Додаткова література

1. Шафранова А. Анализ финансовой отчетности // Баланс. – 2000. –№30.– с. 27-31; №31.– с. 33-48.

Розділ 7. Фінансове забезпечення відновлення основних засобів|коштів| підприємств

7.1. Економічна сутність|сутність| і класифікація основних засобів|коштів|

Відповідно |становища| № 7 ПСБО «Основні засоби» до основних засобів|коштів| в Україні відносяться матеріальні активи, створені або придбані|набуті| з метою використання в процесі виробництва, або постачання товарів і послуг, або на основі яких здійснюється надання культурно-соціальних і адміністративних функцій, очікуваний|сподіваний| термін корисного використання яких більш за один рік (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік).

У податковому обліку|урахуванні| виділяють чотири групи основних виробничих фондів|фундацій|:

1) будівлі, споруди|спорудження|, їх структурні компоненти і передавальні|передаточні| пристрої|устрої|, зокрема житлові будинки та їх частини|частки|;

2) обладнання|обладнання|, автотранспорт, запасні частини|частки| до нього, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади, інструменти;

3) будь-які інші основні фонди|фундації|, не включені в 1), 2) і 4) групи;

4) зокрема ЕОМ, а також інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, інше офісне обладнання|обладнання|, пристрої|устрої| і приладдя до них.

Дана класифікація діє з 1 січня 2004 року. До цього основні виробничі фонди|фундації|, вказані в групах 2) і 4), включали в другу групу.

З погляду фінансової науки основні засоби|кошти| є частиною|часткою| майна підприємства, яке переносить свою вартість на знов|знову| створений продукт частково протягом декількох виробничих циклів.

До основних засобів|коштів| відносять:

• земельні ділянки;

• капітальні витрати|затрати| на поліпшення|покращання| земель|грунтів|;

• будівлі, споруди|спорудження|, передавальні|передаточні| машини, обладнання|обладнання| і пристрої|устрої|;

• транспортні засоби;

• інструменти, прилади та інший інвентар;

• довгострокові біологічні активи;

• багаторічні|багатолітні| насадження;

• інші основні засоби|кошти|.

Існує наступна|слідуюча| класифікація основних засобів|коштів|:

• залежно від участі в процесі виробництва:

  • виробничі;

  • невиробничі;

• залежно від ролі у виробництві продукції:

• активні;

• пасивні;

• залежно від місця|місце-милі| у виробничому процесі (насамперед|передусім| обладнання|обладнання|):

• основні;

• додаткові.

Основні засоби|кошти| є|з'являються| складовою частиною виробничих фондів|фундацій| (які бувають основними і оборотними). Основні виробничі фонди|фундації| можуть складати істотну|суттєву| частину|частку| активів підприємства.

Залежно від конкретних умов виробництва і галузевої приналежності основні фонди|фундації| в структурі активів в цілому|загалом| по кожній галузі істотно|суттєвий| відрізняються. Так, в добувних галузях частка|доля| основних фондів|фундацій| дуже велика, а в менш трудомістких і більш інтелектуальних галузях економіки основні фонди|фундації| можуть займати|позичати| порівняно невелику частину|частку| активів.

Основні фонди|фундації| і основні засоби|кошти| в даний час|нині| можна вважати за синонімами. По-перше, при переході до стандартів бухгалтерського обліку|урахування| замість поняття «Основні фонди|фундації|» почали|стали| використовувати поняття «Основні засоби|кошти|» (ПСБО №7). По-друге, сучасна наука говорить про те, що фонди|фундації| – це що-небудь накопичуване|скупчувати| (зазвичай|звично| у вигляді грошових коштів) і тому логічніше термін «фонди|фундації|» застосовувати до пасивів підприємства, а не до активів.

Не можна проводити ототожнення між основними виробничими фондами|фундаціями| (ОВФ) і засобами|коштами| виробництва (ЗВ).

