- •1.Поняття теорії держави і права.
- •2. Загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права; система основних юридичних понять як предмет теорії держави і права.
- •3.Структура теорії держави і права.
- •4.Методи наукового пізнання держави і права.
- •5.Співвідношення теорії держави і права з гуманітарними науками, що вивчають державу і право: Філософію, політологію, соціологією і іншими.
- •6.Теорія держави і права, філософія права, соціологія права.
- •7.Теорія дп в системі юридичних наук.
- •8.Історія розвитку науки теорії держави і права.
- •9.Загальна характеристика первісного суспільства.
- •10.Влада і соціальні норми в додержавний період.
- •11. Причини і форми виникнення держави.
- •12. Ознаки держави, що відрізняють її від орг-ції влади первісносуспільного ладу.
- •15.Ознаки, що відрізняють право від соціальних норм первіснообщинного ладу.
- •16.Характеристика теорій походження держави і права: теологічної, патріархальної, договірної, психологічної, органічної, марксистської, насильства і інших.
- •18. Поняття держави, основні ознаки
- •19.Сутність держ та її еволюція.
- •23. Формаційний підхід: його переваги і слабкі сторони
- •24. Цивілізаційний підхід: його переваги і недоліки
- •25. Функцій держави
- •26. Співвідношення функцій держави з цілями, задачами і принципами держави
- •28. Класифікація ф-ій держ: постійні і тимчасові, внутр. І зовн, осн. І неосновні.
- •30. Форми здійснення функцій держави: поняття і види
- •31. Поняття і елементи форми держави.
- •32.Форми держ правління: поняття і види.
- •33. Форма держ. Правління в Україні і її розвиток в сучасних умовах.
- •34. Співвідношення типу і форми держави.
- •35. Різноманіття форм правління в межах одного і того ж типу держави.
- •36. Форми національно-державного та адміністративно-територіального устрою: поняття і види.
- •37. Політичний (державний) режим: поняття і види.
- •38. Політичний (державний) режим України.
- •39. Поняття механізму держави.
- •40. Роль механізму держави у здійсненні функцій і завдань держави.
- •Форми реалізації функцій держави
- •41. Структура державного апарату.
- •1. Органи законодавчої влади (Верховна Рада)
- •1. Центральні органи виконавчої влади
- •2. Прокуратура
- •3. Судова система
- •43. Класифікація державних органів.
- •44. Органи держави і органи місцевого самоврядування.
- •46.Вдосконалення механізму сучасної Української держави як умова підвищення ефективності його функціонування.
- •47. Державний службовець і посадова особа.
- •48. Поняття і структура політичної системи суспільства.
- •49. Основні субєкти політ системи: держава, політичні партії, рухи, громадські організації і об єднання і т.Д.
- •50. Право і інші соціальні норми як регулятивна основа політичної системи.
- •51. Представницька і безпосередня форми демократії і їх роль в політичній системі суспільства.
- •52. Центральне місце Держави в політичній системі.
- •53. Ознаки держави, що відрізняють її від інших організацій і установ суспільства.
- •54. Взаємодія держави з партіями, суспільними об”єднаннями, тощо
- •55. Поняття і визначення права.
- •56.Право об”єктивне і суб”єктивне.
- •57. Нормативність, формальна визначеність, вольовий характер права
- •58.Право як державний регулятор суспільних відносин.
- •59.Класове і загальносоціальне в сутності права.
- •60.Основні концепції праворозуміння: природно-правова, марксистська, нормативістська, психологічна, соціологічна, історична школа права.
- •61.Економіка, політика, право.
- •62. Принципи права
- •63.Співвідношення переконання і примусу в праві
- •64. Динаміка права. Функції права, поняття і види.
- •65. Поняття типу права
- •66. Різні погляди на типологію права
- •67 Історичні типи права: рабовласницьке, буржуазне, соціалістичне, виділені на основі формаційного підходу
- •68. Поняття і структура правової системи.
- •69. Класифікація правових систем.
- •70. Основні правові сім’ї сучасного світу.
- •71.Співвідношення права і правової системи.
- •73. Правовий статус особи
- •74. Основні права і свободи людини і громадянина.
- •75. Дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина – обов’язок держави.
- •76.Співвідношення і взаємозв’язок права і д-ви.
- •77.Виникнення ідеї правової держави і сучасне її розуміння.
