18. Поняття держави, основні ознаки

Держава – це політико-терит-на орг-ція громадянс сусп-ва, яка виражає інтереси всіх його соц груп, має апарат упр-ня і примусу для приведення в життя своєї волі.

Осн ознаки:

1)   наяв-ть публічної влади (групи осіб, які займаються упр-ням сусп-вом)

2)   територіальне розселення нас-ня

3)   визначення меж держ

4)   наяв-ть грош од-ці

5)   наяв-ть податків і держ коштів, за рах-к яких утрим-ться влада

6)   наяв-ть загальнообов’язкових норм, зак-ва

7)   Наяв-ть суверенітету – здатність сам-но вирішувати питання внутр і зовн політики

8)   Наяв-ть органів примусу

9)   Має формальні реквізити – офіційні сімволи:прапор, герб, гимн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19.Сутність держ та її еволюція.

Держава – це політико-терит-на орг-ція громадянс сусп-ва, яка виражає інтереси всіх його соц груп, має апарат упр-ня і примусу для приведення в життя своєї волі. Сутність держави – це внутрішній зміст його діяль-ті, який виражає єдність загальносуспільних

вузькокласових (групових) інтересів громадян. Два аспекти сутності держ визначились з момента його виникнення:

-           класовий аспект – захист інтересів ек-кі панівного класу, здійснення організованого примусу;

-           загальносоціальний аспект – захист інтересів всього сусп-ва, забезпечення сусп блага, підтримання порядку, виконання ін загальносоц справ.

Держава як інститут виник для задоволення потреб сусп-ва. На початкових етапах розвитку держави держава співпадала з сусп-вом (Греція, Афінська демократія). Держ над сусп-вом – фашистські режими, комуніст. Режим, монархічні (одержавлення сусп життя). Наступає застій, сусп-во повільно розвивається. Відносини між сусп-вом і держ пост-но змінюютьсяю Функції держ і їх повноваження визнач-ться правом.

Співвідношення вузькокласових інтересів панівної еліти і інтересів всього сусп-ва в різні історичні періоди не однаково. Як правило, посилення однієї з них приводить до послаблення іншої. До сер. 19 ст. в більшості країн перевага була на боці організованого примусу, захисту інтересів ек-но панівного класу. Поступово в цивілізованих державах Западу в зв’язку з розвитком громадянського сусп-ва все більше зачення набуває загальносоціальна сторона держ діяль-ті, завдання забезпечення суспільн блага. Перевага загальносоц сторони сутності держави відбулася за рахунок зниження частки його класового змісту як визначеного рез-ту розвитку громад сусп-ва, затвердження прав і свобод особи. Зміст діяль-ті держави набув нових якостей:

-                держава встала на шлях подолання сусп протиріч не шляхом насильства, а за допомогою досягнення сусп компромісу, створення умов для розвитку громад сусп-ва;

-                держава в своїй діяль-ті широко використовує загальнодемократичні ідеї і інст-ти, такі як розподіл влади, плюрализм думок, високе значення суду і т.д.;

-                держава застосовує засоби захисту людини труда, соц захищеності всіх гр-н;

-                в міжнар відносинах держава проводить політику, що вимагає взаємних компромісів, домовленостей з ін державами.

Така держава називається соціально-правовою державою – це політ орг-ція сусп-ва, влада якої будується за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу, судову, яка впорядковує життя сусп-ва на принципах верховенства права, справ-ті і гуманізму, визнає, гарантує і забезпечує права і свободи людини і гр-на, забезпечує умови для досягнення певн рівня добробуту, усунення соц загроз, здійснення комплексу захисних ф-цій для гр-н, що цього потребують.

 

 

21.Понятие типа гос-ва. Тип держави - це сукупність істотних ознак, властивих державам єдиної суспільно-економічної формації.

В основі поділу держав на типи лежать економічні відносини: 1) відносини з виробництва матеріальних благ; 2) способи розподілу матеріальних благ; 3) способи споживання  матеріальних благ.

