Питання для повторення

1. Дайте визначення капітальним вкладенням.

2. Дайте визначення капітальним інвестиціям.

3. Назвіть|накликайте| основні дані бюджету капітальних інвестицій|.

4. Охарактеризуйте структуру капітальних інвестицій.

5. Дайте визначення і назвіть|накликайте| основні види капіталь­них| інвестицій.

6. Дайте визначення і назвіть|накликайте| основні види фінансо­вих| інвестицій підприємства.

7. Назвіть|накликайте| і охарактеризуйте власні джерела фінансування| капітальних інвестицій.

8. Назвіть|накликайте| і охарактеризуйте централізовані фінансо­ві| ресурси, використовувані як джерела фінансування капітальних інвестицій.

9. Назвіть|накликайте| і охарактеризуйте запозичені і залучені| джерела фінансування капітальних інвестицій.

10. Назвіть|накликайте| і охарактеризуйте види інвестиційних про­ектів|.

11. Назвіть|накликайте| і охарактеризуйте показники ефективності інвестиційних проектів, використовуваних в практиці господарювання|.

Нормативно-правова література

1. Положенння (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінан­сові інвестиції», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91.

Основна література

1. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? – М.: Финансы и статистика, 1995. – с. 70-79.

2. Моляков Д.С., Шохин Е.И. Теория финансов предприятий: Учеб.пособие. – М.: Финансы и статистика, 2000. – с. 50-65.

3. Фінанси підприємств: Підручник/Керівник авт. кол. і наук, ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 4-те вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 50-85.

4. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий – М.: ИНФРА-М, 2000. – с. 65-77.

Розділ 10. Фінансове планування|планерування| на підприємствах

10.1. Місце фінансового планування в ринковій економіці

Фінансове планування – це найважливіший елемент бізнес-планування, тобто процесу складання, реалізації бізнес-плану.

В корені невірною є|з'являється| думка, що в ринковій економіці, на відміну від командно-адміністративної, не існує планування|планерування|. При створенні|створінні| нового підприємства або при організації нового виробництва без правильно розробленого бізнес- і фінансового плану, в умовах конкуренції, дуже велика вірогідність|ймовірність| банкрутства|банкротства|.

Фінансове планування|планерування| – процес розробки і прийняття цільових програм|прийняття| установ кількісного і якісного характеру|вдачі|, а також визначення ефекту досягнення раніше визначеної мети.

Місце|місце-миля| фінансового планування|планерування| в ринковій економіці визначається тим, що воно є|з'являється| одною з функцій управління фінансами. В загальному|спільному| випадку, планування|планерування| в процесі управління – це:

• конкретизація мети управління в системі показників фінансово-економічної діяльності підприємства;

• розробка стратегії і тактики діяльності, орієнтованих на досягнення мети менеджменту.

Необхідність складання бізнес- і фінансового планів визначається багатьма причинами, основними з|із| яких є|з'являються|:

• координуюча роль плану: виявляється в наявності добре деталізованих і взаємозв'язаних установок, що дисциплінують оперативну і перспективну діяльність підприємства;

• невизначеність майбутнього: встановлення найважливіших напрямів|направлень| (коридору), в межах яких може змінюватися той або інший показник;

• оптимізація економічних наслідків: за наявності плану вірогідність|ймовірність| неузгодженості і збою в діяльності набагато нижча, а, отже, знижуються сукупні витрати|затрати| підприємства.

В даний час|нині| фінансове планування|планерування| в Україні стикається з|із| великою кількістю труднощів.

По-перше, у багатьох керівників підприємств при переході до ринкових відносин не складається поняття про стратегію діяльності підприємства вже в нових економічних умовах.

По-друге, дуже часто можливі складнощі при визначенні потреб в фінансових ресурсах, необхідних для фінансування поточних витрат.

По-третє, сьогодні плани і фінансові ресурси не спускаються «зверху», і підприємство повинно самостійно орієнтуватися в умовах ринку і приймати рішення.

По-четверте, відсутня якісна інформація, що містить|утримує| в собі необхідні показники в потрібний час і в потрібному місці.

Фінансове планування|планерування| не тотожне фінансовому прогнозуванню. Фінансове прогнозування сконцентроване на найбільш вірогідних подіях і результатах.

Фінансове планування|планерування|, у свою чергу|своєю чергою|, не ставить своєю метою звести до мінімуму|мінімум-ареалу| різні ризики, навпаки, його зміст|вміст| полягає в аналізі і виборі тих ризиків, які необхідно прийняти, і тих, які можна уникнути.

У основі фінансового планування|планерування| лежать стратегічні і виробничі плани. Перші передбачають формування мети, завдань і сфери діяльності підприємства, в той час, як виробничі плани| складаються на основі стратегічних і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідницької та інвестиційної політики.

В рамках|у рамках| стратегічного планування|планерування| виділяють чотири типи|типів| мети:

1) ринкова: виявляється у визначенні сегменту ринку, його розмірів і характеристик;

2) виробнича: структура виробництва і набір технологій;

3) фінансово-економічна: потреба у фінансових ресурсах, а також очікувані|сподівані| результати діяльності підприємства;

4) соціальна: задоволення потреб суспільства|товариства|.

Фінансовим плануванням|планеруванням| є процес, що складається з наступних|слідуючих| процедур:

• аналіз фінансових та інвестиційних можливостей|спроможностей| підприємства;

• прогнозування наслідків поточних рішень,|розв'язань| щоб уникнути несподіванок і встановлення зв'язку між результатами і прийнятими раніше рішеннями|розв'язаннями| (позитивний аналіз);

• обґрунтування прийнятого варіанту рішення|розв'язання|;

• оцінка результатів діяльності підприємства відповідно до мети, визначеної в фінансовому плані.

Чинники|фактори|, що обмежують використання фінансового планування|планерування| в Україні:

• відсутність стратегічних цілей підприємства;

• нестабільність фінансової політики держави;

• низький ступінь|міра| застосування|вживання| управлінського обліку|урахування| на підприємстві;

• труднощі при визначенні потреб підприємства в ресурсах;

• недостатність досвіду|досліду| в постановці завдань|задач|, визначенні мети і ї

• наявність застарілих методик, методів, прийомів, алгоритмів;

• брак|нестача| сучасних інформаційних технологій.