11. Причини і форми виникнення держави.

             Причини:

1)необхідність удосконалення управління суспільством, що пов’язана з його ускладненням в рез-ті розвитку вир-ва, поділом праці, зміною умов розподілу продуктів, зростанням кількості населення і розшаруванням суспільства на соц-неоднорідні групи (класи);

2)необ-ть підтримання в сусп-ві порядку, який забезпечує його соц стійкість, що досягається за допомогою загальнообов’язкових соц (юр) норм;

3)необ-ть придушення опіру експлуатуємих мас, які виникли в рез-ті поділу сусп-ва на соц неоднорідні групи;

4)необ-ть захисту тер-рії і ведення війн, як оборонних, так і захватницьких.

5)Необ-ть орг-ції крупн сусп робіт, об’єднання для цієї мети великих груп людей ( в країнах Азії, Афрікі).

Шляхи утворення д.:

6)європейський – утворення д Європи (на приватній власності) – головним державностворюючим фактором було класове розслоєння сусп-ва, обумовлене інтенсивним форм-ням приватної  

       власності на землю, скот, рабів.

7) східний (азіатський спосіб вир-ва) (спочатку – Древній Схід, потім – Африка, Америка, Океанія) – в основі створення були сусп роботи, упр-ня сусп власністю становилось найважл ф-цією родоплемінної знаті, яка трансформувалась в держ органі, а сусп-на власність - в державну.

Історичні типи д. Підходи до визначення типу д.:

1)формаційний: феод., сучасні

2)цивілізований – первинні (командно-адм. тип, централізація держ влади і відсутність участі нас-ня в упр-ні) і вторинні д. (д, в яких почало формуватись право з 18 ст.).

Право – певний мех-м регул-ня відносин в державі. Держава як інститут виник для задоволення потреб сусп-ва.

 

12. Ознаки держави, що відрізняють її від орг-ції влади первісносуспільного ладу.

В первісному сусп-ві відносини мали хар-р колективних відносин. Колектив і був владою.

По мірі ускладнення сусп відносин (зростання населення, тер-рії) виникає питання необ-ті упр-ня сусп-вом. Ознаки держ, що відрізняють її від …:

1)   Поява соц неоднорідного, класового сусп-ва (первісне: наяв-ть соц однорідного позакласового сусп-ва)

2)   наяв-ть публічної влади (групи осіб, які займаються упр-ням сусп-ва), яка виражає і захищає інтереси найб екон забезпеченого класу сусп-ва (первісне: наяв-ть публ влади, яка безпосер-ньо співпадає зі всім нас-ням і виражає і захищає інтереси всього сусп-ва)

3)   Територіальне розселення нас-ня, поява адмін-терит поділу нас-ня (округа, області) (первісне: наявність кровнородственного поділу нас-ня)

4)   Поява конкретних функцій (законодавчої, виконавчої) в окремих органах публічної влади (відсутність розподілу ф-цій у публічної влади)

5)   Наяв-ть податків і держ коштів, за рах яких утрим-ється влада (первісне сусп-во: відсутність збора податків з нас-ня)

6)   Наяв-ть загальнообов’язкових норм, зак-ва (первісне: наяв-ть неписаних правил поведінки- звичаїв).

7)   Наяв-ть органів примусу (первісне: відсутність апарату примусу, на який могла би опиратись публічна влада)

Держава – це політико-терит-на орг-ція громадянс сусп-ва, яка виражає інтереси всіх його соц груп, має апарат упр-ня і примусу для приведення в життя своєї волі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13.Фор­ми ви­ник­нен­ня дер­жав

Формирование государства - длительный процесс, который у различных народов мира протекал по-разному. На Востоке наибольшее распространение получила такая форма, как "азиатский способ производства" (Египет, Вавилон, Индия, Китай и др.). Здесь устойчивыми оказались социально-экономические структуры родового строя - земельная община, коллективная собственность и др. Первые государства, возникшие на Древнем Востоке, были доклассовыми, которые одновременно и эксплуатировали сельские общины и управляли ими, т.е. выступали организаторами производства. По другому историческому пути шел процесс в Афинах и Риме, где рабовладельческое государство возникло в результате появления частной собственности и раскола общества на классы, Афины - это самая чистая, классическая форма возникновения государства, поскольку государство возникает непосредственно из классовых противоположностей, развивающихся внутри родового строя. В Риме образование государства ускорилось борьбой бесправных, живших вне римских родов плебеев против римской аристократии - патрициев. Возникновение древнегерманского государства в значительной степени связано с завоеванием обширных чужих территорий, для господства над которыми родовая организация не была приспособлена. Толчком возникновения государств всех форм явилась произошедшая 10-12 тыс. лет назад неолитическая революция, сущность которой заключается в том, что с целью удовлетворения своих потребностей, человек от орудийной деятельности, связанной с присвоением готовых растительных и животных форм перешел к подлинно трудовой деятельности, направленной на преобразование природы и производство пищи, т.е. свершился переход от присваивающей к производящей экономике. Таким образом, государство возникает объективно, в силу внутренних факторов, а не навязывается извне.

Ф.Енгельс виділяв три форми виникнення держави: афінську, римську, німецьку.

14.При­чи­ни ви­ник­нен­ня пра­ва.

Социальные нормы - правила поведения, регулирующие отношения между людьми. Первоначально они воспринимались населением как дарованные свыше, и за ними закрепились такие понятия как "право", "правда", в этом понимании право возникло куда раньше государства.

С развитием неравенства в обществе мононормы, традиции, обычаи уже не могли урегулировать всё возрастающие общественные конфликты. Тогда государство начинает гарантировать их, таким образом, формируется правовой обычай. Но со временем, и он перестаёт успевать за изменениями в обществе, тогда государство формирует новые формы: законы, юридические прецеденты, нормативные договоры.

Некоторые учёные не останавливаются на перечисленном, и предлагают сформулировать чёткие причины происхождения права:

1.   Необходимость установления единого порядка.

2.   Необходимость его поддержания.

3.   Оформление товарно-денежных отношений.

4.   Смягчение противоречий между различными слоями общества.