1.4. Особливості організації фінансів підприємств різних форм власності

Функціонування кожного підприємства з|із| різною формою власності передбачає і свої особливості в організації фінансів. Вони виявляються у формуванні статутного фонду|фундації|, розподілі прибутку, формуванні і використання фондів|фундацій| грошових коштів підприємства, взаєминах з|із| бюджетом і так дальше.

У|біля| підприємств з|із| державною формою власності фінансові ресурси, в основному, складаються з бюджетних коштів. Їх власником є|з'являється| держава, яка передає бюджетні кошти новоствореним підприємствам в тимчасове володіння і розпорядження.

Прибуток, отриманий|одержувати| державними підприємствами, є|з'являється| власністю держави і розподіляється відповідно до чинного законодавства.

На підприємствах недержавної форми власності фінансові ресурси формуються за рахунок пайових|подовжніх| внесків засновників, позикових і залучених|приваблювати| фінансових ресурсів. Власниками фінансових ресурсів є|з'являються| засновники (акціонери).

На підприємствах недержавної форми власності отриманий|одержувати| прибуток частково сплачується до бюджету, а частина|частка|, що залишилася, належить засновникам і розподіляється відповідно до їх рішення|розв'язання|.

Види і організаційні форми підприємств в Україні:

1) залежно від форми власності в Україні можуть діяти підприємства наступних|слідуючих| видів:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадянина або суб'єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної власності;

• підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

2) залежно від способу утворення|утворення| і затвердження статутного фонду|фундації| в Україні діють підприємства таких|слідуючих| видів:

• унітарне - створюється одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує статутний фонд|фундацію|, не розділений на долі, затверджує|стверджує| статут|устав|, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, що призначається ним, здійснює керівництво підприємством і формує його трудовий колектив на основі трудового найму, вирішує питання реорганізації і ліквідації підприємства. Унітарними є|з'являються| державні підприємства, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійній організації або на приватній власності засновника;

• корпоративне – організовується двома або більше засновниками за їх спільним|сп рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна і (або) підприємницької або трудової діяльності засновників, їх спільного|сп управління справами|речами|, на основі корпоративних прав, зокрема через створювані ними органи, участі засновників в розподілі доходів і ризику підприємства. Корпоративними є|з'являються| кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі|у формі| господарського товариства, а також інші підприємства, зокрема засновані на приватній власності двох або більше осіб|обличчя|.

3) залежно від кількості працюючих|робітників| і об'єму|обсягу| валового доходу від реалізації продукції в Україні можуть діяти підприємства:

• малі – підприємства (незалежно від форми власності), в яких середньоспискова| чисельність працівників за звітний рік не перевищує 50 осіб|обличчя|, а об'єм|обсяг| валового доходу за цей період не перевищує суму, еквівалентну 500000 євро за середньорічним курсом НБУ по відношенню до гривні;

• великі – підприємства, в яких середньоспискова| | чисельність тих, що працювали в звітному році перевищує 1000 осіб|обличчя|, а об'єм|обсяг| валового доходу за цей період перевищує суму, еквівалентну 5000000 євро за середньорічним курсом НБУ по відношенню до гривні;

• середніми визнається решта всіх підприємств.

Об'єднання підприємств в Україні:

• асоціації;

• корпорації;

• консорціуми;

• концерни.

Види господарських товариств|товариств| в Україні:

1. акціонерні товариства|товариства| (ВАТ; ЗАТ);

2. товариства|товариства| з|із| обмеженою відповідальністю;

3. товариства|товариства| з|із| додатковою відповідальністю;

4. повні|цілковиті| товариства|товариства|;

5. командитні товариства|товариства|.

Існують вимоги до мінімального розміру статутного фонду|фундації| акціонерного товариства|товариства|: не менше 1250 мінімальних заробітних плат (м.з.п.); товариств |товариств| з|із| обмеженою відповідальністю і додатковою відповідальністю - не менше 100 м.з.п.

Фінансова діяльність підприємств може бути орга­нізована| трьома методами:

1) комерційний розрахунок;

2) бюджетне фінансування;

3) некомерційна (неприбуткова) діяльність.

Відмінність|відзнака| між цими методами полягає в схемі організації фінансової діяльності, тобто у встановленні взаємозалежності| між фінансовими ресурсами і джерелами їх формування|, доходами, витратами і фінансовими результатами.

Основним методом фінансової діяльності є|з'являється| комерційний| розрахунок.

Комерційним розрахунком (КР) є метод ве­дення| господарства, що полягає в порівнянні у грошовій формі витрат|затрат| і результатів діяльності; його метою|ціллю| є|з'являється| отримання|здобуття| прибутку при мінімальному рівні витрат|затрат|.