Взгляды на типологию гос-ва. Исторический тип гос-ва - это совокупность обших признаков, характеризующих гос-во на определенном этапе его развития. Типология — способ научного познания, заключающийся в поиске и систематизации общих признаков тех или иных явлений В ТГП сущ неск-ко подходов к типологии, т. к различные школы признают существенными различные приз-ки Формационный подход, цивилизационный подход, западно-европейская наука классифицирует гос-ва в зависимости от отношений между гос вл и индивидом По этому признаку выделяют 2 типа гос-ти: демократия (если индивид активно участвует в создании правопорядка) и автократия (наоборот). Подобную трактовку дает амер. профессор Макайвер. Он делит все гос-ва на 2 типа:1. династические (антидемократические), где общая воля (гос-я) не выражает волю большинства населения,2. демократические, в которых гос. вл. отражает волю всего общества или большинства его членов, в которых народ либо непосредственно правит, либо поддерживает прав-во. В первую группу он включает «классово-контролируемые гос-ва» (империи), а также псевдодемократические гос-ва. в которых правительства образуются привилегированной частью общества Ко второй группе -те современные гос-ва, в которых отношения между властью и гражданином строятся на началах справедливости и взаимной ответственности, где гос-во обеспечивает человек} максимальную свободу и процветание.

 

22. Фактори, що визнач-ть тип держ.

Історичні типи держави:

1)              формаційний підхід – заснован на марксистському вченні про зміну сусп-но-екон формацій (їх базіс – тип виробничих відносин), кожній з яких відповідає свій історичн тип держ. Рабовластницькій сусп-екон формації відповідає рабовластн тип держави, феодальній – феодальний, бурж – буржуазний.

2)              Цивілозований – поділяє на первинні та вторинні держ. Первинні (віднесені держави – старосхідне, рімське, середньовікове)– хар-на командно-адмін орг-ція держ влади, централ-ція держ влади і відс-ть участі нас-ня в упр-ні.Держава як інститут виник для задоволення потреб сусп-ва. На початкових етапах розвитку держави держава співпадала з сусп-вом (Греція, Афінська демократія). Вторинні – д, в яких почало формув-сь право (з 18 ст.).

Х-ром відносин між сусп і д визначається тип д: демократична, правова, соціальна.

Сусп-во, яке звільнилось від диктату держ, і в якому створені демократ інсти-ти, можл-ть розвитку об’єд-нь гр-н, політ партій, контроль за владою, участь народу во владі, ринк відносини, наявні всі форми власності – громадянське сусп-во (найб досконале сусп-во): рівні засоби мас інф-ції, доступ гр-н до інф-ції.

Найб якісна доскон держ – соціально-правова держ. Правова держ – це д, в якій на основі діючого права реально забезп-ться здійсн-ня прав, свобод, закон інтересів людини і гр-на, окр груп людей і гром-ва в цілому, де д і людина несуть взаємну відпов-ть згідно з діючим прав з-ном.

Ознаки прав д:

-    Верховенство і панування прав з-ну

-    Постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела влади

-    Будова влади за принципом її поділу на законод, виконавчу, судову

-    Забезп-ня реал-ції прав гром-на і виконання ним обов’язків

-    Взаємна відпов-ть особи і д

-    Високий рівень прав культури

-    Висок рівень законності і прав порядку.

Концепція прав д виникла на поч. 19 ст.

Соціальна держ починає форм-тись в умовах сформованої прав держ-ті. Концепція соц д виникла в 1929 р. (через 100 років після прав д) в Німеччині.

Соц-правова д – це політ орг-ція сусп-ва, влада якой будується за принципом її поділу на закон, викон, судову, яка впорядковує життя сусп-ва на принципах верх-ва права, справ-ті і гуманізма, визнає, гарантує і забезпечує права і свободи людини і гр-на, забезпечує умови для досягнення певн рівня добробуту, усунення соц загроз, здійс-ня комплексу захисних ф-ційдля гр-н, що цього потребують. Хар-ним є: рівні стартові умови для гр-н.

Типи держ за засобом набуття влади:

1)легитимні – набуття влади визнано законним з боку нас-ня країни і м/н  співдружності

2)нелегитимні, но існуючі де-факто.