

Основні твори: “Конкуренція як динамічний процес” (1961).

Кларк першим в американській економічній науці звернув увагу на розрізнення приватних і суспільних витрат виробництва, проаналізував фактори, що впливають на зведення їх до єдиної основи, сформулювавши це таким чином:

– заходи, спрямовані на вирівнювання кон’юнктурних коливань ділової активності;

– зменшення негативних “зовнішніх ефектів” у соціальному й природному середовищі.

Учений довів, що взаємодія монополізму і конкуренції провокує фрикційний характер розвитку економіки.

Розрізняє комерційну й соціальну ефективність, розуміючи під першою показник результативності приватного підприємства у створенні прибутку, а під другою – ефективність економічної системи у створенні “соціальних цінностей”.

Кларк виступає за проведення державою антикризових заходів, зокрема за збільшення державних витрат, які йдуть на формування ефективного стабільного попиту з метою підвищення завантаженості підприємств і зайнятості населення.

Економіст закликав знайти розумний компроміс між свободою і контролем, для того щоб можна було б звести найгірші вади суспільства до більш толерантних меж шляхом процесу поступових змін та повного використання усіх можливостей, передбачених добровільними методами.

Основним засобом підтримання стійкості й ефективності функціонування економічного механізму вважає систему соціально-ліберального планування.

Висновки

1. Історична школа виникла в Німеччині (40–ві роки ХІХ століття) як альтернативний класичній школі напрям. Історична школа заперечує діалектичний характер суспільного розвитку і визнає лише еволюційну форму розвитку суспільства, відмовляється від якісних зрушень і революційних переворотів в економіці.

2. Політична економія, на думку Ф. Ліста, – це наука, яка вивчає національну економіку в цілому, і повинна діяти в ім'я інтересів нації. Економічне співробітництво з іншими націями можливий тільки за умови, коли враховані інтереси та специфіка розвитку кожної нації і коли вони мають відповідний високий рівень економічного розвитку.

3. Основні положення Ф. Ліста можна звести до трьох взаємопов’язаних теорій: теорія цінностей та продуктивних сил; концепція стадійного економічного розвитку; теорія «виховного протекціонізму», яка передбачає активну економічну роль держави.

4. Інституціоналізм (від лат. institutio − "звичай, настанова") –- це напрям економічної думки, що сформувався в 20 − 30-ті роки ХХ сторіччя для дослідження сукупності соціально-економічних чинників (інститутів) у часі, а також для вивчення соціального контролю суспільства над ринковою економікою. Напрям економічної думки, який не зупиняється на дослідженні чисто економічних відносин, а запроваджує для їхнього аналізу цілий комплекс умов і факторів, що впливають на економічне життя. Розглядається роль таких суспільних інститутів як форми господарської організації, норми поведінки соціальних груп, юридичні закони, стереотипи мислення і масової суспільної свідомості, звичаї і традиції.

5. Інституціоналісти, на противагу методологічним підходам представників класичної та неокласичної шкіл, які в основі економічної моделі розглядали людину економічну, пропонують вивчати людину соціологічну, що завжди перебуває в центрі суспільних відносин, має певні звички, спосіб мислення.

6. Ранній інституціоналізм виник у США в 20 − 30-х роках ХХ сторіччя. Виділяють такі його види: соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена, соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса; кон'юнктурно-статистичний інституціоналізм У. Мітчелла.

7. Інституціоналісти прагнуть створити інтегральну економічну теорію, що поєднує економіку, психологію, юриспруденцію, антропологію, тобто міждисциплінарний підхід до вивчення економічних явищ.

Вправи

Вправа 1. Подумайте і дайте відповідь на поставлені питання.

1. У чому полягає сутність теорії «виховного протекціонізму» Ф. Ліста?

2. Який принцип лежить в основі періодизації економічної теорії людства К. Бюхера?

3. Яку роль відведено державі у працях представників нової історичної школи?

4. Розкрийте ідейно-теоретичні основи й етапи розвитку інституціоналізму.

5. Розкрийте сутність теорії престижного споживання Т. Веблена.

6. Відомо, що вихідною економічною категорією у Дж. Коммонса проголошується “угода”. Які види угод розглядає Дж. Коммонс?

7. Дайте характеристику повоєнному інституціоналізму.

Вправа 2. Серед поданих варіантів відповідей на питання виберіть один.

1. Установіть правильну відповідність між назвами економічних напрямів інституціоналізму та прізвищами їх представників: 1) соціально-психологічний інституціонізм; 2) соціально-правовий інституціоналізм; 3) кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм.