При комерційному розрахунку фінансова діяльність підприємств будується за схемою (рис. 1.3):

Рисунок 1.3. Фінансова діяльність підприємств при комерційному розрахунку

Фінансові відносини комерційних підприємств будуються на певних принципах: повна|цілковита| господарська і юридична| самостійність, самоокупність|самооплачуватися|, прибутковість, самофінансування і фінансова відповідальність.

Всі принципи тісно взаємопов'язані між собою і є| єдиним цілим. Виключення|виняток| одного з них відразу зводить нанівець ефективність комерційного розрахунку.

У нашій країні довгий час основою господарювання був господарський розрахунок (ГР). На відміну від комерційного розрахунку|, господарський розрахунок ґрунтувався на суспільній|громадській| власності| на засоби|кошти| виробництва; був направлений на виконання| плану, навіть зовсім не з|із| мінімальними затрата­ми|. Прибуток, при цьому, не був|з'являвся| обов'язковою метою|ціллю|. Таким чином господарський розрахунок – обмежений варіант комерційного| розрахунку (ГР).

Сутність|сутність| бюджетного фінансування (БФ) виявляється у| забезпеченні покриття витрат|затрат| за рахунок зовнішнього фінансування|. Схема його здійснення показана на рисунку 1.4.

Рисунок 1.4 Фінансова діяльність підприємств при бюджетному фінансуванні

Бюджетне фінансування здійснюється на основі та­ких| принципів: плановість, цільовий характер|вдача| надання грошових коштів|коштів| залежно від фактичних показників діяльності підприємств, підзвітність.

Цей метод організації фінансів використовується в тих сферах, в яких надаються безкоштовні послуги населенню і де важко забезпечити реалізацію принципів самоокупності|самооплачуватися| і прибутковості (освіта|утворення|, охорона здоров'я, дошкільне| і шкільне виховання, культура, спорт та ін.).

Бюджетне фінансування може здійснюватися за двома напрямами|направленнях|: з|із| бюджету або з|із| централізованих фондів|фундацій| корпоративних організацій: з|із| фондів|фундацій| підприємств, які створені| за рахунок чистого прибутку. Установи, які фінансуються| з|із| бюджету, називаються бюджетними. На внутрішньому бюджетному фінансуванні можуть знаходитися|перебувати| відособлені структурні підрозділи підприємств і організацій, як правило, соціального призначення. Наприклад, дитячий садочок, про­філакторій|, пансіонат, дитячий табір та ін.

В окремих випадках в межах одного підприємства або організації може здійснюватися одночасно бюджетна і комерційна діяльність. Наприклад, у вузах здійснюється| навчання|вчення| студентів за рахунок бюджетних коштів і на платній (комерційній|) основі.

Бюджетне фінансування повинно здійснюватися за встановленими нормативами. Наприклад, в медичних закладах| встановлюються норми медикаментів на одного хворого|. Такий підхід означає ослаблення|ослабіння| цільового характеру|вдачі| бюджетних асигнувань, оскільки вони виділяються загальною|спільною| сумою, а їх розподіл по статтях витрат|затрат| здійснює сама установа (організація).

Бюджетне фінансування як метод організації фінансової| діяльності підприємств не має достатніх стимулів| для раціонального і ефективного господарювання. Тому на підприємствах, що працюють на принципах бюджет­ного| фінансування велика увага приділяється контролю за використанням бюджетних коштів.

Некомерційна (неприбуткова) діяльність в цілому|загалом| організована по схемі:

Рисунок 1.5. Фінансова діяльність підприємств при некомерційному розрахунку

До некомерційної діяльності можна віднести функціонування муніципальних підприємств і підприємств соці­альної| сфери.

Специфічною ознакою формування фінансових ресур­сів| при некомерційній діяльності є|з'являється| те, що досить часто воно здійснюється за рахунок спонсорських та інших надходжень|, але|та|, перш за все|передусім| від засновника. Цей метод організації фінансової діяльності не допускає|передбачає| дії| принципу прибутковості. Головна мета|ціль| функціонування некомерційних підприємств, організацій, установ – забезпечення задоволення певних потреб суспільства|товариства|. Відсутність прибутку дає можливість|спроможність| знизити|знизити| ціни і зробити певні товари і послуги доступнішими для всіх верств населення.

Некомерційна діяльність ґрунтується на таких прин­ципах|: господарська і юридична самостійність, само­окупність| і фінансова відповідальність.

Проте|однак| перший принцип має ряд|лаву| обмежень: по-перше, з боку засновника|фундатора| (спонсора), який визначає харак­тер| і напрями|направлення| діяльності; по-друге, з боку держави|, яка може регламентувати рівень витрат|затрат| і цін.

Підприємства, що функціонують на принципах некомерційного| розрахунку, входять до складу так званого неприбуткового| сектора економіки, який об'єднує фінанси суспільних| організацій і фондів|фундацій|, доброчинних|благодійних| організацій|, політичних партій, релігійних організацій та ін.