- •78. Принципи правової держави: .......
- •79. Співвідношення суспільства і д.
- •80. Громадянське суспільство: поняття, структура, ознаки.
- •81. Соціальні та технічні норми: поняття, особливості і взаємозв’язок.
- •82. Техніко-юридичні норми.
- •83. Класифікація соціальних норм.
- •84. Співвідношення права і моралі: єдність, відмінність, взаємодія.
- •85. Протиріччя між правом і мораллю, шляхи їх усунення та подолання.
- •86. Роль права в розвитку і зміцненні етичних основ суспільства.
- •87. Значення моралі в підвищенні правової культури і формуванні поваги до права.
- •88. Поняття правосвідомості. 89. Місце і роль правосвідомості в системі форм суспільної свідомості.
- •90. Структура правосвідомості.
- •91. Правова психологія і правова ідеологія.
- •92. Види правосвідомості.
- •93. Індивідуальна, групова, масова.
- •94. Повсякденна, професійна, наукова.
- •95. Взаємодія права і правосвідомості.
- •96. Поняття і структура правової культури суспільства і особи.
- •97. Знання, розуміння, повага до права, активність в правовій сфері.
- •98. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм.
- •99. Правове виховання як цілеспрямоване формування правової культури громадян.
- •100. Правова культура і її роль в становленні нового типу юриста, державного службовця.
- •101. Поняття норми права
- •102. Ознаки правової норми, що відрізняють її від інших різновидів соціальних норм.
- •116. Правотворчість і законотворчість
- •117. Поняття і стадії законотворчого процесу.
- •118. Законодавча ініциатива, обговорення законопроекту, прийняття і опублікування закону.
- •119. Систематизація законодавства.
- •120. Інкорпорація, консолідація, кодифікація.
- •124. Поняття системи права, її відмінність від правової системи.
- •125. Предмет і метод правового регулювання як основи розподілу норм права на галузі.
- •126.Загальна х-ка галузей права.
- •127. Інститут права: поняття та види.
- •128. Публічне і приватне право
- •130. Юридична процедура
- •131. Види юридичних процесів
- •132. Система українського права и міжнародне право
- •133.Система права і система законодавства, їх співвідношення і взаємозвязок.
- •135. Поняття і ознаки правових відносин.
- •136. Передумови виникнення правовідносин.
- •138. Поняття і види суб”єктів права.
- •139. Фізичні і юридичні особи. Правоздатність і дієздатність.
- •140. Обмеження дієздатності.
- •141. Правосуб'єктність
- •142. Суб`єктивні права і обов`язки як юридичний зміст правовідносин.
- •143. Об'єкти правовідносин: поняття і види.
- •144. Поняття та классифікація юридичних фактів
- •1. За юридичними наслідками
- •2. За складом
- •3. За тривалістю у часі
- •146. Поняття реалізації права.
- •147. Характерні риси форм реалізації права
- •148. Застосування правових норм як особлива форма реалізації права
- •149. Необхідність правозастосування.
- •150. Стадії процесу застосування норм права
- •151. Акти застосування права: поняття, особливості, види.
- •152.Відмінність правозастосувальних актів від нормативних.
- •153.Прогалини в праві і шляхи їх усунення і подолання.
- •154. Аналогія закону і аналогія права
- •156. Поняття та необхідність тлумачення норм права.
- •159. Види тлумачення за суб'єктами
- •160. Офіційне та неофіційне тлумачення
- •161.Різновиди офіційного тлумачення.
- •162. Способи (прийоми) тлумачення правових норм.
- •163. Тлумачення норм права за обсягом: буквальне, розширене і обмежувальне.
- •164. Акти тлумачення норм права: поняття, особливості, види.
- •165. Юридична практика.
- •166.Поняття і види правомірної поведінки.
- •167.Правова активність особи.
- •168. Стимулювання правомірних діянь.
- •169. Поняття і ознаки правопорушень.
- •170.Юридичний склад правопорушення.
- •171.Суб’єкт і об’єкт, суб’єктивна і об’єктивна сторони правопорушень.
- •172. Види правопорушень.
- •173 Злочини і проступки
- •186 Ефективність правового регулювання і шляхи його підвищення.
- •187 Поняття і принципи законності.
- •188 Законністьі доцільність.
- •189 Закони і законність.
- •190 Зміцнення законності-умова формування правової держави.
- •191 Законність і свавілля.
