3. Оборотність запасів: показує збільшення або зниження оборотів виробничих запасів, зниження коефіцієнта говорить про збільшення терміну зберігання запасів.

(6.8)

4. Оборотність запасів (у днях): характеризує середній термін обороту засобів і запасів.

(6.9)

5. Оборотність кредиторської заборгованості: показує розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

(6.10)

6. Оборотність кредиторської заборгованості (у днях): зростання цього показника означає збільшення швидкості оплати заборгованості, зниження зростання покупок в кредит.

(6.11)

7. Тривалість операційного циклу: операційний цикл – це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і отриманням коштів від реалізації, виробленої з них продукції.

(6.12)

8. Тривалість фінансового циклу: фінансовий цикл - це проміжок часу рівний різниці операційного циклу і оборотності кредиторської заборгованості.

(6.13)

9. Оборотність власного капіталу: показує кількість оборотів власного капіталу. Різке зростання відображає підвищення рівня продажу.

(6.14)

10. Оборотність мобільних активів: показує кількість оборотів оборотного капіталу.

(5.15)

11. Оборотність сукупного капіталу: характеризує кількість оборотів всієї вартості майна підприємства за аналізований період.

(6.16)

12. Оборотність готової продукції: показує, в скільки разів виручка від реалізації перевищує середні запаси готової продукції.

(6.17)

13. Оборотність готової продукції (у днях): характеризує середній термін обороту готової продукції.

(6.18)

6.5. Управління запасами на підприємстві

Метою|ціллю| управління запасами є|з'являється| мінімізація витрат|затрат| на їх утримання|вміст|. З одного боку, збільшення приводить|призводить| до додаткових витрат|затрат|: витрати на складські приміщення|помешкання|, страхування запасів, ризик норм і так далі. З іншого боку, відбувається|походить| зменшення витрат|затрат|, пов'язаних з простоєм виробництва внаслідок|внаслідок| відсутності запасів. Тобто щоб|аби| одночасно не піддаватися ризику простою виробництва і не заморожувати значні оборотні активи у вигляді запасів.

Класична модель управління запасами. Метою|ціллю| даної моделі є|з'являється| оптимальна кількість запасів по кожній номенклатурі товару з урахуванням|з врахуванням| постійних витрат|затрат| на обробку кожного запасу:

• обсяг|обсяг| реалізації;

• витрати, пов'язані із зберіганням одиниці запасу.

Дана модель справедлива при деяких припущеннях|гадках|.

1. Вважається|лічить|, що річний обсяг|обсяг| запасів заздалегідь|наперед| відомий і він відображається|відображує| в обсязі продажу.

2. Продаж продукції передбачається|припускаються| постійним протягом періоду.

3. Витрати, пов'язані з тимчасовою відсутністю запасів на складі, не розглядаються|розглядують|.

4. Не враховується необхідність наявності страхового запасу.

5. Терміни постачання запасів передбачаються|припускаються| однаковими.

Якщо необхідна кількість запасів під час кожного надходження|вступу| рівна Q1|, то середня кількість запасів протягом періоду - Q/2.

Запаси приводяться до двох видів витрат:

1) витрати на утримання|вміст|:

• вартість формування запасів на складі;

• страхування;

• псування, знос, втрата вартості;

• витрати|затрати|, пов'язані із заморожуванням запасів.

2) витрати|затрати| на виконання замовлень. Пов'язані з організацією постачання і доставки. Їх також називають витратами|затратами| на замовлення.

Якщо витрати|затрати| на утримання|вміст| одиниці запасів позначити як «С», то загальні|спільні| витрати|затрати| на утримання|вміст| рівні (C * Q/2).

Витрати|затрати| по виконання замовлень - це добуток|добуток| витрат|затрат| на кожне замовлення на кількість замовлень протягом періоду. Якщо позначити річний об'єм|обсяг| замовлень як «Д» і витрати|затрати| на одиницю замовлення як «С», то загальна|спільна| сума витрат|затрат| на виконання замовлення складе С*Д/Q.

Тому загальні|спільні| витрати|затрати| підприємства по збереженню запасів складуть:

(6.19)

Дана функція має свій оптимум, для знаходження якої знайдемо її першу похідну:

(6.20)

Отже

(6.21)

Використовуючи виведену формулу можна розрахувати оптимальний обсяг одного замовлення. Якщо підприємство замовляє інший обсяг|обсяг|, більший або менший оптимального, то його витрати|затрати| зростуть.

Для того, щоб визначити дату нового замовлення, підприємство повинно знати при досягненні якого поточного розміру запасів слід робити|чинити| замовлення. Даний показник розраховується за наступною формулою:

D = M * (T+N|), (6.22)

Де, М|м-код| – одноденні витрати запасів;

Т – час, між моментом замовлення і постачанням;

N – часовий період, який передбачений підприємством для зниження ризику виконання замовлення вчасно.