Засоби|кошти| виробництва є|з'являються| матеріальними носіями основних виробничих фондів|фундацій|, тобто знаходяться|перебувають| в тісному взаємозв'язку. Проте|однак|, по-перше, не всі засоби|кошти| виробництва включаються до основних виробничих фондів (наприклад, до ОВФ не відносять землю|грунт| і воду, використовувані у виробництві). По-друге, деякі засоби|кошти| виробництва можуть виступати|вирушати| у вигляді предметів праці, а тому відносяться до оборотних активів, наприклад, продуктивна худоба, вирощена на м'ясо). Отже, поняття засобу|кошту| виробництва ширше поняття основних виробничих фондів|фундацій|, оскільки|тому що| до складу останніх входять лише ті засоби|кошти| виробництва, які створені працею і беруть участь в створенні|створінні| не тільки|не лише| споживчої вартості продукту, але і його вартості.

Співвідношення окремих груп основних фондів|фундацій| складає їх структуру. Поліпшення|покращання| структури основних фондів|фундацій|, перш за все|передусім| збільшення їх активної частини|частки|, впливає на збільшення обсягу виробництва, зниження собівартості продукції, збільшення заощаджень населення.

До складу активної частини|частки| основних фондів|фундацій| входять робочі машини і обладнання|обладнання|, транспортні засоби, вимірювальне і регульоване обладнання|обладнання|, обчислювальна техніка і лабораторне обладнання|обладнання|.

До складу пасивної частини|частки| основних фондів|фундацій| входять будівлі і споруди|спорудження|, господарський інвентар.

На структуру основних фондів|фундацій| роблять вплив наступні|слідуючі| чинники|фактори|:

• галузева приналежність;

• організаційно-правова форма господарювання;

• рівень автоматизації і механізації;

• рівень спеціалізації і кооперації;

• кліматичні і географічні умови розміщення виробничих фондів|фундацій|.

Поліпшення|покращання| структури основних фондів|фундацій| залежить від наступних|слідуючих| чинників|факторів|:

• оновлення і модернізації;

• ефективного використання виробничих приміщень| шляхом встановлення додаткового обладнання на вільні площі|майдані|;

• ліквідація зайвого і малоефективного обладнання|обладнання|.

У бухгалтерському обліку|урахуванні| використовується не термін «основні фонди|фундації|», а термін «основні засоби|кошти|». Проте|однак| не можна проводити ототожнення між основними фондами|фундаціями| (ОФ) і основними засобами|коштами| (ОЗ) підприємств.

На початку виробничої діяльності знов|знову| створене підприємство формує фонди|фундації| основних засобів|коштів|, величина яких дорівнює первинній|початковій| (балансовій) вартості основних фондів|фундацій|. Надалі величина фондів|фундацій| основних засобів|коштів| не збігається з|із| балансовою вартістю основних фондів|фундацій|; а зменшується на суму перенесеної в процесі виробництва частини|частки| вартості основних виробничих фондів|фундацій| на готовий продукт, або збільшується на суму витрат|затрат| введених |запроваджують| в експлуатацію ОФ і проведений капітальний ремонт.

Крім того, фонд|фундація| основних засобів|коштів| на відміну від основних фондів|фундацій| тісно пов'язаний з іншими спеціальними фондами|фундаціями| грошових коштів підприємства. З|із| нього по мірі нарахування зносу основних фондів|фундацій| частина коштів переходить до іншого самостійного фонду – фонд|фундацію| амортизації. Потім по мірі використання фонду|фундації| амортизації на капітальні вкладення частина вказаних коштів знов|знову| повертається до фонду основних засобів|коштів|.

Таким чином, по своєму складу, призначенню і економічній суті|сутності| основні фонди|фундації| не відносяться до фінансових категорій і тому їх не можна ототожнювати| з|із| поняттям основних засобів|коштів|.

Інформація про вартість, склад і структуру основних засобів|коштів| підприємства з погляду бухгалтерського обліку|урахування| подана|уявляти| у Формі №1 «Баланс» (Актив, розділ 1), Формі №5 «Примітки|тлумачення| до фінансової звітності» (Розділ I «Основні засоби|кошти|») (див. додатку|застосування| 1. 5).