- •192 Гарантії законності: поняття і види.
- •193 Поняття, цінність і об`єктивна необхідність правопорядку.
- •194 Правопорядок і громадський порядок.
- •195.Співвідношення законності, правопорядку і демократії .
- •197 Державна дисципліна.
- •198.Співвідношення дисципліни із законністю, правопорядком і громадським порядком.
- •115.Поняття, види і принципи правотворчості.
- •20 Класове і загально соціальне в сутності держави
- •72 Право і особа
- •87 Значення моралі в підвищенні правової культурні формуванні поваги до права
- •121 Юридична техніка і її значення для правотворчості і систематизації нормативних актів
- •122 Мова закону
- •123 Спеціалізація і уніфікація Українського законодавства
- •155 Юридичні колізії і способи їх вирішення
- •185 Співвідношення заохочень і покарань в праві
- •87 Значення моралі в підвищенні правової культурні формуванні поваги до права
140. Обмеження дієздатності.
Дієздатність — це передбачена нормами права здатність індивіда самостійно, своїми усвідомленими діями здійснювати (використовувати і виконувати) суб'єктивні юридичні права, обов'язки і нести відповідальність.
Обмежена дієздатність виражається в такому:
• обмеження прав і свобод людини і громадянина законом держави передбачено в тій мірі, в якій це необхідно для захисту основ конституційного ладу, моральності, здоров'я, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони і безпеки країни;
• обмеження прав і свобод людини і громадянина можливо за рішенням суду внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами.
Абсолютна недієздатність встановлена для осіб, визнаних недієздатними за рішенням суду внаслідок душевної хвороби чи слабоумства.
Ніхто не може бути обмежений у дієздатності інакше як за рішенням суду і відповідно до закону. Відсутність у дітей і психічно хворих власної дієздатності заміняється дієздатністю інших, спеціально визначених осіб — батьків, опікунів або піклувальників. Отже, правосуб'єктність -- категорія цільна, і в галузі цивільного права вона також утворює єдність правоздатності і дієздатності: тут замість правоздатної, але недієздатної особи може виступати її законний представник.
141. Правосуб'єктність
Правосуб'єктність — одна з обов'язкових передумов правовідносин.
Вона буває двох видів: правосуб'єктність фізичних осіб і правосуб'єктність юридичних осіб
Правосуб'єктність фізичних осіб (індивідуальних суб'єктів правовідносин) — це передбачена нормами права здатність (можливість) бути учасниками правовідносин.
В основі визначення природи правосуб'єктності (праводієздатності) фізичної особи лежать два критерії:
- вікова характеристика (певний вік);
- зрілість психіки, відсутність психологічних дефектів.
Склад правосуб'єктності фізичної особи:
• правоздатність;
• дієздатність;
• деліктоздатність.
Правосуб'єктність фізичних осіб може бути: загальною, спеціальною, індивідуальною.
У конкретних правовідносинах суб'єкт може виступати як носій загальної, спеціальної та індивідуальної правосуб'єктності.
Правосуб'єктність юридичних осіб (колективних суб'єктів правовідносин) — це правоздатність і дієздатність державних і недержавних організацій: державних органів, державних підприємств і установ, громадських об'єднань, комерційних (господарських) корпорацій, релігійних організацій та ін.
Юридична особа — організація, що має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному або третейському суді; це не будь-який колективний суб'єкт, а колективний суб'єкт у певній галузі діяльності — господарській, соціально-культурній, змістом якої є товарно-грошові відносини, участь у цивільному (майновому) обороті. Статусом юридичної особи комерційні і некомерційні організації наділяються за законом.
За характером діяльності юридичні особи можуть бути:
• некомерційні (публічні)- споживчі кооперативи, громадські або релігійні організації, благодійні та інші фонди, а також інші об'єднання, передбачені законом
• комерційні (приватні,)- комерційний банк, приватна фірма, акціонерне товариство та ін.
Некомерційні організації можуть займатися і підприємницькою діяльністю, але лише остільки, оскільки це служить досягненню цілей, заради яких вони створені і відповідають ним.
Правосуб'єктність комерційних організацій та їх об'єднань (асоціацій, корпорацій, консорціумів, концернів та ін.) передбачена законодавством у вигляді організаційно-правових форм підприємницької діяльності і визначається статутними документами, зареєстрованими в установленому законом порядку.