3.Структура теорії держави і права.

Т.Д.П. – система наукових знань про об»активні властивості держави і права; про основні і загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ.

 Як і будь-коли інша наука теорія держави і права має свій предмет і метод.

Метод Т.Д.П – це сукупність логічних прийомів і конкретних засобів пізнання загальних і основних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування державних і правових явищ.

Основні ознаки ТДП:

-     визначає державу і право в теоретично-суспільному вигляді;

-     осягає не все, а основні і загальні закономірності розвидку, функціонування держави і права;

-     базується на єдності і діалектичному зв»язку держави і права.

Т.Д.П є суспільною наукою тому, що вивчає такі суспільні явища, як державу і право,

а також є юридичною наукою, оскільки вивчає тільки д-ну і правову сторони суспільного життя , а також загально-теоретичною наукою, оскільки вона виявляє і пояснює загальні і основні закономірності розвитку держави і права.

Функції:

   - Онтологічна – виражається в пізнанні і поясненні явищ і процессів державного та правового життя суспільства

  - Евристична – вирижається як в глибинному пізнанні основних закономірностей державно-правового життя, так і в з»ясуванні їх тенденції.

   - Прогностична – виражаеться в передбаченні подальшого розвитку права і держави на основі адекватного відображення його об»активних закономірностей.

   - Методологічна – виражається в формуванні понятійного апарату системи юридичних наук.

   - Ідеологічна  - складається  у виробленні фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку держави і права, впливаючи на правову свідомість громадян і суспільства.

 -   Політична – виражається у впливі на формування політичного курсу держави.

 -   науково- прикладна – складається у виробленні рекомендацій

 Для практичного рішення задач державно-правового будівництва.

 

4.Методи наукового пізнання держави і права.

Метод ТДП – це сукупність логічних прийомів і конкретних засобів пізнання загальних і основних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Методи науки теорії держави і права розділяються на загальні, приватні(конкретні) і спеціальні.

Загальним методом ТДП є метод філософської діалектики, яки розкривається через:

-логічний метод сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного. Згідно з цім методом пізнання здійснюється в два етапи. На першому етапі пізнання об»єкта сприймається як деяке нероздільне ціле. На другому, за допомогою аналізу, об»єкт пізнається по конкретним частинах.

-Метод єдності логічної і історичної. Суть історичного методу полягає в тому, що процес розвитку державно-правових явищ відтворюється у всій багатогранності, у всій повноті – з всією випадковістю, зигзагами, частковістю, що спотворює об»активну логіку розвитку, з всім позитивним, що нагромаджено історичним досвідом.

-Систематично структурний метод, що передбачає, що всі державно-правові явища розглядаються, як елементи систем.

Основні конкретні методи теоріі держави і права:

-Формально-догматичний (юридико-технічний) метод передбачає вивчення права як такого, в «чистому вигляді» поза зв»язком з економікою, політикою, мораллю і іншими спеціальними явищами.

-Соціологічний метод складається в дослідженні права не на рівні абстрактних категорій, а на базі конкретних соціальних фактів.

  - Статистичний метод використовувається  для встановлення статистичних даних про предмет вивчення, наприклад, даних про кількість порушень.

    - Конкретно-історичний метод допомагає вивчити специфіку державно-правового явища конкретного історичного періоду, прослідити динаміку його розвидку.

    - Порівняно-правовий метод перебачає зіставлення юридичних понять, явищ і процесів і виявлення між ними схожості і відмінностей.

Спеціальні методи-методи, засновані на досягненнях суспільних і технічних наук: математичний, кібернетичний, психологічний ф фнши. Зметою різностороннього пізнання держави і права доцільне використаня вказаних метод в сукупності.