Окрім|крім| цього, наказом|наказ-інструкцією| Міністерства фінансів України від 27.04.2000г. №92 затверджено Положення|становище| (стандарт) бухгалтерського обліку|урахування| 7 «Основні засоби|кошти|». У цьому Положенні|становищі| дані наступні|такі| визначення.

Основні засоби|кошти| – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здача в оренду іншим особам|обличчям| або для здійснення адміністративних| і соціально-культурних функцій, очікуваний|сподіваний| термін корисного| використання (експлуатації) яких більше ніж один рік (або операційного циклу, якщо він більше року). Таким чином, об'єктами бухгалтерського обліку|урахування| є|з'являються| всі основні засоби|кошти| підприємства — як ті, які використовуються у виробничій діяльності, так і ті, які відносяться до основних невиробничих засобів|коштів|.

Даним Положенням|становищем| (стандартом) вводиться|запроваджує| нова класифікація основних засобів|коштів|.

А. Залежно від функціонального призначення (харак­тера| участі у виробничому процесі);

• виробничі основні засоби|кошти|, тобто ті, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі;

• невиробничі основні засоби|кошти|, тобто ті, що не беруть участь прямо або побічно у виробничому процесі і призначені для невиробничого споживання|вжитку|.

Б. Залежно від натурально-речового характеру|вдачі|;

1.Основні засоби|кошти|.

1.1. Земельні ділянки.

1.2. Капітальні витрати на поліпшення|покращання| земель|грунтів|.

1.3. Будівлі, споруди|спорудження| і передавальні|передаточні| пристрої|устрої|.

1.4. Машини і обладнання|обладнання|.

1.5. Транспортні засоби.

1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

1.7. Робоча і продуктивна худоба.

1.8. Багаторічні|багатолітні| насадження.

1.9. Інші основні засоби|кошти|.

2. Інші необоротні матеріальні активи.

2.1. Бібліотечні фонди|фундації|.

2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

2.3. Тимчасові (не титульні) споруди|спорудження|.

2.4. Природні ресурси.

2.5.Інвентарна тара.

2.6. Предмети прокату.

2.7. Інші необоротні активи.

В. За використанням:

• діючі;

• недіючі.

Г. За приналежністю:

• власні, тобто що належать даному підприємству;

• орендовані, тобто що знаходяться|перебувають| в тимчасовому користуванні.

Оскільки|тому що| вартість основних засобів|коштів|, постійно переноситься на вартість знов|знову| створеної продукції і, вони одночасно, зберігають свою майнову вартість, існує декілька видів їх грошової оцінки.

Грошова оцінка основних фондів|фундацій| пов'язана з поняттям корисного терміну їх використання, при визначенні якого враховують:

• очікуване|сподіване| використання кожного виду основних засобів|кошту| підприємства з урахуванням|з врахуванням| його потужностей і продуктивності;

• передбачений фізичний і моральний знос;

• правові і інші обмеження по термінах використання.

На основі даних чинників|факторів| визначається термін корисного використання кожного виду основних засобів|коштів|. Термін корисного використання може бути змінений в результаті|унаслідок| відповідних змін економічних вигод, які приносить використання даних основних засобів|коштом|.

Первинна вартість – це сума грошових коштів, направлена на придбання або створення основних засобів.

Ліквідаційна вартість – це прогнозована вартість основного засобу, після закінчення терміну його корисного використання. Ліквідаційна вартість може бути ринковою вартістю основних засобів на даний момент (момент закінчення терміну) або ринковою вартістю компонентів основних засобів, які можна реалізувати окремо.

Амортизаційна вартість є різницею між первинною (переоціненою) вартістю і ліквідаційною.

Переоцінена вартість – вартість основних засобів після проведення переоцінки. Переоцінка в Україні проводиться в тих випадках, коли з моменту останньої переоцінки рівень інфляції склав більше 10%.

Залишкова (балансова) вартість дорівнює різниці між первинною вартістю і амортизацією.