а) Т. Веблен; б) Дж. Коммонс; в) У. Мітчелл.

2. До методологічних основ інституціоналізму не відноситься:

а) використання описово-статистичного методу дослідження;

б) використання історико-генетичного методу дослідження;

в) використання абстрактного методу дослідження;

г) використання вихідного поняття – інститут.

3. До методологічних принципів історичної школи не належить:

а) заперечення діалектичного характеру суспільного розвитку;

б) визнання еволюційної форми суспільного розвитку;

в) використання методу логічної абстракції;

г) правильна відповідь не названа.

4. Термін “інституціоналізм” означає:

а) звичай, заведений порядок;

б) порядок, який закріплений у формі закону;

в) сукупність суспільних традицій, звичаїв, які відображають загальноприйнятий спосіб мислення групи людей або народу;

г) моральні й правові норми.

5. Які з перелічених відносин, на думку інституціоналістів, не впливають на економічну діяльність:

а) сімейні;

б) правові;

в) технологічні;

г) правильна відповідь не названа.

6. В основі ефекту Т. Веблена лежать:

а) звички представників великого бізнесу;

б) закони ринкової економіки;

в) природні інстинкти;

г) правильна відповідь не названа.

7. Хто з економістів історичної школи виступав проти поширення профспілкового руху?

а) Л. Брентано;

б) Г. Шмоллер;

в) К. Бюхер;

г) В. Зомбарт.

8. Відповідно до теорії Дж. Коммонса, яке явище лежить в основі вартості товару?

а) Витрати праці;

б) співвідношення попиту й пропозиції;

в) корисність;

г) юридична угода “колективних інститутів”.

9. Який принцип лежить в основі періодизації народного господарства К. Бюхера?

а) Ступінь розвитку технологічного способу виробництва;

б) ступінь віддаленості споживача від виробника продукції;

в) ступінь впливу соціальних інститутів на економічний розвиток;

г) правильна відповідь не названа.

10. Учення В. Зомбарта про так званий “соціальний плюралізм” передбачає співіснування в суспільстві майбутнього таких організаційно-господарчих форм:

а) капіталізм;

б) кооперативне господарство;

в) натуральне господарство;

г) міське господарство;

д) суспільне господарство;

е) ремесло;

ж) селянське господарство;

з) правильні відповіді в пунктах а, б,в,д,е,ж;

и) правильні відповіді в пунктах а, б,ж.

11. Термін “ефект Веблена” характеризує ситуацію впливу споживацької поведінки на попит, коли:

а) споживання товару збільшується внаслідок зростання цін на товари;

б) споживання товару збільшується внаслідок зниження цін на товари;

в) споживання товару не залежить від цін на товари;

г) споживання товару збільшується внаслідок зростання доходу.

12. Представниками соціально-органічної школи Німеччини вважаються:

а) Г. Шмоллер, Р. Штольцман, Р. Штаммлер;

б) Л. Брентано, Р. Штольцман, Р. Штаммлер;

в) В. Зомбарт, Р. Штольцман, Р. Штаммлер;

г) Р. Оппенгеймер, Р. Штольцман, Р. Штаммлер.

13. У своїй концепції “колективного капіталізму” Г. Мінз розглядає чотири типи економічних систем. Який етап є зайвим в наведеному переліку?

а) Натуральне господарство;

б) атомістична економіка;

в) соціалізм;

г) приватний капіталізм;

д) колективний капіталізм.

14. Економічні розробки У. Мітчелла лягли в основу:

а) теорії граничної корисності;

б) теорії постіндустріального суспільства;

в) концепції безкризового циклу;

г) правильна відповідь не названа.

15. З якою економічною школою має найбільше спільних рис методологія інституціоналістів?

а) Чиказькою;

б) неокласичною;

в) історичною;

г) кембриджською.

Вправа 3. Для кожної з концепцій, наведених нижче, знайдіть прізвище автора.

1. Теорія «виховного протекціонізму».

2. Теорія «організованого капіталізму».

3. Концепція «соціального плюралізму».

4. Теорія капіталістичного господарського духу.

5. Теорія престижного споживання.

6. Теорія технократичного детермінізму.

7. Теорія колективних дій.

8. Теорія економічних циклів.

Автори:

а) Ф. Ліст;

б) В. Зомбарт;

в) Т. Верлен;

г) М. Вебер;

д) Л. Брентано;

е) У. Мітчелл;

ж) Дж. Коммонс.